ut.net.ua 2008-10-10 00:00 Полуденко Анна

Полювання на чоботи

Розшукується пара якісних, зручних, за помірною ціною

 

Календарна зима цього року настане як завжди «неочікувано» – 1 грудня. Та привід подумати про тепле взуття погода вже дала. Дехто витягнув свої чоботи або черевики й зрозумів, що це вже не класика, ба, навіть не ретро, а просто старі шкарбани, які давно віджили свій вік. Інші роздивилися навколо й побачили – цього року мода «взута» інакше.
 
ВЗУТТЯ БАГАТО НЕ БУВАЄ
 
Ну й хто зараз згадає часи, коли діти в Україні доношували чоботи за батьками, а перші, справді власні, ставали подією на все життя? «Я купую взуття щосезону, виходить одну пару в три місяці, – розповідає студентка Наталія Сокирчук. – Зимових чобіт обов’язково треба кілька пар на випадок, якщо одні промокнуть, також має бути пара гарних на шпильці з сукнею носити, ще інші – зручні без підборів, стильні – так і набігає необхідність в кількох парах».
 
У літніх людей своє ставлення. «Обуванку купувати – це не дуже приємна операція, особливо зимову, – нарікає Іван Деменченко, пенсіонер. – Вона, зазвичай, найдорожча, тому купую дешевшу, а вона дуже швидко рветься. Неприємно».
 
Мода чи негода – різні причини змусили цих людей вийти на пошуки своєї пари чобіт. І хоча асортимент зимового взуття в Україні з кожним роком зростає, це не завжди означає підвищення якості. «Авторитетна» країна-виробник також далеко не завжди її гарантує. Ви ходячи на полювання за парою зимових черевиків, єдине, що може врятувати від невдалої покупки, – інформаційна підкованість самого мисливця.
 
ПОГОДА – ГОЛОВНИЙ ДИКТАТОР
 
Взуттєва промисловість активно слідкує за найменшими кліматичними змінами й відповідно змінює моделі. Ще десять років тому, якщо чоботи – то з хутром, обов’язково шкіряні й із халявою хоча б середньої висоти, щоб захистити ноги від морозу. Що ми маємо сьогодні? Багато лакованого взуття, котре, до речі, не витримує дуже високих і низьких температур, байкова чи шкіряна підкладка. Раніше це був осінній варіант, а на зиму продавали тепліші моделі. Та зараз у цьому просто немає потреби.
 
Деякі дизайнери швидше за метеоцентри прогнозують подальше підвищення зимових температур. «У нас і досі на чоботах використовують теплі підкладки, більші та товстіші, тому й виглядають вони не так елегантно, але це зміниться. Погляньте на зимове взуття, що виробляють для Італії – це делікатніші, тонші матеріали, але й менш теплі», – говорить Юлія Гончарова, дизайнер взуття.
 
Європейські модельєри вже розробили зимові моделі без хутра та з відкритим носком. Чому б і ні: фасон відповідає зимовим традиціям, але й із літньою відкритістю одночасно.
 
БРЕНД НЕ ПОКАЗНИК ЯКОСТІ
 
Італія, Китай, Україна – почувши лише країну виробника чи марку черевиків, не обов’язково одразу купувати, міркуючи «це вже десь чули й навіть в не дуже поганому ключі». Марка – це аргумент, але були випадки, коли компанія, тільки вийшовши на ринок, із усіх сил працює на авторитет, а коли він уже в кишені, якість автоматично йде на спад. «Все залежить від хазяйських рук того, хто за кермом. Так, в Україні є багато компаній, що працюють повністю на чужий ринок, а якість взуття така, що італійські виробники позаздрять», – говорить Анна Щуцька, доцент кафедри конструювання та технології виробів зі шкіри Київського університету технологій і дизайну. Національні компанії експортують свою продукцію в Німеччину, Угорщину, Росію, інші країни Європи. А у нас товар вітчизняного виробника не завжди розкуповується, бо його ціна може бути вищою порівняно з імпортованим.
 
Стосовно ж обуванки made in China, експерти погоджуються, що його якість може бути різною – як дуже високою, так і дуже низькою. Тут усе залежить від конкретного товару. Не секрет, що велика кількість міжнародних компаній практикують пошиття своєї продукції частково в Китаї, частково в іншій країні: завдяки недорогій китайській праці ціни на товар не зашкалюють, а якість залишається на рівні.
 
Ті, хто бажають взуватися в дизайнерів, можуть самостійно обирати й фасон, і матеріал для своїх чобіт. «Я одразу попереджаю, якщо обрані дешеві супінатори, підбори, виріб не буде зручним, а стиль – то вже кожен обирає на свій смак. Але, на мою думку, повинно бути певне співвідношення зовнішнього вигляду та якості за відповідної вартості», – розповідає Гончарова.
 
ЗНАТИ «ДЕФЕКТИ В ЛИЦЕ»
 
Недоліки не є винятком ні для дорогих брендових моделей, ні, тим більше, для масової азійської «штамповки». «З дефектами може бути й елітне взуття за 2–5 тис. грн, і розраховане на середньостатистичного покупця за 300–1000 грн, і дешеве до 300. От тільки в останньому випадку ці дефекти можуть бути настільки вагомі, що чоботи й гарантійного терміну не витримають», – пояснює Анна Щуцька.
 
Серед найпоширеніших прогалин взуттєвих майстрів – різна висота халяви та несиметричний пошив пар. На перший погляд різниця не дуже помітна, особливо, якщо в магазині передзимовий ажіотаж, і місця біля дзеркала не вистачає. Але така зовнішня відмінність обов’язково стане помітною вже вдома: з-під спідниці визиратимуть чоботи різної висоти. Набагато легше перед покупкою просто скласти чоботи разом і порівняти, чи вони однакові. «З такими дефектами взуття в Європу можуть не повезти, а у нас спокійно залишити й продати, ще й за високою ціною», – говорить Щуцька.
 
Трапляється, що черевики однієї пари мають деталі різних відтінків, але, попри запевнення продавців, що це «пил так ліг» або «так світло падає», це зовсім не аргумент. «Мені щастило, я всі дефекти намагаюся відшукати ще в магазині, та єдиний, з яким я вже змирилася, це набійки, які стабільно відлітають. Тому до ціни за покупку автоматично додаю 20 грн на їх заміну», – ділиться досвідом Наталка Сокирчук. Набійки – це проблема як дорогого, так і дешевого жіночого взуття, тим не менше, експерти вважають, що цей дефект на совісті виробників, які просто не звертають на нього належної уваги.
 
Ще один типовий недолік – погано приклеєні устілки чи виступ шапки гвіздка на п’ятці. Й це не дрібниця: якщо устілка збігається у складки, а в області підборів п’ятку щось турбує, ефект втомлених ніг і суцільного дискомфорту гарантований, тому краще підібрати щось інше.
 
А коли що не так, то у нагоді стає закон України «Про захист прав споживачів». Де сказано: «Споживач має право обміняти непродовольчий товар на аналогічний у продавця, в якого цей товар був придбаний, якщо вказаний товар не підійшов за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути використаний за призначенням».
 
І якщо «впольовані» чоботи не пасують до кольору вашого манікюру – міняйте. Маєте право.