ut.net.ua 2010-09-21 17:02 Потєхіна Ольга

Курортна Одещина

Причорноморські селища Кароліно-Бугаз, Затока, Сергіївка, Куяльник, Грибівка, Коблево добре освоєні відпочивальниками і в період «бабиного літа», проте сервіс там поліпшується ще повільно

Цього року багато українців згадали, що під Одесою море – те самісіньке, що й у Туреччині, – тобто Чорне й тепле. Тому якщо зробити деякі знижки на вітчизняну інфраструктуру, і, посміхнувшись, урахувати гумористичну репутацію Одеси-«мами», те цілком можна й пристати до неї "у прийми". Приймають курортників не тільки у власне Південній Пальмирі, але й на її приморських околицях.

 

Кароліно-Бугаз

"Поїдемо на Бугаз!" - звучало завжди захопливо. Усього 60 км  західніше Одеси, і замість переповнених міських пляжів – широка смуга  майже безлюдних білосніжних пляжів.

Коса між Чорним морем, Дністровським лиманом і солоними озерами здавна називалася Бугаз (з турецької – "сипучий пісок"),  а  додаток одержала на честь графині Кароліни Собаньської – музи Міцкевича і Пушкіна. Їй, котру називали ще «Одеською Клеопатрою», належали колись ці райські піски. Пізніше вони були експропрійовані й дісталися радянським профспілковим організаціям. Ці структури й видавали на Каролино-Бугазі ділянки під забудову своїм лояльним співробітникам,  а також зводили власні бази відпочинку.

У наші дні приватники приватизували "халабуди"-самобуди, а деякі заходилися відразу їх ламати й будувати натомість сучасні апартаменти. Загалом , тут багато дач. І, звичайно, баз відпочинку. Частина з них так і залишилася з "радянськими" умовами: дерев'яні будиночки, загальний душ, їдаленька з алюмінієвими ложками.

Втім, мама п'ятирічної Вікторії з ентузіазмом описує свій тутешній відпочинок: "Усього 120 грн у добу за двомісну  кімнату, зате до моря - три хвилини. Умови, звісно, спартанські - пружинні ліжка, тумбочка... Але з дитиною все-таки  можна. Навіть якісь розваги є, - кіно,  дискотека, і взагалі, що ви хочете за ці гроші?" Але ви можете й за інші. Зняти кімнату в приватника біля станцій Нагірної, Кароліно-Бугаз, Студентської, Лиманської, Морської, Дружби, Сонячної. 

Найвузькіше місце між лиманом і морем – біля станції Морська. Але більше можливостей для відпочинку трохи далі, на Дружбі. Розваги - купання у двох водоймах і змагання "хто вб'є більше комарів" – сусідство лиману таки позначається.  Зате щільність народу на пляжі біля чистого моря – терпима навіть для пещених одеситів. Ціни – від 3 у.е. на добу з людини в будинку "з усіма зручностями", включно з туалетом типу "дірка до центру Землі" у дворі й літнім душем з діжки. Й до 15 у.е з персони  за добу в  хоромах-новобудах. Про харчування ж піклуються переважно самі, на смузі Бугаза є базари й магазини.

А якщо такі напіввійськові бази кому не підходять, – ласкаво просимо  в приватний міні-готель. У середньому близько 300 грн за кімнату, всі зручності, але маленький двір і вкрай рідко зустрічається варіант із наданням харчування. Якщо ж фінанси дозволяють – то впишетеся й у новітню базу біля самісінької пляжної смуги. Таких тут з'явилося чимало. Наприклад, готель на Дружбі приємно  здивував наших гостей з Ізраїлю. "Та тут просто Туреччина!" – зробили вони комплімент, оцінивши хол, шезлонги-парасолі на пляжі, кондиціонери, вигляд на море, усілякі більярди... І подумки підраховуючи економію на вартості відпочинку у порівнянні із країною-конкуренткою по Чорному морю. 

Однак усе тут заброньовано приблизно на місяць уперед.  Місцеві капіталісти, власники  халабуд і палаців "під оренду",  сусідству з новими флагманами комфорту не надто раді. Причина зрозуміла - конкуренція. Народ вибирає якісний сервіс. Зате в "приватників" бронювати житло не потрібно: табличок "здам кімнату" - як у морі скойків.

 

Затока

Затока – велике селище біля моря, що активно забудовувалося в 1960-і роки минулого століття. Сюди з Одеси ходять електрички й маршрутки. Саме тут – квінтесенція місцевого сервісу й індустрії розваг.  Бари, ресторани, караоке, дискотеки, магазини, ринок... Курортне життя кипить не тільки на центральній алеї. Здебільшого тут щільно розмістилися приватні готельчики (дво-, триповерхові будинки з безліччю кімнат) і бази-готелі, що належать організаціям або великими агентствам нерухомості.

Пляж на Затоці широкий, і вміщує всіх: відпочиваючих і продавців, причому майже в рівній пропорції. "Трубочки, кукурудза! Пиво холодне, креветки, рапани! Солодка вата, пиріжки, морозиво! Екскурсії!" – двох хвилин не проходить без "усної аудіореклами". На хвилях стрибають граються водні мотоцикли, з'явилася й нова екзотика - зорби, прозорі кулі.  Затока - не для нервових і втомлених аматорів спокою. Зате бадьорі сімейства й молодь цілком задоволена. "Ходимо на море, харчуємося отут у кафешці - ціни не страшні,  - охоче перераховує "плюси" свого відпочинку Володимир, глава сімейства з Харкова. – Тут, звичайно, галасно, але дітям завжди є компанія. А ще Білгород-Дністровську фортецю подивилися, до неї півгодини електричкою".

 

Сергіївка

Далі Затоки вже на відстані приблизно 20 км від Білгород-Дністровського тягнуться пляжі Сергіївки, що "приплюсували" до Чорного моря ще й Шаболатський лиман з його неординарними властивостями. Курорт розташувався на схилах і кручах на березі лиману, відділений піщаною косою-пляжем від Чорного моря. Основний "мінус" Сергіївки саме в цій відрубності: щоб дістатися звідси до моря, потрібно або подалати міст, або прокотитися на катері (за 3 гривні). Те й інше забирає зайвий час. Але якщо все-таки їхати на відпочинок не "просто так", а за здоров'ям, сенс обрати саме Сергіївку таки є. Опорно-руховий апарат, нерви, серце, легені - по сукупності факторів (клімат, повітря, водойми) ту організму чимала користь. Головне, не переплутати її з іншими Сергіївками, які є ще в Харківській та Сумській областях.

Перша грязелікарня тут була заснована тут ще в 1921 році, і якийсь час курорт розвивався в "гламурному" напрямі: вілли, дами із собачками, елегантні доктори в пенсне...  Ця історія була перервана війною, і продовжилася тільки в 1959 році, коли  в період бурхливої забудови регіону тут ще й виявили мінеральні води "куяльницкого" типу. Тоді й почали будуватися бази, санаторії, дитячі літні табори, - основний "кістяк" курорту й понині. На жаль, це потроху занепадає на тлі поодиноких спроб щось благоустроїти. От скажіть, ви б відправили дитину в санаторій імені... Сергія Лазо?  Так, того Лазо, якого японці, за радянським міфом, спалили у  грубці паровоза?

 

Куяльник

Але "столицею бруду" уважається всесвітньо відомий Куяльник,  лиман-курорт із 170-літньою історією, розташований усього за 13 км від центра Одеси. Ропа й грязі цього лиману дійсно за своїми властивостями  і лікувальному ефектові дорівнюють продуктам Мертвого моря. "Ну просто унікальне місце,  дарунок природи! Ефективність - разюча, раніше взагалі можна було сміло рекомендувати його дітям, наприклад, із серйозними проблемами опорно-рухового апарата, невралгічними порушеннями... Я сама багато років "рятуюся" Куяльником... Але цього року  рекомендувати не буду...

Хоча медичний персонал - затяті патріоти, але!.. Сам Куяльник обмілів, незабаром від нього взагалі нічого не залишиться" – бідкається  Ольга Миколаївна, лікар-педіатр із 20-літнім стажем. Дійсно, Куяльницкий лиман зменшується з року у рік, провиною тому – і клімат, і нераціональне господарське використання. Виявляється, у Куяльнику нелегально добувають банальний пісок: кар'єри буквально підривають тутешню екосистему.  Влада не займається планомірним поліпшенням ситуації, а грязі... просто вивозять, поки хоч чимось можна поживитися.  З усім цим, однак,  часом доводиться миритися тому, для кого за станом здоров'я альтернативи Куяльнику немає, хіба що... оте самісіньке Мертве море.

А от для відпочинку, а не лікування, Куяльник рекомендувати сьогодні мало хто насмілиться. У місцевому санаторії є критий басейн із ропою, є частково обладнаний пляж за 300 м від корпусів. А до популярного одеського пляжу Лузановка потрібно їхати автобусом хвилин десять.

Однак як же все-таки чудово вимазюкатися чорним брудом із характерним запахом, й зробити оригінальні фотознімки! Вони незабаром, можливо, стануть історичними.

 

Грибівка

Курорт Грибовка до грибів стосунку не має, а от до моря – так! 35 км від Одеси, 10 - від Іллічевська, і от вони - близько 5 км чистих пляжів між Чорним морем, Дністровським лиманом і солоними озерами. Грибівка – це кілька десятків не занадто  великих баз відпочинку, готелі, приватні  апартаменти. Загалом , як і в Затоці,  пропозицій чимало. Ціна за проживання в номері пристойного міні-готелю ("всі умови") – 15 у.е. з людини в добу.  І якщо за кількістю нехитрих розваг Грибівка, може, ще й не дотягує до Затоки,  то за якістю пляжів – перевершує її. "Менше народу – більше кисню". Тому якщо  в душі ви Робинзон, варто зупинитися в тут. або ще у більш тихому місці, наприклад, на невеликих базах майже на межі з Кароліно-Бугазом.

 

Коблеве

Коблево - це Миколаївський напрямок, 50 км від Одеси, 80 - від Миколаєва, і близько 60 "закладів відпочинку" на приморській смузі довжиною близько 6 км. Це дійсно велике курортне містечко: по ньому навіть курсує маршрутка й тут є супермаркет. Багато баз теж уведені в експлуатацію ще до Перебудови, і деякі, схоже, з тих пір не ремонтувалися. Особливість містечка - сусідство степових угідь, соснового бору й моря.  Тут можна дихати на повні груди, відпочиваючи на базах відпочинку з поетичними назвами: "Едем", "Наука" тощо.

Тут люблять відпочивати іноземці. Коблево ділиться на дві умовні частини: "українську" і "молдавську", по приналежності баз організаціям сусідніх країн. Контингент відпочиваючих тут складався роками й особливо не змінився: українці (в основному - жителі Миколаєва) і громадяни Молдови.  Враження гостей від відпочинку в Коблевому  дуже різні, – від "жах!" до "у нас - усе суперклас!".

"У мене дивні враження про відпочинок у пансіонаті "Чорноморець": будиночок-курник, душ по 3 грн із "тіла", туалет - взагалі немає слів... Але дитині - роздолля! Море - мілке, є дитячі майданчики, дискотеки", – відгук пані Олени з Житомира. 

Вибираючи у Коблево свою "станцію відпочинку", треба мати на увазі, що гроші вирішують не все. Спробувавши довідатися про наявність місць на легендарній базі "Автомобіліст" з гарними  умовами, величезною територією  й навіть, за чутками, власним луна-парком, ми швидко зрозуміли, що шансів немає.  "У нас усе заздалегідь забито, і так щороку".          

Покритикуємо й тутешнє море: теплу, не надто солону воду біля Коблевого полюбляють численні водорості й дрібні рачки. Разом з піском на пляжах трапляються колючі скойки й "сторонні предмети" типу сміття: на жаль, щільність відпочиваючих тут - майже як на міських пляжах в Одесі. Зворотний бік популярності! Зате до води далеко ходити не треба, і можна порозважатися в аквапарку "Коблево" (20  гірок різного ступеня складності), борознити  морські простори на водних мотоциклах і велосипедах, відвідувати караоке-шоу,  виступи вітчизняних естрадних дарувань... Або - утікати від усього цих веселощів на риболовлю, у заповідник на близьку звідси Кінбурнську косу або на острів Березань, на  розкопки в античну Ольвію.. Наметів екскурсійних бюро - як у Криму,  уздовж усього узбережжя.

Загалом, як каже відомий одеський анекдот: “не знаю, про що ви сперечаєтеся – але у кожному разі треба їхати”! От тільки визначиться, хто ви: щирий Робинзон, чи бажаєте отримати сім п'ятниць розваг? Далі - вибирайте курорт до душі – й у будь-якому разі отримаєте море. І море задоволень од відпочинку в правильному місці.

 

Також варто відвідати:

Білгород-Дністровський- одне із найдавніших у Європі міст, виникло у VІ в. до н.е. Головні визначні пам'ятки - залишки античного поселення Тира і масивна Білгород-Дністровська фортеця, побудована генуезцями у XV  столітті

"Центр культури вина Шабо"за 70 км від Одеси поблизу Затоки. Виноград тут вирощували з ХІІ століття, а власне Шабське поселення близько 200 років тому заснували французько-швейцарські переселенці.

Катакомби– чотириярусні підземні лабіринти завдовжки близько 1,7 тис. км. Екскурсію проводить Одеське бюро подорожей і екскурсії (Мала Арнаутська, 72), а також пропонують численні турфірми.

Новини RedTram

Loading...