Суспільство 2017-04-05 16:15 Казанський Денис

Мільйони для фальшивих ветеранів

Україна витрачає десятки мільйонів гривень на утримання прорадянських організацій, що носять статус «ветеранських»

10 березня в Києві відбувся скандальний інцидент, який потім ще довго обговорювався в українських та російських ЗМІ. Ветеран АТО, колишній боєць добровольчого батальйону «Донбас» Дмитро Різниченко прийшов на засідання громадської ради Міністерства оборони України, де вступив в конфлікт з членами ради, більшість яких становили представники різних ветеранських організацій та колишні радянські офіцери.

Різниченко звинуватив членів ради в тому, що вони за бюджетні гроші займалися організацією «путінського флеш-мобу» під назвою «Безсмертний полк», а також роздавали людям символіку російських окупантів (так звані «георгіївські стрічки» і червоні прапори). Коли ж представники ради спробували зупинити Різниченка, той ударив одного з них головою в обличчя.

Резонансний випадок привернув увагу до ситуації, яку раніше не помічали. І мова йде не тільки про існування в Україні безлічі псевдоветеранскіх організацій з фальшивими ветеранами. Головна проблема полягає в тому, що ці люди перебувають в громадській раді Міноборони і мають гіпотетичну можливість впливати на роботу цього міністерства. А крім того, отримують щедре фінансування з українського бюджету.

Читайте також: «Я вас туди не посилав»

Цей факт не був би великою проблемою, якби гроші витрачалися на користь справжніх ветеранів. Але, на жаль, все відбувається якраз навпаки. Всілякі ветеранські організації, в яких числяться мільйони людей, є за своєю суттю заповідниками «совка» та ведуть антиукраїнську діяльність. Як показують численні приклади, псевдоветерани, більшість яких народилося вже після закінчення Другої Світової війни, дуже люблять Сталіна, російські георгіївські стрічки та Радянський Союз. А бюджетні гроші, які отримують ветеранські організації, йдуть якраз на популяризацію відверто ворожої до України ідеології.

Парадоксально, але українська держава сама із задоволенням фінансує і підтримує систему цінностей, в якій Україні місця немає. Важко уявити подібну ситуацію в якійсь іншій країні.

І мова йде не про якісь копійки, а про десятки мільйонів гривень. Які аж ніяк не є зайвими для небагатої української держави та платників податків. Наприклад, у 2016 році на підтримку ветеранських організацій з бюджету було виділено 19,8 млн грн. А у нинішньому році народний депутат Сергій Куніцин попросив Кабмін виділити ветеранам вже майже 40 мільйонів!

Ось тільки один приклад того, як псевдоветеранські організації отримують різні преференції від держави.

Рік тому, в берізни 2016, Житомирська обласна рада проголосувала за те, щоб безкоштовно надати приміщення обласної організації ветеранів. Буквально напередодні ця організація вляпалася в гучний скандал. Представники громадськості виявили в її приміщеннях радянську символіку, а також портрети Сталіна. Портрети ката знищили. Однак проблема, само собою, нікуди не поділася.

Депутат Житомирської облради від «Самопомочі» Олена Галагуза закликала своїх колег не голосувати за таке скандальне рішення. Однак її не послухалися. І місто віддало комунальне приміщення псевдоветеранам за 1 грн на цілий рік. За аналогічною схемою отримують контроль над комунальною та державною власністю ветерани-шахраї й в інших містах.

Не менш цікаві персони лідерів ветеранських організацій. Після бійки за участю Дмитра Різниченка, багато хто поспішив поспівчувати ветеранам невідомих фронтів. Хоча б через похилий вік. Та чи заслуговує на співчуття та повагу пройдисвіт тільки тому, що його волосся встигло посивіти? Навряд чи. Скоріше навпаки. Фальшиві ветерани, розпилювали мільйони бюджетних гривень в той час як справжні ветерани Другої Світової ледь зводили кінці з кінцями та помирали у злиднях. І через це псевдоветерани викликають тільки огиду.

Читайте також: Сергій Дунаєв. З Лисичанська із розуміннямс

Один з «ветеранів», що засвітилися в конфлікті з Різниченко, - Петро Цибенко, голова Ради організації ветеранів України. Він є також колишнім народним депутатом від КПУ. У 2011 році Цибенко прославився тим, що нацькував ГПУ на письменницю Марію Матіос. Комуністу не сподобався якийсь уривок з її книги, «Вирвані сторінки з автобіографії», через що він зажадав вилучити книгу з продажу. Цікаво, що зміна влади та розвал КПУ не створили для Цибенка проблем. Він і досі з задоволенням отримує з бюджету величезні суми.

Зрозуміло, Цибенко не є ветераном Другої Світової, оскільки народився вже після того, як вона закінчилася. Всі питання про те, в яких війнах він брав участь і ветераном чого він є, Цибенко наполегливо ігнорує.

Незабаром після скандальної бійки Петро Цибенко від імені Ради організації ветеранів написав листа прем'єру Володимиру Гройсману, в якому поскаржився, що держава хоче позбавити ветеранські організації фінансової підтримки на статутну діяльність та закликав цього не допустити. У листі Цибенко зазначив, що його організація налічує понад 7 млн членів. Очевидно, що такої кількості ветеранів в Україні просто не може бути, навіть якщо рахувати разом учасників Другої Світової, афганців та учасників АТО. Масштаби “ветеранських” фальсифікацій дійсно вражають.

Що характерно, справжнім ветеранам війни з Росією ветеранська організація Цибенко якраз допомагати не поспішає. Рада організації ветеранів в основному витрачає гроші на проведення різних круглих столів, святкових маніфестацій на 9 травня, закупівлю квітів, і навіть проведення турнірів з шахів. Це, звісно, на папері. Пилити бюджети на таких заходах найбільш зручно.

Кілька днів тому в мережі були опубліковані фінансові документи ветеранської організації Петра Цибенка. Крім іншого з'ясувалося, що самі собі фальшиві ветерани платять досить високі «матеріальні заохочення». Розміри деяких виплат становлять десятки тисяч гривень. Не менші суми йшли на покупку букетів та оренду залів. І все це оплачували і продовжують оплачувати українські громадяни. Доречи, в цей самий час волонтери докладали величезних зусиль, щоб зібрати ці ж десятки тисяч гривень і витратити їх на реальну допомогу солдатам на фронті.

Інший літній чоловік, який отримав від Резниченка удар головою в обличчя - генерал Віктор Палій. Як і Цибенко, Палій народився в 1949 році, і не має ніякого стосунку до Другої Світової Війни, зате відомий своїми симпатіями до Росії. Колишній глава ГУР також свого часу вбудувався у вигідний «ветеранський» бізнес і тепер «освоює» мільйони гривень від держави.

Правда, гучний скандал може стати кінцем для цього атракціону небаченої щедрості за державний рахунок. Адже українське суспільство вперше звернуло свою увагу на фальшивих ветеранів та їх бюджетну годівницю. Проблему стали обговорювати в пресі та соціальних мережах. А у середу в Києві пройшла вулична акція, учасники якої вимагали припинити фінансування псевдоветеранскіх організацій. Схоже, миритися далі з засиллям фальшивих ветеранів, що культивують «совок» за державний рахунок, громадяни більше не готові.

Читайте також: Агресивне «побєдобєсіє»

Очевидно, що державна підтримка фейкових ветеранських організацій, які пропагують антиукраїнську політику, повинна бути припинена якомога швидше. Адже ситуація вкрай несправедлива.

«Паралельні реальності. В одній люди купують тепловізори і коптери, скидуються, іноді віддають останнє. Заганяють в країну глибоко вживані "Чероккі" і "Спрінтери". Сотнями пакують аптечки і медрюкзаки. В цій же реальності хтось майже щодня гине. Іноді їм немає і 19-ти. Комусь в "мєчке" ампутують ногу. В іншій - діди "ветерани" пілять сотні тисяч гривень на "круглих столах" і "покладаннях квітів", - з обуренням написав Роман Сініцин.

Додати до цього емоціонального виступу нічого. В ситуації, коли країна воює, а тисячі справжніх ветеранів, що отримали поранення, потребують невідкладної допомоги, надавати гроші пройдисвітам та брехунам — просто ганебно. Держава має негайно втрутитися та виправити цю помилку. Інакше пройдисвітів будуть просто бити. Так само, як це сталося 10 березня.

Новини RedTram

Loading...