Суспільство 2017-07-11 13:36 Лапаєв Юрій

Стандарти НАТО: шлях у тисячу лі

Чи наповнюється конкретикою декларація про запровадження стандартів НАТО в українській оборонній галузі

За останні роки «стандарти НАТО» в Україні вже встигли перетворитися на мем. Чого ж насправді потребує Україна, щоб мати армію, цілком сумісну з арміями Альянсу?

Власне, всі нормативи та стандарти, які використовують у НАТО, за сферою застосування можна розподілити на три групи: адміністративні, оперативні та матеріально-технічні. При цьому варто згадати, що, незважаючи на загальну систему в межах Альянсу, кожна країна має власні нормативи й правила. У тому й полягає більшість складнощів функціонування такої структури: потрібно привести до спільного знаменника 29 країн, серед яких, наприклад, незвичні для метричної Європи Велика Британія та США. Більшість багато­національних навчань НАТО спрямовані саме на відпрацювання спільних дій різних країн, щоб набути максимальної сумісності між підрозділами.

Україна, щоб стати ближчою до Північноатлантичного Альянсу, за останній час зробила кілька важливих кроків. Торік РНБО схвалила Стратегічний оборонний бюлетень, у якому реформування оборонного сектору (як армії, так і промисловості) відповідно до західних стандартів визначено пріоритетом країни. Зусилля України будуть зосере­джені на реформуванні системи управління ЗСУ, набутті оперативної сумісності з арміями НАТО та розбудові матеріально-технічної бази. Крім того, важливою частиною є і запровадження системи цивільного контролю. Документ був розроблений з допомогою іноземних консультантів, на сьогодні тільки в Міністерстві оборони їх близько 35. Очікується, що перші реальні результати цих реформ українці зможуть побачити до 2020 року.

Читайте також: Від Мадрида до Майдану

Для цього в Збройних силах уже запроваджено понад 60 стандартів Альянсу. Перетворення в системі управління ЗСУ здійснюватимуться до 2019 року й передбачають зміни в Генеральному штабі. Його структура буде перероблена під штат J-типу, який використовують європейські країни. Одна з особливостей нової структури — розширення пов­новажень і водночас збільшення відповідальності керівників структурних підрозділів, що має підвищити оперативність ухвалення рішень. Одним із прикладів нових підрозділів є Сили спеціальних операцій ЗСУ. Як наймолодший рід військ, вони створені за зразком Альянсу й уже сьогодні мають окремі підрозділи, як бойові, так і штабні, цілком приведені до західних нормативів. Що було доведено під час мультинаціональних навчань спецпри­значенців цього року. Інший приклад — об’єднана Литовсько-польсько-українська бригада, яка також відповідає структурі НАТО.
Збільшенню оперативної сумісності сприяють військові навчання з країнами НАТО, у яких бере участь Україна й серед яких одним із найбільших є щорічні міжнародні маневри Sea Breeze. А го­лов­не, що українські підрозділи були і є залучені до бойових та миротворчих операцій під егідою Альянсу в Косові (KFOR), Боснії і Герцеговині (IFOR/SFOR), Афганістані (ISAF, пізніше Resolute Support), Іраку (ТМН-І) та операцій проти піратства в Середземному морі Active Endeavour.

Не менш важливий розвиток вітчизняної оборонної промисловості. Так, за інформацією державного концерну «Укроборонпром», запровадження стандартів НАТО у виробництві та розробці нової техніки для сумісності з ОВТ країн — членів Альянсу є одним із пріоритетних напрямів компанії.

За останні роки суттєво поглиблено кооперацію, зокрема відкрито офіс дорадчої підтримки з боку Північноатлантичного Альянсу, а в майбутньому за підтримки представників НАТО в Україні на базі концерну планується створити тренінговий центр для наших фахівців із безпеки та оборони. Нещодавно концепцію його роботи представив заступник генерального директора із зовнішньоекономічної діяльності Укроборонпрому Денис Гурак на засіданні Спільної робочої групи Україна — НАТО з оборонно-технічного співробітництва.

«Така ініціатива забезпечить підготовку кваліфікованих фахівців, які зможуть провести реформування оборонного комплексу України з урахуванням найкращих світових тенденцій, запровадити стандарти НАТО з управління якістю на підприємствах, приєднатися до наявних програм Альянсу, започаткувати спільні проекти з країнами — членами організації», — зауважив ­Гурак.

Читайте також: Яку військову допомогу лобіюють «друзі України» у США

Підприємства концерну вже активно спів­працюють з іноземними партнерами. Передусім ідеться про виготовлення та поставку авіаційних керованих ракет, а також послуги з ремонту та модернізації бойових літаків і гелікоптерів. А найперспективнішими є спільні проекти з випуску високоточних засобів ураження та боєприпасів, розробка й виробництво керованих протитанкових ракетних комплексів, високоточних засобів ураження для артилерії та мінометів, авіації, техніки ППО. Українське ДП «Антонов» бере участь у програмі стратегічних авіаційних перевезень в інтересах НАТО (Strategic Airlift Interim Solution, SALIS). Вітчизняне гідроакустичне обладнання використовувалося в проекті «Захист портів» у межах концепції «Розумна оборона».

Ведеться активна робота із запровадження стандартів НАТО на виробництві. Це насамперед стосується стандартів якості оборонної продукції, сертифікації системи менеджменту якості підприємств за стандартами Альянсу, застосування цих стандартів під час реалізації механізмів проектного менеджменту тощо. Вже близько 70% заводів сертифіковані за ISO 9001, частина отримала сертифікати AQAP серії 2000, триває робота із сертифікації решти підприємств 
Важливим також є використання на підприємствах документації НАТО з кодифікації оборонної продукції. На сьогодні 40 підприємств концерну вже працюють із Головним каталогом НАТО з логістики. Мета такої роботи — здобуття досвіду кодифікації оборонної продукції та набуття практичних навичок із застосування стандартів НАТО з класифікації та каталогізації продукції.

Крім того, Укроборонпром бере участь у різних структурах та організаціях НАТО, зокрема Промислово-дорадчій групі (NATO Industrial Advisory Group, NIAG), під егідою якої українські підприємства залучаються до проведення багатонаціональних досліджень у сфері озброєння та військової техніки. Активізовано спільну роботу з Агентством НАТО з підтримки та постачання (NATO Support and Procurement Agency, NSPA). Ця організація, що є головним логістичним органом Альянсу, нещодавно запропонувала включити підприємства ОПК України до переліку виробників продукції оборонного призначення. Завдяки цьому наші виробники зможуть отримати дозвіл на участь у тендерах на постачання товарів та послуг в інтересах членів і партнерів Альянсу в межах програми «Несистемні брокерські послуги» (Random Brokerage Services, RBS). 

Читайте також: Робота над союзом

Що стосується переведення техніки ЗСУ на сучасні європейські нормативи, то поки що це переважно стосується лише новітніх зразків, адже можливості країни, передусім фінансові, обмежені. Втім, навіть за таких умов поступово проводиться модернізація. Так, у 2017–2019 роках планується модернізувати зенітні самохідні установки ­ЗСУ-23-4 «­Шилка», які використовуються в Сухопутних військах України з доведенням їхніх можливостей до рівня ZSU-23-4MP Biała (польський варіант модернізації «Шилки»). Завдяки оновленню збільшиться дальність стрільби та буде встановлено сучасну систему оптичного виявлення цілей.

Цікавим є напрям створення нового військового обладнання в межах програми НАТО «Наука заради миру та безпеки». Йдеться про розробки, що сприяють захисту від тероризму та вирішенню питань щодо інших загроз безпеці. Ці проекти включають розробку обладнання для виявлення вибухових речовин і пристроїв; фізичний захист від хімічних, біологічних, радіологічних та ядерних речовин; забезпечення готовності до надзвичайних ситуацій; кіберзахист та екологічну безпеку. Саме за цією програмою команда норвезько-українських учених створила унікальний міношукач. Одним із координаторів проекту з українського боку є докторант Норвезького університету природничих наук та технологій (NTNU) Юрій Войтенко, він також розробляє програмне забезпечення для приладу. Цей прилад буде спроможний знаходити міни, вироблені з будь-якого матеріалу, навіть із пластику, в усіх типах ґрунту на глибині півметра. Унікальність приладу в його елементній базі: спеціально для нього розроблено мікросхему розміром 5×5 мм, що надає йому надзвичайної мобільності. Крім того, міношукач показуватиме зображення вибухового пристрою на екрані, що дасть оператору змогу краще його ідентифікувати. Проект було презентовано під час чергового засідання Спільної робочої групи Україна — НАТО зі співробітництва з питань науки та довкілля. За словами заступника генерального секретаря НАТО з питань нових викликів безпеці Соріна Дукару, Україна зараз є найбільшим бенефіціаром у програмі «Наука заради миру та безпеки». Він також зауважив, що саме робота групи започаткувала поглиблену співпрацю в технічній та наукові сферах між Україною та НАТО. За три роки дії програми започатковано 45 програм, 8 передових семінарів, 250 українських молодих науковців взяли участь в обміні досвідом, 120 отримали спеціальну стипендію. На сьогодні реалізується 39 річних наукових проектів, сукупна вартість яких перевищує €10 млн. Серед флагманських проектів гуманітарне розмінування, міжнародна телемедицина та 3D-міношукач. 

Новини RedTram

Loading...