Суспільство 2017-09-28 19:03 Ганна Чабарай

Працевлаштуй ветерана

Військовим, які повертаються з війни на Сході України, потрібна не лише підтримка рідних і психологічна реабілітація, а й працевлаштування. Із цим часто виникають труднощі, проте є люди, які готові фахово допомогти ветеранам

У самому центрі Києва, біля стін Михайлівського собору вже майже рік працює центр допомоги ветеранам АТО Axios (у перекладі з грецької «гідний». — Ред.). Він профільно займається працевлаштуванням військових, які повернулися з війни на Донбасі. З бійцями працюють психологи та ейчари, вони допомагають їм знайти оптимальну сферу для праці, навчитися чогось нового й зрештою реінтегруватися в суспільство.

«Коли почалася війна, було незрозуміло, що робити з хлопцями, які з неї повертаються. У нас є державні інститути на зразок центрів зайнятості, але до їхньої ефективності багато питань. Проаналізувавши досвід афганської війни, Ізраїлю, В’єтнаму, ми зрозуміли, що найкращий спосіб повернення до мирного життя в наших умовах — родина і робота. Потрібно готувати не лише бійця до повернення в соціум, а й соціум до повернення бійця», — розповідає Андрій Світ, заступник директора центру.

У команді Axios близько 20 людей, половина з них так чи інакше пов’язана з війною — колишні бійці, волонтери. Саме тому, каже Андрій, рівень їхньої соціальної мотивації надзвичайно високий, адже вони пройшли через те саме, що і їхні клієнти.

Завдання центру — повернути ветерана в соціум, підготувати його психологічно. Адже дружина, діти чи батьки ще сприймають його таким, яким він був до війни, а він уже змінився. Тому насамперед із бійцями працюють психологи. Другий етап реінтеграції — безпосередньо працевлаштування. Також у центрі надають первинну юридичну консультацію, на яку, за словами Андрія Світа, є великий запит.

Читайте також: Доля ветерана. У Слов’янську колишнього бійця АТО позбавили роботи

«Ми даємо вудку, а не рибу», — кажуть у центрі. Тут діє відпрацьований алгоритм роботи з тими, хто хоче повернутися в соціум, але має із цим труднощі. Втім, першоосновою є бажання самого ветерана.

«Ми посилаємо меседж, що люди повинні діяти самостійно, а не чекати, що хтось щось їм дасть. Витягнути себе з того болота здатний тільки сам ветеран. Є організації, люди, бізнес, які можуть допомогти, але тільки за наявності внутрішньої мотивації та готовності. Ми можемо оплатити курси, але якщо людина не готова вчитися, докладати зусилля, то це не матиме сенсу», — каже керівник Axios Олег Магалецький. І наголошує, що працевлаштування є не кінцевою метою їхньої роботи, а лише інструментом повернення військового до мирного життя.

«Дуже важливо, щоб працевлаштування та реінтеграція ішли в парі. Якщо суспільство не розумітиме, чому ця людина була на війні, ризикувала життям, чому загинули її побратими, це також її не реінтегрує», — пояснює Магалецький.

Значно допомагає, за його словами, працевлаштування за кордоном, адже воно, зокрема, дає змогу вирватися з внутрішнього інформаційного середовища, у якому багато хто перебуває ще від початку Майдану 2013-го.

За цей час до центру звернулося майже 700 ветеранів, із них понад 300 мали потребу в роботі. Приблизно 150 військових уже працевлаштовано, ще стільки само перебуває на курсах. Решта на терапії, їх поки що не допускають до роботи, оскільки Axios відповідальний за це, окрім іншого це ще і його репутація. Він акцентує, що пропонує роботодавцю хорошого фахівця, а не людину в безвиході, якій треба хоч якась робота.

«Війна дає як позитивні навички, так і негативні. З негативними працюють наші психологи. Коли передаємо клієнта роботодавцю, тримаємо зв’язок із ними обома, супроводжуємо місяць, два, півроку, можливо, забираємо назад, і тоді з ним знову працюють психологи», — розповідає Світ.

Бували й випадки відмов. Axios не береться за ветерана, якщо він не готовий діяти за їхнім алгоритмом. Якщо екс-боєць хоче працювати, скажімо, зварювальником, він має регулярно ходити на курси, аналізувати ринок, щоб не забирати таку можливість у того, хто міг бути на його місці. Або ж у деяких випадках психолог з’ясовує, що людина потребує глибшого лікування в спеціалізованих закладах.

Читайте також: У гостях у «Добровольця»

Влаштувати ветерана на роботу не завжди легко, бо є різні типи роботодавців, розповідають у центрі. Дехто лякається «загостреного відчуття справедливості» у вчорашнього військовослужбовця або боїться, що той прийде на нараду з гранатою. Таких представники Axios запевняють у тому, що все буде гаразд, адже з бійцем працювали фахівці, плюс центр завжди може підстрахувати й за потреби провести додаткову роботу. Ще один поширений типаж — «ми вас туди не посилали». Вони впевнені, що заплатили податки й більше нікому нічого не винні, а бійцем нехай займається держава, яка відправила його на війну. Є й ті, хто відверто зневажає ветеранів АТО. Як розповів Андрій Світ, дехто з колег під час пошуку роботи навмисне не вказував у резюме участь у війні на Донбасі.

Це свідчить про одну велику проблему: у суспільстві не сформувався правильний образ ветерана. За три роки ставлення до війни змінилося, і не в кращий бік. «Якщо на початку війни ЗМІ створювали військовим образ захисників, то тепер по телевізору показують мітинги, де атовців розганяють як «бєспрєдєльщиків»», — каже Андрій Світ.

Прес-секретар центру Сергій Дрозд зазначає, що в інформаційному просторі виникла полярність: з одного боку, героїзація бійців, з другого — криміналізація. З таким явищем Axios теж намагається боротися, привертає увагу громадськості до проблеми радянських пережитків і стереотипів.

«Крім працевлаштування ветеранів наше завдання — підняти в суспільстві, у медійному просторі дискусію про те, як має розвиватися держава, у якій уже 300 тис. ветеранів, на нормальний, здоровий, предметний рівень, не перевантажений політикою», — наголошує Олег Магалецький.

Axios проводить кампанію під назвою «Працевлаштуй ветерана». У центрі зняли кілька коротких соціальних роликів про те, що колишні військові можуть бути хорошими спеціалістами в різних сферах. Віднедавна банери з таким закликом з’явилися в столичному метрополітені.

У центрі вважають, що до цієї акції мають долучитися держава, великий бізнес, провідні телеканали.

«Ми розробили алгоритм на основі прозорого фінансування, на прикладі якого можна створювати аналогічні організації. Зараз ведемо переговори з іншими містами, волонтерськими колами, щоб відкривати подібні центри по всій Україні. Тривають перемовини з Дніпром, Одесою, Миколаєвом», — розповідає Андрій Світ. На сайті центру розписано, як відкрити центр за «франшизою».

Андрій Світ наголошує, що від решти схожих організацій Axios вирізняє системне фінансування. Центр створено коштом бізнесмена Андрія Мацоли. Регулярна фінансова підтримка дає змогу працювати безперервно й стабільно.

Також центр взаємодіє з великим бізнесом. Наприклад, якщо на підприємстві є колишні бійці АТО, туди направляють штатних психологів, які працюють як із ветеранами, так і з колективом та керівництвом.

«Що отримує простий роботодавець: незрозумілого працівника, який був на війні, бачив кров і за той час якийсь досвід здобув, а якийсь утратив. Плюс ця людина, за законом, має певні пільги, її неможливо звільнити тощо. І роботодавець думає: навіщо мені це треба? Взагалі ринок праці грає на руку роботодавцеві. Так побудована система», — зазначає Андрій Світ.

Треба донести бізнесу, що ці люди можуть стати сильними працівниками й підвищити конкурентоспроможність їхніх компаній, каже Магалецький. Особливо це стосується ветеранів з інвалідністю.

«На перший погляд може здатися, що ця людина буде гіршою за середньостатистичного працівника, але якщо знайти правильну роботу, то вона стане найкращою у своїй сфері», — каже він і згадує мемуари Генрі Форда, який зумів працевлаштувати майже 10 тис. інвалідів включно з лежачими, які могли виконувати певну роботу за допомогою дрібної моторики.

«В Ізраїлі масово залучають до роботи людей, хворих на аутизм, зокрема й у військовій галузі. Вони мають специфічне бачення й аналітичні здібності, дуже прискіпливі. Дивлячись на два-три монітори, можуть помітити набагато більше деталей, ніж комп’ютер», — розповідає Сергій Дрозд.

Щоб змінити ситуацію, потрібна правильна державна програма, розписана не на три роки, а хоча б на десять, вважає Андрій Світ. Покрокова, без зайвого популізму, проста й робоча, щоб держава вела переговори з великим бізнесом, якось заохочувала його до працевлаштування ветеранів. І наводить приклад Ісландії, яка несподівано стала футбольною країною, показавши себе на чемпіонаті Європи 2016 року завдяки державній програмі підтримки спорту.

Читайте також: Еней часів Майдану та Іловайська

«У державі утворився ринок трудових книжок інвалідів. Є закони, які де-юре працюють, а де-факто ні. Потрібне законодавство, яке сприятиме зайнятості інвалідів, щоб вони були включені в соціальне життя, щоб отримували нормальні гроші. Має бути діалог між роботодавцем, громадськими організаціями й самими інвалідами», — наполягає Магалецький.

Потрібно, щоб якомога більше ветеранів ставали історіями успіху. Насамперед для себе, а потім для найближчого оточення, для побратимів, які теж захочуть щось змінити у своєму житті. Одним із важливих інструментів досягнення такої мети в Axios вважають інклюзивність. Щоб ветеранські спільноти не закривалися, як це сталося з афганцями. У процесі навчання ветеранів відправляють у загальні групи, де вони можуть комунікувати з цивільними людьми й таким чином соціалізуватися, руйнувати бар’єр між побратимами, з якими комфортно, і зовнішнім світом.

«Прийом на роботу інвалідів має бути свідомим рішенням бізнесу, великих організацій. Вони повинні розуміти, що треба починати із себе, не чекати змін у законодавстві», — каже Магалецький.

Глобальна мета центру Axios — сформувати середовище під умовною назвою АРАС (Асоціація організацій, які працюють у сфері реінтеграції воїнів АТО) із соціального бізнесу, волонтерів, Генерального штабу та інших державних структур.  

Новини RedTram

Loading...