Суспільство 2018-02-03 11:21 Птіцин Святослав

Судова реформа: Слідчі в черзі

Працівники прокуратури й Нацполіції, що займаються розслідуваннями, критикують судову реформу за дедалі більше затягування процесів

Другими після суддів, хто повною мірою відчув на собі запроваджені судовою реформою зміни, стали слідчі. Мова здебільшого про зміни, внесені торік до низки кодексів. Усі ініціативи обґрунтовували однією доволі доречною тезою: дотримання законності під час розслідування. Втім, як зазначають працівники правоохоронних органів, з якими поспілкувався Тиждень, вони породили низку проблем.

 

Перша — обов’язковий аудіозапис судових засідань. Йдеться про клопотання слідчих щодо надання дозволів на обшуки, виїмку документів тощо. І якщо раніше такі засідання, за словами наших співрозмовників, мали часом формальний характер: на рішення судді впливало те, наскільки необхідними є ті чи ті дії, то тепер повинен відбуватися повноцінний судовий розгляд. З обґрунтуваннями від слідчого, документами, доказами. А суддя, вивчивши документи, мусить винести рішення. І все це під аудіозапис. Однак, як наголошують слідчі, через брак суддів кількість клопотань, які Феміда розглядає за день, обмежена.

 

«Суддів не вистачає. А ті, що є, і без того завантажені. Для прикладу візьмімо Печерський суд Києва. Він обслуговує чи то 12 слідчих органів. Від Печерського райвідділу Нацполіції до Генпрокуратури (лише в ній вісім слідчих підрозділів). І зазвичай їм щодня надходило по 200–300 різних клопотань: тимчасові доступи, виїмки. А тепер, після запровадження обов’язкового аудіозапису, за день можуть розглянути лише 100 клопотань. Якщо ж надійшло 200, то існує неформальне правило, за яким «зайві» клопотання записують на наступний день. А якщо наступного дня надходить ще 200, то їх переносять ще надалі. На кінець січня вже склалася ситуація, коли черга з такими клопотаннями вишикувалася більш як на тиждень. І, судячи з майбутніх змін, вона лише зростатиме. А це негативно впливатиме на строки розслідування», — переконаний голова Департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк. Нині його департамент зберіг за собою повноваження слідства, на відміну від інших прокурорів, щоб завершити розслідування справ Майдану. Втім, брак слідчих суддів може негативно вплинути на процес. Не викликають захоплення черги й у рядових слідчих. «Зрозумійте, що в день клопотання подає не один прокурор. А далі все залежить від завантаженості суду. У Шевченківському чи Печерському районі суди не встигають розглядати клопотання. Тож засідання переносяться на наступні дні. Як наслідок — необхідність тих чи інших слідчих дій втрачається», — розповідає Тижню один із київських слідчих Національної поліції на правах анонімності.

 

Читайте також: Ігор Бенедисюк: «Упевненості, що судова влада відбулася, на мою думку, ані в народу, ані в суддів поки що немає»

 

Він додає, що з 15 березня почне діяти низка змін, які можуть значно збільшити вже наявні черги. «З 15 березня питання про всі експертизи має затверджувати суд. Якщо людина, наприклад, померла на вулиці, ми маємо готувати подання на експертизу, йти з ним до суду, суддя того самого дня повинен розглянути це питання і, якщо рішення позитивне, направити дозвіл до експерта. Однак ми пам’ятаємо про черги. Раніше це питання вирішував слідчий: він вносив факт до Єдиного реєстру досудових розслідувань і виносив постанову про призначення експертизи. Тепер усе міняється. До того ж ми зобов’язані проводити експертизи за всіма тілесними ушкодженнями. Повірте, їх щодня в Україні дуже багато: і через побутові конфлікти, і через хуліганство. І проблема виникатиме, коли треба буде проводити експертизу, отримувати дозвіл у суді, а там черги на два тижні наперед. До тебе прийде потерпілий, і йому начхати на зміни до кодексів, він хоче результату. А ти замість того, щоб працювати, стоїш із 20 такими самими слідчими в коридорі суду. Виходить, що ми простоюємо в чергах більше, ніж реально працюємо», — скаржиться слідчий. Друга зміна, через яку виникають проблеми, — обов’язковість відеофіксації обшуків. Опитані слідчі переважно схвалюють такі зміни, однак скаржаться на вже традиційний брак коштів і відсутність потрібної техніки: відеокамер, носіїв інформації тощо. Крім того, додають вони, є проблеми із самою зйомкою, оскільки вимоги до неї чітко не прописані: за яких саме умов відео буде визнано недопустимим доказом? Якщо запис буде перерваний? Якщо він буде перерваний і відбуватиметься з кількох камер? Якщо в кадрі постійно не перебуватимуть поняті?  Додають проблем нещодавній указ Петра Порошенка про ліквідацію судів і горезвісна поправка Лозового. У першому випадку слідчі побоюються за нерезонансні провадження, які суди розглядають доволі тривалий час, оскільки, якщо провадження потрапляє на перерозподіл, процес його розгляду, за загальним правилом, має починатися від самого початку.

 

«Наприклад, є Печерський суд. Справу середньої тяжкості там можуть розглядати понад три роки, а засідання відбуватися раз на півроку. І якщо провадження потрапить на перерозподіл, суд має починати все спочатку. Інакше, як затягуванням процесу, це не назвеш. До того ж порушуються права і потерпілого, і підозрюваного. Адже в розумні строки має відбуватися не лише розслідування, а й судовий розгляд», — скаржиться слідчий із Нацполіції.

 

Читайте також: У стані перманентних змін

 

Стосовно скандальних «законодавчих ініціатив» нардепа від Радикальної партії: хоча законодавець і переписав пропозиції Лозового, дозволивши не раз продовжувати строки розслідування через суд, правоохоронці скаржаться, що проблем додадуть уже згадані черги й брак суддів.
«З 15 березня починають діяти зміни щодо строків розслідування. Тепер від моменту реєстрації в базі слідчий матиме два місяці для роботи. Ще на місяць строк розслідування може продовжувати прокурор. Далі питання вирішується через суд. І ми маємо таку ситуацію: слідчий іде продовжувати строки за 10 днів до спливання терміну. А в суді черга на кілька тижнів наперед. І він не встигає. У такому випадку, як зазначено в Кримінальному процесуальному кодексі, слідчий зобов’язаний закрити провадження. Тож виходить, що він має займати чергу мало не в момент початку розслідування. А ще треба стояти в інших чергах, наприклад на експертизи. Але так можна пропустити третю чергу. Це просто як снігова куля!» — зазначає Горбатюк.

 

Окрім уже озвучених новацій від 15 березня почне діяти ще низка змін, запроваджених судовою реформою. Зокрема, можливість оскарження повідомлення про підозру через два місяці розслідування. Або оскарження в суді рішення про зупинку досудового розслідування. Останнє є доволі небезпечним, оскільки, як зазначають слідчі, у разі позитивного рішення суду строк, упродовж якого провадження було зупинене, доплюсовується до строку розслідування. Наприклад, якщо розслідування у складній справі тривало півроку, а потім було зупинене на три роки, судове рішення про зупинку розслідування зводить ці строки разом. І через три з половиною роки слідчий зобов’язаний закривати провадження. Водночас законодавець прописав, що нові норми КПК, які почнуть працювати з 15 березня 2018 року, діятимуть лише для проваджень, зареєстрованих після 15 березня. Для давніших проваджень діятиме старий КПК. Хоча в ньому зазначено, що для всіх проваджень актуальним є саме той кодекс, який уже діє. Однак законодавець створює умови, за яких фактично діючими будуть два кодекси, що також може ускладнити роботу слідчих.
«Переконаний, що, знаючи про 15 березня, слідчі зареєструють тисячі справ. Про всяк випадок. І через них працюватимуть, аби не повтрачати провадження. Як свого часу робила військова прокуратура. Власне, якщо такі дії не націлені на переслідування, то їх можна трактувати як спробу зберегти розслідування», — каже Горбатюк.

 

Читайте також: Судова реформа і справи Майдану

 

Також співрозмовники Тижня зазначили, що в межах реформи слідчі органи мають направляти свої клопотання за місцем реєстрації юридичної особи. У випадку, наприклад, із Національною поліцією це Головне управління нацполіції Києва (ГУНП). Слідчі райвідділків зауважують, що їхні підрозділи не є юридичними особами й зав’язані на ГУНП. Тож якщо не вийде додаткових змін чи роз’яснень, слідчі будуть змушені передавати клопотання з усіх районів Києва до суду, який міститиметься в одному окрузі з Головним управлінням. Це може спричинитися до ще більшого навантаження на суддів. До того ж і в поліції, і в судах поки що не до кінця розуміють, як відбуватиметься паперовий документообіг: томи проваджень треба буде возити до «центрального» окружного суду чи до його «представництв» на місцях. Допомогти вирішити це питання могла б електронна система документообігу, яку слідчі сприймають доволі схвально. Оскільки це дає змогу уникнути паперової бюрократії з постійним копіюванням матеріалів, спрощує роботу та звільняє для неї час. Але й тут постає питання: хто забезпечуватиме електронне зберігання томів тих самих кримінальних проваджень? На яких серверах буде інформація? Наскільки вона захищена від зовнішнього втручання і хто буде відповідальним за захист даних? Врешті, на кого покладуть витрати з організації такої системи? На ці запитання слідство поки що відповісти не може. 

Новини RedTram

Loading...