Світ 2017-07-11 15:19 Ворожбит Ольга

Післясмак G20: порожні слова чи поступ глобалізму

Світові медіа та експерти не припиняють аналізувати результати зустрічі G20 у Гамбургу. Є й думки в контексті України.

“Ми рішучі щодо спільного вирішення викликів, які стоять перед світовою спільнотою, зокрема тероризму, примусового переміщення населення, бідності, загрози голоду та загроз здоров'ю, створення робочих місць, зміни клімату, енергетичної безпеки; нерівності, зокрема, гендерної нерівності, як основи для сталого розвитку та стабільності”, - йдеться у вступі до заключної декларації представників країн Великої Двадцятки у Гамбургу. Саме ці теми були на порядку денному під час зустрічі найвпливовіших світових лідерів. Особливу увагу також приділили Африці. Щодо цього регіону започаткували кілька ініціатив, зокрема, Ініціативу Великої Двадцятки щодо працевлаштування молоді із сільської місцевості у країнах, що розвиваються (фокусується вона в першу чергу на країнах Африки), також програму для навчання дівчат технологіям - # eSkills4Girls. Всі ці ініціативи започатковано в межах окремої програми Африканського партнерства.

Важливою для України була зустріч президентів Росії та Америки на полях саміту. Однак, лише за чотири дні після зустрічі з’являються нові подробиці зустрічі Владіміра Путіна та Дональда Трампа. Зокрема, колишній заступник міністра оборони США з питань Росії, України та Євразії Майкл Карпентер у своєму матеріалі для Foreign Policy пише, що “Путін зіграв на Трампові наче на скрипці”. За словами експерта, обидва політики хотіли показати, що зустріч для них була позитивною, але очевидно, що для Путіна досягнень було більше. “Було очевидно, що більшість "позитивних речей" під час зустрічі відбулися тільки для Путіна, серед них зокрема повідомлення Трампа, що обидві сторони повинні "рухатися вперед" від обговорення втручання Росії та можливої маніпуляції президентськими виборами 2016 року у США”. Як пише експерт, виглядає так, що адміністрація Трампа не прагне накладати якусь ціну чи наслідки за одну із найбільш нахабних операцій в історії проти США.

Читайте також: Трамп розповів, як тиснув на Путіна під час зустрічі G20

Карпентер також аналізує результати цих переговорів в контексті вирішення ситуації на Сході України. На його думку, Путін у переговорах звернувся до своєї звичної інтерпретації Мінських угод, де він вимагає надання самопроголошеним республікам “особливого статусу” і лише після цих поступок Росія виведе свої війська та озброєння з України. На противагу цьому, всі інші країни трактують угоди так, як там написано, а саме, де перші три кроки припинення вогню, виведення важкого озброєння та доступ СММ ОБСЄ до окупованих територій. “З огляду на недавні твердження Тіллерсона про можливість пошуку шляхів вирішення конфлікту поза межами Мінської структури, навряд чи Трамп або Тіллерсон наполягали б на цій суворій послідовності дій”, - пише Карпентер.

На думку Карпентера, незважаючи на призначення адміністрацією високопрофесійного дипломата (колишнього посла до НАТО Курта Волкера) на посаду спеціального посланця в Україні, “прогресу у цьому питанні не буде, поки Москва продовжуватиме ухилятися від своїх зобов'язань за Мінськими угодами”.

“У підсумку, Трамп не отримав конкретних результатів з зустрічі з Путіним, окрім угоди про припинення вогню у південно-західній Сирії, - але дав Путіну все, що той міг би побажати, погодившись рухатися далі після втручання Росії у вибори 2016 року без подальших наслідків”, - вважає Карпентер.

“Скандалу не трапилося. Країни Великої Двадцятки змогли підготувати спільну декларацію. Економісти більше не очікують на торговельну війну. Але Німеччина має хвилюватися за свої переваги”, - з такого підсумку саміту Великої Двадцятки у Гамбурзі починається матеріал у німецькій газеті Die Welt

Як відзначають автори видання, найважливішим досягненням саміту було те, що в кінці кінців було все ж таки підписано комюніке. “В певному сенсі пояснення з боку 20 найбільших індустріальних та країн, що розвиваються, виходить далеко за рамки очікуваного. Але тепер відбуваєтья переосмилення. Спостерігачам поки не зрозуміло, чи глобалізація ввійде у нову фазу після липня 2017-го чи “оброблятиметься” теплими словами”.

Проаналізувати результати зустрічі Великої Двадцятки журналісти Die Welt попросили кількох німецьких економістів.

Читайте також: Меркель анонсувала телефонну розмову між лідерами "нормандської четвірки"

Президент Інституту світової економіки у Кілі та радник німецького керівництва G20 Денніс Сновер вбачає у результатах зустрічі у Гамбургу “підбадьорливі сигнали”. “Зустріч показала, що де-факто не було вето окремих держав. На противагу попереднім страхам, країни G20 у Гамбургу показали більше згоди між собою, ніж під час їхніх попередніх зустрічей”, - вважає аналітик. Також зменшилася небезпека наростання нової спіралі протекціонізму. “Навіть, якщо Америка зараз запровадить санкції на європейську сталь, то це не переросте у торговельну війну”, - вважає Сновер. (напередодні саміту американці обіцяли це зробити). На його думку, після саміту досягнуто набагато кращих результатів, а ніж передбачалося до його початку. Підписавши Гамбурзьку декларацію, США за “нової людини у Білому Домі” визнали, що ВТО і надалі є форумом для вирішення торговельних суперечок.

Схожої думки також і Йорґ Кремер із Commerzbank. “Протекціонізм Трампа було дещо пригнічено у комюніке Великої Двадцятки”, - каже він у коментарі виданню.

Однак, на думку експерта, комюніке Великої Двадцятки відображає той факт, що середовище для підписання нових договорів про вільну торгівлю стало дуже складним. І це не лише через Трампа, але й через багато противників Трансконтинентальної угоди про вільну торгівлю у Німеччині та інших країнах ЄС.

Читайте також: Акції проти G20 у Гамбурзі. Під час сутичок постраждали 76 поліцейських

Аналізуючи саміт у Гамбурбу, британська Financial Times пише, що учасникам Великої Двадцятки доводилося вчитися “працювати із та коло Дональда Трампа”.

“Найбільш приголомшливе враження після зустрічі Великої Двадцятки – це не лише те, що США більше не несе ролі лідера, але й те, що є глибокі питання взагалі до західних цінностей, починаючи від самої демократії до простої свободи преси”, - каже в коментарі виданню Джеймс Ставрідіс, колишній американський командувач НАТО. На його думку, те, що відбувається сьогодні схоже на світ після першої Світової війни, коли жодна із провідних держав світу не співпрацювала тісно з іншою, а у США відкидали ідею Ліги Націй.

Новини RedTram

Loading...