Анатолій Бондаренко

Останній удар

11 Липня 2008
Проект від Партії регіонів, як і інші симулякри «всенародно обговорених» проектів конституцій від БЮТу та Секретаріату президента, привиди яких з’являлися в інформаційному просторі, судячи з усього, призначені зовсім для іншого

 

  

 

На початку липня Партія регіонів оприлюднила свій проект змін до Конституції України, лише на своєму сайті, та у вигляді відсканованих сторінок із порівняльної таблиці до законопроекту. Зміни виявились настільки значними, що можна взагалі говорити про новий проект Основного закону. Серед головних новацій – парламентська республіка, прихована двопартійна система, друга державна мова (підказка – не англійська), гарантії позаблоковості, що не можуть не сподобатися нашому північно-східному сусідові, й «децентралізація влади», що передбачає знищення президентської вертикалі, та встановлення такої ж, не менш потужної вертикалі по лінії Кабміну, який контролюватиме партія– переможець на виборах.
 
Щодо виборчої системи – ПР висуває декілька дуже цікавих пропозицій, що в разі затвердження цього проекту Основного закону дозволить найбільшій партії (читай «Регіонам») монополізувати парламент – політична сила, що отримує відносну більшість голосів на виборах, автоматично отримує більшість у парламенті.
 
Розробники проекту від Партії регіонів розмістили в ньому й модне нині словосполучення «відкриті списки». Його планується використовувати для модифікації нашої, м’яко кажучи, «хворої» пропорційної системи. Правда, що означають ці «відкриті списки» від регіоналів, із проекту не зрозуміло. Однак із коментарів їх спікерів, схоже, що це списки, з якими можуть ознайомитися виборці – тобто те, що і так є в нашій виборчій системі, яка зосереджує всю владу в руках лідерів партій. Отже, в реальності відмовлятися від чистої партійної пропорційної системи вони не збираються.
 
Насправді, «відкриті списки» в пропорційних системах виборів означають одну дуже просту річ – виборці можуть впливати на присутність того чи іншого кандидата від партії в парламенті, змінюючи своїм голосуванням розташування кандидатів всередині таких списків. Якщо політики вживають цей вираз в іншому значенні, наприклад як «публічні списки» – це свідоме введення в оману майбутніх виборців. Якщо чесно, детальний аналіз цього проекту з погляду конституційного права робити немає сенсу. Він не відіграє головну, на мою думку, роль, яку має відігравати Конституція – задавати напрямок, межі розвитку країни на десятки років наперед. Проект від Партії регіонів, як і інші симулякри «всенародно обговорених» проектів конституцій від БЮТу та Секретаріату президента, привиди яких з’являлися в інформаційному просторі, судячи з усього, призначені зовсім для іншого. Це – спроба застосувати політичну зброю «останнього удару», за допомогою якої збираються отримати й закріпити монопольну владу в країні тоді, коли всі інші методи політичної боротьби результатів не дали.