Едвард Лукас

Не бойкотувати Трампа

17 Листопада 2016
Одна з особливостей демократії полягає в тому, що іноді доводиться програвати. Поразка завжди видається несправедливою, і легше за все звинувачувати іншу сторону в нечесній тактиці. Критикам Дональда Трампа саме час взятися за розробку стратегії перемоги на наступних виборах (хоча я порадив би почати з аналізу помилок).

Тим часом намагання бойкотувати Адміністрацію Трампа було б надто самовпевненим і контрпродуктивним. Я вже чую подібні думки, перемежовані словами на кшталт «колабораціонізм» і «Віші». За словами тих, хто їх висловлює, ми не можемо мати нічого спільного з цими покидьками. Адже ті палко виступають за ізоляціонізм, протекціонізм і дружні зв’язки з автократами на зовнішньополітичній арені. На внутрішній потихеньку практикують білий націоналізм. Отже, ті, хто має з ними якісь справи, такі самі покидьки.

Це може давати психологічне задоволення. Але я сказав би, що в нашій політичній системі й без того вдосталь самовдоволення й упивання власною правотою. І множення цих почуттів нічого не вирішить. Крім того, це контрпродуктивно. Заради виживання демократії переможеним слід проявити тактовність і цивілізованість. Зрештою, саме цього ми очікуємо від іншої сторони, і наші протести звучатимуть переконливіше, коли покажемо, що готові дотримувати базових правил гри.

А ще Сполучені Штати не обмежуються своїм верховним головнокомандувачем. Країна має потужні інституції. Нам треба взаємодіяти з цими елементами американської системи, які (сподіватимемося) існуватимуть і через багато років після того, як у книгарнях біографії Трампа переставлять із секції «Актуальне» на полиці «Історія».

Заради виживання демократії переможеним слід проявити тактовність і цивілізованість. Зрештою, саме цього ми очікуємо від іншої сторони

Понад те, Адміністрація Трампа навряд чи складатиметься виключно з відданих трампістів. Президентська родина не така велика. А політичний компас Трампа так крутився останніми роками в різні боки, що чітко описати його підхід до політики було б складно. Цілком імовірно, що в новій владній команді опиняться відомі республіканці включно з ветеранами Адміністрації Буша. Якщо європейці були готові працювати з ними тоді, для чого ж відштовхувати їх зараз?

Панікери можуть мати рацію: може, США й справді котяться до фашизму. Може, чесні та сумлінні чиновники почнуть масово подавати у відставку, щоб не виконувати розпоряджень, які вважатимуть неконституційними (не катувати людей і не шпигувати за американськими громадянами). Може, зовнішня політика Адміністрації Трампа настільки заслуговуватиме на осуд і так опиратимуться розумній критиці, що атлантистам справді залишиться одне: відкрито їй протидіяти. Це сценарій на випадок, якби, скажімо, Адміністрація Трампа планувала «велику угоду» з Владіміром Путіним, відмовлялася від НАТО й передавала Східну Європу до російської «сфери впливу».

Читайте також: Як вплине перемога Дональда Трампа на країни ЄС: думка експертів

Але поки що це не так. Може, Трамп навіть виявить, що без союзників домогтися чогось у Вашингтоні (чи деінде) неможливо (на мою думку, саме так і буде), і врешті серйозно покладатиметься на республіканців, загартованих у зовнішньополітичних справах. А тим часом клімат округу Колумбія з його відомою здатністю поглинати що завгодно цілком абсорбує всі випари останньої президентської кампанії.

У будь-якому разі ми матимемо справу просто з черговою адміністрацією: ще й не з такими давали собі раду протягом останніх десятиліть.

Головне не так те, що Трамп винятково поганий, як те, що Захід тепер набагато слабший, причому не завжди в тих аспектах, які ми усвідомлюємо.

Ми постали перед реальними суперниками. Іслам кидає ідеологічний виклик західному світському лібералізму в усьому світі (зокрема, серед деяких спільнот у наших країнах). У довгостроковій перспективі Китай для нас набагато серйозніший геополітичний суперник, ніж Радянський Союз. Ми обтяжені боргами, потерпаємо від розколів, у нас на руках забагато всього. А це ще більша причина триматися разом якомога ближче й довше.

-----------------------------------

Найобережніше з-поміж європейських лідерів з обранням президентом Дональда Трампа привітала німецька канцлерка Анґела Меркель. У її повідомленні  акцент зроблено на цінностях: «Німеччина й Америка пов’язані спільними цінностями, як-от демократія, свобода, а також повага до верховенства права та гідності кожної людини безвідносно до її походження, кольору шкіри, статі, орієнтації чи політичних поглядів. Саме на ґрунті цих цінностей я хочу запропонувати тіснішу співпрацю як зі мною особисто, так і між урядами наших країн». «Народ Америки сказав своє слово. Я привітав Трампа, як годиться у цій ситуації. Я думав про Клінтон, з якою працював у часи правління Адміністрації Обами. Цей результат веде до непевності», — прокоментував перемогу Трампа французький президент Франсуа Олланд. Британська прем’єрка Тереза Мей написала: «Британія і США мають міцні та особливі відносини, які ґрунтуються на цінностях свободи, демократії та підприємництва. Ми є і лишаємося сильними й близькими партнерами в торгівлі, безпеці та обороні». Першим з британських політиків, в обхід дипломатичного етикету, з Трампом устиг зустрітися поборник Brexit і лідер Партії незалежності Сполученого Королівства Найджел Фараж. Тепер деякі голоси в Британії радять його на роль людини, що допомогла б країні зміцнити зв’язки з новою Адміністрацією і самим президентом, якого багато хто в Сполученому Королівстві критикував під час кампанії.

Новини RedTram

Loading...