Ярослав Тинченко

Не в беретах річ: про мертві, живі та ненароджені традиції

22 Листопада 2017
21-го листопада у Збройних Силах України відбулась знаменна подія: високомобільні десантні війська були перейменовані на десантно-штурмові війська.

Новостворені штурмовики отримали замість блакитних  берети  кольору марун: відтепер вони не схожі на радянських десантників, а подібні до англійських парашутистів. Президент України та Головнокомандувач Збройних Сил України Петро Порошенко написав про це: «Відсьогодні моїм рішенням кольором українського десанту стає темно-бордовий. Це – колір крові, вашої крові, пролитої в боях за Україну».

Урочистості з нагоди цієї події відбулись на Михайлівській площі, де Президент України особисто вручив берети нового кольору командувачеві десанто-штурмовиків Михайлові Забродському та іншим військовослужбовцям. Були присутні керівники уряду, Верховної Ради України, міністри, начальник Генерального штабу Збройних Сил України, народні депутати.

Весь цей захід відбувався поруч зі Стіною пам`яті загиблих військовослужбовців та правоохоронців у Війні на Донбасі у 2014-2016 рр. На цій Стіні – близько 3 тисяч фотографій та біографій, значна частина – десантники у тепер «заборонених» блакитних беретах. Попри все з усього політичного бомонду, який зібрався на Михайлівській площі, ніхто не поклав до Стіни ані квітки…

     Фото Дмитра Махтарова

Чимало військовослужбовців, що проїздять повз Київ, вважають за потрібне передусім піти на Михайлівську площу – «привітатись» із друзями. Сюди завжди ходять мами, товариші, члени родин загиблих, пересічні громадяни. Прості люди часто приносять квіти: це для них традиція. І кілька десантників перед заходом теж поклали свої скромні букетики.

Виникає закономірне запитання: якщо нові берети – на честь «крові, пролитої в боях за Україну», то чому з боку представників влади бодай однією квіткою не було вшановано тих, хто зображений на Стіні пам`яті, що знаходилась у них «прямо під носом»?

 Фото Дмитра Махтарова

Ще один аспект історії з беретами: доцільність існування у такій кількості десантно-штурмових військ, як це зараз є у Збройних Силах України. На сьогодні це 8 бригад та 1 навчальний центр. Водночас у складі Збройних сил Великобританії, за прикладом яких запроваджено нові берети,  існують лише 1 бригада та 1 полк парашутно-десантних військ. У військах НАТО цей вид збройних сил має тенденцію до скорочення, оскільки вважається таким же анахронізмом, як і кавалерія – від надто уразливий за допомогою сучасних видів озброєння.

Чиатйте також: «Беріть тіло, поки дають. Потім ще будете битися за ці трупи»

Впродовж 2014-2017 років Збройні Сили України жодного разу не здійснювали повітряного десантування. Один раз влітку 2014 року проводилась операція з висадки десантників з гелікоптерів, але внаслідок великих утрат було прийнято рішення подібні експерименти більше не проводити. Гелікоптери та десантники, що стрибають з них, виявились надлегкою здобиччю для терористів з переносними ракетними комплексами, гранатометами, снайперськими гвинтівками та автоматами. У країнах НАТО цих висновків дійшли ще в 1970-і роки.

Під час активної фази бойових дій у Донбасі, а також у наші дні українські десантники виконують завдання пересічної піхоти. І будуть їх виконувати й надалі. Мало ймовірно, аби колись у майбутньому Збройним Силам України довелось здійснювати операцію з десантування на парашутах, або з гелікоптерів. Водночас, нам потрібна піхота, здатна проводити бойові дії – передусім серед міської забудови. Проте жодної такої частини досі не існує.

Тому, попри щирі прагнення ініціаторів реформи десантних беретів, складається враження, що вся ця історія – лише «свято заради свята».

Новини RedTram

Loading...