Арсеній Сітніков

Чи від щирого серця

5 Грудня 2017
Здається, слова про нові європейські цінності, зміни, що починаються з кожного, та корупцію, що вбиває, є не тільки невід’ємною частиною нашого суспільства, а й обов’язковою складовою риторики будь-якого політика.

Слова політиків, за звичкою, одразу ставляться під сумнів та сприймаються як такі, що по факту не містять в собі реального сенсу. Вже чотири роки в їх руках є цей популістський інструмент, і розрахунок, здається, на те, аби інформація, повторена безліч разів, просто вже на рівні підсвідомості вплинула на людей. «Карфаген має бути зруйновано» - казав римський консул сенату в кінці кожної промови, і згодом ця ідея все ж була прийнята. «Кожен починає з себе, європейські цінності, боротьба з корупцією» - зазвичай пафосні ідеї, що постійно проголошують і політики, і громадські діячі, а згодом і всі ми один одному. Думаю, що наразі абиякому оратору в Україні під час підготовки до свого виступу перед будь-якою аудиторією набагато легше, ніж чотири роки назад. Бо є той “must have”, напрацьований безпрограшний варіант, який все одно буде звучати як актуальний та дуже важливий для кожного. Але по факту, на жаль, бачимо, що вивчивши на пам’ять дуже красиві слова, навіть апелюючи до трагічних подій, робити це щиро готові далеко не всі та не завжди.

Читайте також: Обережно, заміновано

Так, я теж до таких заяв від політиків, чи багатьох представників старшого покоління все ж ставився скептично, але своїм одноліткам, а тим паче, колегам-студентам – дуже часто щиро вірив. Сподівався, що події, свідками та учасниками яких ми стали в момент формування світогляду, надали чіткого змісту словам про корупцію, відповідальність та справжні цінності. Але, на жаль, вік та обізнаність не завжди стає  запорукою готовності до нового.  Загальновідомою практикою серед студентів є поширення інформації від старших курсів про те, що ж чекати на сесії, та які є особливості в кожного викладача. Попереджений, значить озброєний: хтось вимагає чітких формулювань на екзаменах, від когось можна очікувати чудернацьких запитань, а хтось не ставить гарних відміток без наявності рукописних конспектів своїх лекцій. Одразу скажу, що історія не про факт корупції як такий та не про конкретних людей – це більше про тенденцію. Таким от чином студентської комунікації надійшла звістка, що одному викладачу краще презентувати подарунок від усіх студентів перед сесією, аби можна було розраховувати на гарний настрій, лояльність та відповідні бали. Це лише  неперевірена інформація, звісно, може бути й неправдивою і тому, проблема тут навіть не в ній. Майбутня сесія покаже та розставить все на свої місця.

Те, що справді мене здивувало та навіть дуже засмутило – певний розкол, що стався між студентами щодо цієї теми. Звісно, на підставі чи дарувати подарунок, і фактично стати суб’єктами побутової корупції, чи ні. Частина абсолютно серйозно почали казати, що корупція це зло, але вже так сталось, що вона існує в Україні, і одним подарунком викладачеві ми нічого не змінимо. А на гарні бали тоді можемо розраховувати. І взагалі, це ж від щирого серця.

Читайте також: Поговорити начистоту

Я розумів, коли чув такі слова від представників більш старшого покоління – їм просто складно відмовитись від звички, що супроводжувала їх все життя. Це, певно, складно, як кинути палити посеред життя. Але чому так само мислить абсолютно нове покоління, люди, що вступили в університет завдяки незалежному оцінюванню, сподіваюсь, без корупції? Ті, які багато разів чули дуже сильні промови в університетських аудиторіях на зустрічах з видатними особистостями світу про зміни, що починати треба з себе, та і самі формували такі тези в студентських диспутах. Потім якась частина з них також стане посадовцями, з якими нині вони асоціюють вбивчу корупцію, і формула залишиться такою ж, тільки суми інші.  І на своєму місці кожен буде виправдовуватися: “Мій вкрадений мільйон, по зрівнянню з мільярдами інших - крапля в морі, це нічого не змінить”. І тут вже навіть десятки ультрамодних антикорупційних агентств не допоможуть, бо якщо так мислять представники “покоління змін”, то про жодні зміни “згори” не може йти і мова. Просто не буде кому впроваджувати якісь зміни. Нічого ж не змінить… а бали будуть.

Звичайно, коробка цукерок чи якась подарункова дрібничка перед екзаменом — не найстрашніша корупційна схема, яка працює в навчальних закладах України. І ті бали, що можна таким чином підвищити, не така вже й велика мета. Від них не залежить чиєсь життя, навіть, добробут- під сумнівом. Але цей виклик, невелику спокусу, все одно треба сприймати як вибір спрямованості власного руху. І, відповідно, очікуваної цілі та результату. Щоб не ображатися потім, якщо все навкруги буде крутим чи європейським тільки в гаслах та риториці політиків.

 

Новини RedTram

Loading...