Валентина Кузик

Надії нема

18 Квітня 2011
Я людина погодозалежна, і коли в середині квітня на вулиці діється те, що властиве початку березня, в мене виникає когнітивний дисонанс.

Щодня заходжу на сайти з прогнозом погоди в пошуках надії на покращення життя. Можна й не сьогодні! Уже місяць, як символ «сонечко» і прийнятну для весни температуру бачу на відстані кількох днів. Зібравши рештки терпіння, чекаю часу Х. Коли ж прокидаюся вранці й помічаю затягнуте хмарами небо чи кволі сніжинки, що б’ються об моє вікно, я готова годинами готувати відбивні на радість сусідам знизу. Нарешті я розумію, що спільного між політиками й метеорологами: вони брешуть!