ОНУХ

Весілля Меґан

24 Травня 2018
Нам додався ще один день, який коли-небудь святкуватимуть, а поки що чимало з нас уже святкувало: 600 гостей, запрошених на шлюбне прийняття у Віндзорському замку, 2 тис. гостей на прийнятті в садках замку, десятки тисяч на вулицях міста Віндзор, сотні тисяч на спеціально організованих parties (тільки в самій Великій Британії відбулося понад 8 тис. таких частувань, на яких з’їли 150 тис. традиційних канапок з огірком); майже 2 млрд глядачів перед екранами телевізорів і комп’ютерів.

 

Цей історичний день — шлюб американки Меґан Маркл з онуком британської королеви й шостим у черзі спадкоємцем британського трону принцом Гаррі з Віндзорської династії. Це вже останній королівський шлюб у цьому поколінні, тепер нам доведеться почекати, мабуть, чверть століття, поки діти принца і, напевне, вже короля Вільяма стануть на весільний рушник.


Уже тиждень американська громадська телестанція PBS, а отже, найбільш інтелектуальна й креативна, щовечора зі студії в Лондоні повідомляла найостанніші новини, а також про те, що відбувалося за лаштунками приготувань до цієї, хай там як, історичної події. Температура, яку вправно піднімали, зростала потихеньку, але невпинно, а 19 травня о 4:30 ранку північноамериканського східного часу ми сіли перед екранами, щоб дивитися наживо пишний театр і водночас гарну казку — сучасний варіант « Попелюшки», шлюб Меґан.

 

Читайте також: While My Guitar Gently Weeps*


Хоча ця врочистість має довгу традицію, яка тягнеться тисячу років і в принципі є приватною подією в британській королівській родині, її героїнею в головній ролі стала молода американська актриса Меґан Маркл. Дехто жартує, що їй трапилася роль її життя і що це остання, яку їй доведеться грати, бо тепер, як герцогиня Сассекська, вона не зможе братися до своєї улюбленої професії.\

Незважаючи на те, прихильні ми чи ні монархії та організованих із великою помпою королівських весіль, слід визнати, що британці вміють це робити досконало, з найвищою точністю, де кожен має своє місце й усе розписане до хвилини, і відбувається так, зрештою, вже тисячу років


Чому Меґан героїня цієї події? А тому, що шлюби в королівських родинах, навіть ті, які могли б породжувати суперечливі оцінки, рідко виходять за межі усталених норм і схем, а ще рідше повідомляють про зміну духу часу, засвідчують її. Шлюб принца Гаррі з Меґан — це, власне, підтвердження такої зміни. Британська королівська родина — консервативна інституція, що стоїть на варті цінностей, які плекають від покоління до покоління. Це уособлення і сполучний елемент того, що називають британськістю, а ще й найдосконаліший, мабуть, рекламний інструмент, який існує у Великій Британії. Недарма офіційна назва цієї держави — Сполучене Королівство.


На наших очах відбувається зміна, і хоча ця зміна еволюційна, вона істотна, і ця зміна має ім’я Меґан. Усі зацікавлені історією королівського кохання вже знають, що обранка принца Гаррі — дитина білого батька й афро­американки, що вона походить із Лос-Анджелеса, здобула добру освіту в католицькій школі й змалку мріяла стати актрисою; познайомилася з Гаррі в Торонто, де жила, граючи в популярному телесеріалі Suits. У тому, що обранка принца Гаррі — американка й акторка, немає нічого незвичайного, таке вже траплялося. Але те, що обранка британського принца має африканське коріння, — це вже новина. Стеження за готуваннями до шлюбу, а сьогодні й за самою врочистістю, тільки підтверджує, що відкритість королівської родини до «свіжої крові» не з британського чи європейського джерела — факт, і то глобального значення. Це добре послання. Для багатьох молодих жінок із мішаним расовим походженням Меґан стала прикладом, що можна, що тільки «небо є межею».

 

Для білих британців, європейців та американців це знак, що расова інклюзивність стала нормою навіть на консервативному британському королівському дворі. Спостерігаючи весільні врочистості, можна було помітити, як багато гостей мали інший, ніж білий, відтінок шкіри, а сповнену пристрасті проповідь у каплиці Сент-Джордж виголосив голова американської Єпископальної церкви єпископ Майкл Каррі, афроамериканець, що цитував слова Мартіна Лютера Кінґа-молодшого: «Ми повинні відкрити силу любові, спасенну силу любові, — мовив превелебний Каррі, немов повторивши слова того провідного борця за громадянські права, і казав далі: — Коли ми зробимо це, то перетворимо увесь світ на новий світ. Любов’ю, любов — єдиний шлях. Любові притаманна сила. Не недооцінюймо її. Навіть не робімо любов надміру сентиментальною. У любові є сила, справжня сила».

 

Читайте також: Іделаісти і прагматики


Якщо ми стільки говоримо про консерватизм британської монархії з усіма її заборонами, приписами й прихильністю до традиційних цінностей, слід зауважити, що трансляцію шлюбу Меґан і Гаррі в каплиці Сент-Джордж дивилося майже 2 млрд глядачів в усьому світі, це чудова реклама інституту шлюбу, що теж перебуває в процесі еволюції, але існує і, певне, існуватиме далі, зокрема завдяки й Меґан.


Незважаючи на те, прихильні ми чи ні монархії та організованих із великою помпою королівських весіль, слід визнати, що британці вміють це робити досконало, з найвищою точністю, де кожен має своє місце й усе розписане до хвилини, і відбувається так, зрештою, вже тисячу років. Не можна й не помітити, що це фантастична реклама британськості, з нагоди якої, як передбачають економісти, Сполучене Королівство збагатиться на таку дрібничку, як 1,5 млрд фунтів стерлінгів.


І все-таки в цьому всьому йдеться не про гроші й не про славу, бо, як сказав афроамериканський єпископ Майкл Каррі: «Любові притаманна сила. Не недооцінюймо її. Навіть не робімо любов надміру сентиментальною. У любові є сила, справжня сила. Любов — єдиний шлях».

Новини RedTram

Loading...