Едвард Лукас

Більше запитуйте

1 Вересня 2018
Антивакцинарного руху, поборники якого вважають вакцини комерційною змовою й причиною аутизму, у Росії майже немає: 98% дітей у цій країні мають щеплення від кору. Та це не завадило кремлівській дезінформаційній машині розпалювати війни проти американської медичної культури імунізації

Найбільше дошкуляє, що росіяни поширюють сумнівні аргументи про гадані небезпеки вакцинації. Через таку згубну кампанію, якій сприяє пожвавлення антивакцинарного руху в Сполучених Штатах, Італії та інших країнах, в Європу й Америку повернувся кір — хвороба, яка буває смертельною і якій цілком можна запобігти за допомогою вакцинації. Тому логічно припустити, що Росія прагне завдати удару охороні здоров’я Заходу.

 Читайте також: Російська жага до поваги

Хоча пропагандисти не менш завзято працюють і з іншого боку барикад. Тож справжньою метою операції, як це часто буває, є розкол у суспільстві. Ту саму карту Росія розігрувала у справі насильства поліції, підтримуючи водночас дві сторони: рухи #bluelivesmatter та #blacklivesmatter. Не менш суперечливою є пропаганда російських видань, які запевняють, нібито країни Заходу є осередками расизму, але водночас пророкують неминуче загарбання цих країн мігрантами-варварами.

Річ у тім, що головною стратегією росіян є експлуатація розбіжностей у суспільстві. Це можуть бути культурні, демографічні, етнічні, історичні, мовні, політичні, релігійні, соціальні аспекти чи будь-які інші суперечливі питання — як-от здоров’я у випадку з вакцинаціями. Факти не мають значення. Треба лише знищити злагоду, яка робить суспільство стійкішим. Якщо ви боїтеся тих, хто вас оточує, тих, хто вами керує, чи тих, ким керуєте ви, якщо не довіряєте цим людям, — то й не будете допомагати їм у разі атаки (а вони не допомагатимуть вам). Суспільство, де панує розкол, не здатне оборонятися.

Читайте також: Віденська задуха

Застосовуючи цю тактику, росіяни грають на природних і зазвичай позитивних інстинктах людей. Еволюція спонукає нас шукати нової інформації. Освіта — сумніватися в отриманих знаннях і бути відкритими до нових аргументів і фактів. Трохи скептичне ставлення до вчинків і мотивів можновладців є цілком прийнятним і часто виправданим. Це перегукується з гаслом багатомовного кремлівського пропагандистського каналу RT: Question More (Більше питайте).

Межа тут проходить між чесним і справедливим розслідуванням та брехливими інтригами. Не всі запитання є вагомими, не всі варто ставити. Немилосердна цікавість може завдати великої шкоди: скажімо, дитину ми не питаємо, кого з батьків вона любить більше. Постійно сумніватися в мотивах інших і підозрювати їх у брехні шкідливо для душевної рівноваги, а також для стосунків із людьми. Одне слово, запитання — це важливо, але є й дещо важливіше, наприклад, довіра.

Читайте також: Агресивний захист

Очевидно, немає нічого нового у спробах підірвати довіру за допомогою інформаційних операцій. За часів холодної війни Радянський Союз розпалював расову нетерпимість у США, зокрема, поширюючи ідею про те, що ЦРУ нібито винайшла СНІД для геноциду чорношкірого населення. Проте можливості інтернету (анонімність, миттєве поширення інформації та універсальний доступ) суттєво спрощують такі операції й сприяють ефективнішим результатам. Пропагандисти можуть вільно й анонімно сіяти сумніви.

Протидіяти складно. Якщо заборонити прихильникам теорій змови поширювати їхні ідеї, вони претендуватимуть на роль мучеників. Якщо оскаржувати ці теорії, спираючись на факти, це зазвичай не дає результатів, бо у відповідь лунають тенденційні запитання. Ліпше діяти на перспективу й удосконалювати наше суспільство, ставлячись до прозорості, звітності, довіри й злагоди як до пріоритетів національної безпеки.

Найголовніше — це бути завжди напоготові. Щойно завважили, що назрівають суперечки (нехай ніби й далекі від політики чи зовнішніх справ), не сподівайтеся, що йдеться про внутрішню проблему вашої країни. Запитайте себе, хто зацікавлений у тому, щоб їх розпалювати? Одне слово: «Більше запитуйте».

Новини RedTram

Loading...