Едвард Лукас

Гроші як зброя

1 Жовтня 2018
Зовнішня торгівля та інвестиції сприяють процвітанню в країні й зменшують ризик війни. Чи не так? Не зовсім.

 Економічна діяльність не тільки не запобігає конфліктам, а навіть може бути їхньою складовою. Ворожі зовнішні сили використовують гроші як зброю, таємно купуючи політичний вплив, відкрито налагоджуючи корисні бізнесові та фінансові зв’язки й послаблюючи економіки противників.
Наприклад, Фінляндія зазвичай намагається підтримувати з Росією ділові відносини й сприяти взаємовигідному бізнесу. Проте цими вихідними сотні працівників тамтешніх органів безпеки вчинили облаву на приміщення агенції нерухомості Ariston Helmi та навіть на деякий час закрили для польотів зону над частиною прибережного архіпелагу на південному заході. Пов’язана з РФ таємнича фірма роками привертає увагу журналістів через загадкові будівництва та іншу сумнівну діяльність, зокрема придбання старих кораблів фінського флоту. Нарешті владі Фінляндії увірвався терпець і вона взялася за передовий загін російської військової розвідки, яким, як підозрюють обурені фіни, була компанія Ariston Helmi. Затримано трьох підозрюваних. За морем, в Естонії, російські гроші теж роблять шкоду. Те, що сталося тут, називають найбільшим у фінансовій історії скандалом із відмиванням коштів. Талліннська філія Danske Bank за дев’ять років відмила €200 млрд ($235 млрд) від імені кількох тисяч підозрілих клієнтів-нерезидентів. Естонський персонал бив на сполох протягом п’яти років. Та в топ-менеджерів не було часу відповідати на незручні запитання. Голова Danske Bank подав у відставку. Скоро полетять й інші голови.

 

Економічна діяльність не тільки не запобігає конфліктам, а навіть може бути їхньою складовою. Ворожі зовнішні сили використовують гроші як зброю, таємно купуючи політичний вплив, відкрито налагоджуючи корисні бізнесові та фінансові зв’язки й послаблюючи економіки противників


Найбільше запитань у Лондоні, де зареєстрована Lantana Trade LLP — компанія, що посідає центральне місце в розслідуванні. Британські можновладці кажуть, що запроваджують суворіші заходи в боротьбі з потоками брудних грошей. Уже не один десяток років я пишу на цю тему. Тож повірю в жорсткіші заходи лише тоді, коли побачу, що банкіри, юристи та бухгалтери перевдягаються в смугасті тюремні форми замість елегантних костюмів.


Як роз’яснює Олівер Баллоу у своїй новій блискучій книжці «Земля грошей» («Moneyland», 2018), офшорні потоки грошей з анонімних джерел — це не романтичний побічний ефект злочинного прикордонного капіталізму. За допомогою цих лазівок клептократи й мафіозі — найгірші люди у світі — ховають плоди злочинів, а також частенько купують респектабельність і захист у юрисдикціях, що мають бути для них зонами найбільшого ризику.

 

Читайте також: Агресивний захист


Минулого тижня на форумі «Ініціатива трьох морів» у Бухаресті йшлося про схожу, хоч і менш драматичну історію. Країни, розташовані між Балтійським, Чорним та Адріатичним морями, обговорювали інфраструктурні проекти й регіональний економічний розвиток. Здається, це ніби очевидні речі, але ні. Китай у форматі «16+1», схожому на конкурс краси, використовує інфраструктурні проекти з політичним навантаженням, намагаючись знайти собі друзів і впливати на людей у меншому та біднішому східному регіоні Європи. Я наполягав, що країни цього краю мають визначити власні правила взаємодії з КНР. Зокрема, можна вимагати відкритих тендерів, використання місцевої робочої сили та підрядчиків замість китайських компаній, а також прозорості фінансів. Якщо в Піднебесної справді такі добрі наміри, як запевняють Пекін та його «чирлідери», ці вимоги не матимуть значення.


Потім я подався до Одеси, де обговорював енергетику на Українському фінансовому форумі. Енергетика — це не просто бізнес. В енергетичних компаній завжди монополістські й рентоорієнтовані нахили. Необмежений імпорт дешевого блакитного палива через газопроводи призводить до того, що диверсифікація поставок (наприклад, через будівництво терміналів скрапленого газу) ніколи не буває економічно виправданою. Невигідно також розвивати місцеві газові ресурси. Отже, повинна долучатися державна влада, щоб захищати споживачів і дбати про національну безпеку.

 

Читайте також: Зупинити брудні гроші


Після повного краху комунізму 1991 року багато хто вирішив, що вільний ринок є не лише кращою системою, а й дає правильні відповіді завжди і всюди. Варто замислитися, чи справді це так.

Новини RedTram

Loading...