Едвард Лукас

Ядерне жахіття

8 Лютого 2019
Гадаєте, у Європі нині напруже­на ситуація? Та попереду нова гонка ядерних озброєнь. Саме це чекає на нас після ухваленого цими вихідними рішен­­ня Сполучених Штатів і Росії призупинити участь у Договорі про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (ДРСМД).

Цей знаменний договір про обмеження озброєнь було укладено в часи, коли Радянський Союз лякав Європу військовою перевагою. Атака Організації Варшавського договору поставила б США перед не вельми приємним вибором: змиритися з поразкою чи задіяти ядерну зброю. Цим і було продиктоване рішення 1980-х років розмістити крилаті ракети й ракети Pershing середньої дальності у Великій Британії, Західній Німеччині та інших союзних країнах. За Міхаіла Ґорбачова СРСР відмовився від гонки озброєнь і підписав у 1987-му ДРСМД. З обох сторін було знищено понад 2,6 тис. ракет. Світ змінився. Тепер єдиним серйозним суперником США є Китай. Росія може погрожувати окремим країнам Європи, особливо сусіднім, як-от Україна. Та до Об’єднаних сил НАТО їй далеко. Вона витрачає на оборону трохи більше, ніж Велика Британія, і лише десяту частину того, що вкладають американці. З огляду на низькі зарплати, дешеву землю та матеріальні ресурси РФ отримує більше за менші гроші. 

 

Читайте також: Вибухові аргументи


Проте гіперзвуковий ракетний комплекс, ядерні торпеди та інша зброя, якою хвалиться Владімір Путін, призначені для того, щоб сповнити людей гордості й показати високу мету, а не воювати у справжніх війнах. Ця зброя має запевнити росіян, що їхня батьківщина лишається наддержавою, попри стагнацію залежної від енергоресурсів економіки, жахливу інфраструктуру, застарілі комунальні служби та зменшення чисельності населення.


На сьогодні найефективнішою тактикою Кремля є сіяти розбрат між країнами Заходу та всередині них. Ми самі спрощуємо росіянам завдання. Адміністрація Буша втягнула союзників у катастрофічну війну в Іраку. Обама пожертвував інтересами американців заради наївної ідеї «перезавантаження» з Росією. Трамп вважає, що альянси для слабаків, і воліє приятелювати з диктаторами. Європейці, зі свого боку, заощаджують на обороні й нехтують стурбованістю американців бізнес-зв’язками ЄС із Китаєм, Іраном і Росією. З погляду американців причин для виходу з ДРСМД удосталь. Росія з 2008 року розробляла новий ракетний комплекс наземного базування з крилатою ракетою 9M729 (у НАТО його називають SSC-8), порушуючи умови договору. Розвідка давно била на сполох, але Адміністрація Обами у своєму стилі роками не бажала відкрито протидіяти Кремлю. Білий дім Трампа, навпаки, охоче це робить, передусім тому, що бажає й собі розробляти схожу ракету. Її американці планують розмістити не в Європі, а в Азії, щоб протистояти дедалі більшому домінуванню Китаю в регіоні.

За химерною логікою ядерного стримування перевага однієї сторони збільшує ймовірність війни, а не зменшує. Ми ледве вбереглися від ядерного жахіття під час холодної війни. Навряд чи нам так само пощастить наступного разу


РФ теж надокучив ДРСМД. Росіяни прагнуть обзавестися ракетами, тож заборони їм дошкуляють. Договір не завадив американцям розмістити балістичні ракети в Польщі та Румунії. Ці установки не надто захищають від російського ядерного арсеналу, вони спрямовані проти майбутньої іранської загрози. Однак Кремль принципово проти присутності будь-якої високотехнологічної зброї Заходу на теренах колишньої радянської імперії.


Легковажне скасування ДРСМД може ознаменувати нову тристоронню гонку озброєнь, у якій США, Росія та Китай змагатимуться вже з міжконтинентальними балістичними ракетами. Останнім бастіоном колишнього контролю над озброєннями лишається договір New Start, дія якого завершується 2021 року. Адміністрація Трампа не виявляє бажання його продовжувати. Проте за химерною логікою ядерного стримування перевага однієї сторони збільшує ймовірність війни, а не зменшує. Слабші країни починають хвилюватися, що можуть стати жертвами загрозливого «першого удару», зростає небезпека апокаліптичної війни, спричиненої випадковістю або непорозумінням. Ми ледве вбереглися від ядерного жахіття під час холодної війни. Навряд чи нам так само пощастить наступного разу.

 

Читайте також: Нова ядерна бомба Дональда Трампа


Загроза радше налякає нас, ніж загартує. У Європі громадськість переважно налаштована проти ядерної зброї та американців. Будь-яка спроба США розташувати нові ядерні ракети для протидії російським призведе до того, що знову почнуться суперечки й розбрат, як у 1980-х. Сполучені Штати ще більше зневажатимуть Європу за так звану peacenikery, пацифістську паніку. Зростатиме й недовіра європейців до бездумного американського мілітаризму. Збільшуватиметься розрив між схильною до самоомани «старою Європою» та знервованими прифронтовими державами на Сході. Що як Польща скаже, що хоче американську ядерну зброю на своїй території, а Німеччина заперечуватиме?


Ми можемо уникнути цього виснажливого конфлікту. Нові ракети Росії не конче мають змінити військовий баланс у Європі. Найкращі сенсорні технології та засоби спостереження свідчать про те, що Росії до нас далеко. Ми можемо скористатися перевагою НАТО в повітрі й на морі, а не змагатися з росіянами за кількістю наземних ракет. Справжньою перевагою РФ є невійськовий арсенал: кібератаки, дезінформація, брудні гроші, купівля впливу, застосування експорту енергоресурсів як важеля впливу, підривна діяльність. Суперечки про ядерну зброю загрожують нашій безпеці більше, ніж сама зброя. 

Новини RedTram

Loading...