Едвард Лукас

Канада рулить

22 Лютого 2019
Завдяки дипломатії Канада позбудеться репутації нудної країни. Організатори Мюнхенської конференції з питань безпеки, яка відбулася нещодавно, запровадили новий термін «кленолатералізм» (Maplelateralism) у доповіді напередодні гучної події.

 Термін відображає результати опитування, згідно з яким зовнішня політика Канади є найпопулярнішою у світі. Десята найбільша економіка взяла на себе лідерство в захисті світової торгівлі від американського протекціонізму та координує міжнародну боротьбу з глобальними загрозами: від зміни клімату до країн-парій.


Це похвальні зусилля, бо на правила та інституції, що дають нам безпеку, свободу й процвітання, зазіхають Росія і Китай, та й Захід послаблює їх через односторонні дії США. Як написано в новій книжці «Америка проти Заходу» («America vs the West», 2018) Корі Шаке, Канада 70 років накопичувала кредит довіри. Після катастрофічного саміту з Дональдом Трампом у 2018-му голова Європейської ради Дональд Туск скаржився: «Оснований на правилах міжнародний порядок порушують, хоч як дивно, не звичні підозрювані, а його головний архітектор і гарант».


Європа теж не в формі: Велика Британія паралізована через Brexit, Францію гальмують внутрішні протести, Німеччина чекає на зміну влади, Італією керують ексцентричні популісти. ЄС відійшов від справ аж до літа, доки на найвищих посадах не закріпляться нові люди після виборів до Європейського парламенту.

 

Читайте також: Андрій Шевченко: «Канада могла б очолити процес надання Україні членства в НАТО»


Ініціатором одиночної канадської кампанії з порятунку світу є міністр закордонних справ Христя Фріланд, яка запекло критикує теократів, автократів та клептократів і стала зіркою Мюнхенської конференції. У серпні вона викликала резонанс твітом про ув’язнення в Саудівській Аравії Самар Бадаві — захисниці прав жінок і сестри засудженого блогера Раїфа Бадаві (його дружина й діти є громадянами Канади).


Розлючена саудівська влада видворила з країни канадського посла, призупинила економічні зв’язки та відправила додому 15 тис. студентів. Пов’язаний із Міністерством закордонних справ Саудівської Аравії акаунт у Twitter порадив канадцям не лізти не у свої справи, проілюструвавши пост змонтованим фото з літаком, що врізається в хмарочоси Торонто. Саудівські пропагандисти скаржилися на лицемірство, рішуче засуджуючи Канаду за порушення прав людини. А та, своєю чергою, запровадила санкції проти 17 чиновників, які підозрюються у вбивстві журналіста Джамаля Хашукджі.

Головна проблема Канади — брак союзників середнього рангу. Індія та Японія могли б додати собі авторитетності великих країн. Та наразі жодній не дорівнятися до престижності й ідейності Канади


Новий скандал спалахнув через двох заручників (дипломата й бізнесмена), взятих пекінською владою на знак покарання Канади за співпрацю зі США в справі можливої екстрадиції фінансової директорки китайського концерну Huawei. Сполучені Штати й ще 10 країн виступили на захист Канади, що контрастує з боягузтвом під час конфлікту із саудівцями минулого літа.


Колишня журналістка Фріланд каже, що середнім країнам, таким як Канада, не підійде Гоббсовий світ «правда за сильним», коли сильні держави домовляються, а решта змиряються. Правила й довіра мають сприятливий вплив і на внутрішньому рівні, переконана Фріланд, адже Канада не втручалася в Іракську війну, і канадські напрочуд стійкі банки не потребували пакета допомоги у 2008 році. В інших країнах ці дві катастрофи позначилися на вірі людей у компетентність і чесність влади.


Авторитарним лідерам теж слід остерігатися, хоч останнім часом вони розслабилися на тлі модних неошпенґлерівських побоювань про неминучий присмерк Заходу. Та, може, течія зміниться. Коаліції діють ефективніше, ніж всеохопні рішення. Невдовзі після обрання Трамп зухвало відкинув Транстихоокеанське партнерство — тяжко здобуту торговельну угоду. Канада, Японія, Австралія та інші країни просували її без США. Ще одним успіхом міжнародної коаліції були порятунок і переселення «Білих шоломів» — волонтерів із Сирії.


Слава Канади контрастує з невдоволенням політикою її сусідки. Рекордно велика делегація США в Мюнхені лише нагадала про прірву між колишнім консенсусом і нинішньою поляризацією. Під час промови віце-президента США Майка Пенса, який сипав погрозами та лицемірив, нависали незручні мовчанки, коли він робив паузи для оплесків. Іванка Трамп ігнорувала овації натхненній прощальній промові канцлерки Німеччини Анґели Меркель.

 

Читайте також: Канада звинуватила Росію у хакерських атаках


Фріланд розкритикувала тарифи США на сталь та алюміній, запроваджені на неправдоподібних і безпрецедентних підставах в інтересах «національної безпеки». Проте наголосила на подальшій співпраці в інших сферах. Насамперед у питанні Венесуели, де США підтримують гуманітарні й дипломатичні заходи групи Ліми, до якої входять країни Латинської Америки та Канада.


Головна проблема Канади — брак союзників середнього рангу. У книжці Шаке зазначено, що тільки коаліція середніх країн, таких як Канада, допоможе виграти час, доки США схаменуться і Захід оговтається. Індія та Японія могли б додати собі авторитетності великих країн. Та наразі жодній не дорівнятися до престижності та ідейності Канади.


Зашкодити може скромність. Статтю New York Times, де «нудного сусіда» хвалять як «морального лідера вільного світу», засипали коментарями з-поза північного кордону, нарікаючи на скандали та прорахунки. У Мюнхені Фріланд не чула ані про «кленолатералізм», ані про чудову книжку Шаке. Щоб канадці досягли успіху у своїх шляхетних устремліннях і посіли престижне місце в Раді Безпеки ООН, їм треба стати трохи менш канадцями. 

Новини RedTram

Loading...