Едвард Лукас

Убивство в Берліні

5 Вересня 2019
Назва «Солсбері» стала евфемізмом на позначення російського замаху.

 Евфемізмом до чого стане «Берлін»? На відміну від випадків із екс-шпигуном Сєрґєєм Скріпалем і перебіжчиком Алєксандром Літвінєнком, найманець, який 23 серпня вбив Зелімхана Хангошвілі, не використовував зброї масового знищення. Цього разу ані полонію (від якого в Лондоні загинув Літвінєнко в 2007-му), ані нервово-паралітичної речовини (що мала вбити Скріпаля в Солсбері в березні 2018-го).


Злочинець скористався пістолетом, із якого вистрілив тричі. Громадянин Грузії й чеченець за походженням помер миттєво. Лише завдяки тому, що підлітки бачили, як убивця викинув зброю в річку Шпрее, вдалося встановити його особу. Сайт розслідувань Bellingcat повідомляє, що його ім’я Вадім Соколов є вигаданим. Несправжні і його адреса та реквізити. Те, що він отримав дійсний російський паспорт на фальшиве ім’я, свідчить про підтримку з боку розвідки та служб безпеки. Хангошвілі пережив кілька замахів. Серед його ворогів Кремль (бо він воював за незалежність Чечні) та нинішній зловісний сатрап Чечні Рамзан Кадиров.

 

Читайте також: Die Welt: проблеми в Бундесвері, флірт Путіна з Ердоганом та шкільні війни


Замовники вбивства, очевидно, сподівалися вийти сухими з води. Хангошвілі в Німеччині не жалували. Напередодні загибелі він подав апеляцію на відмову надати йому притулок. Його смерть, так само як смерть інших чеченських іммігрантів у Західній Європі, з легкістю могла зійти за «розборки» в злочинному світі.


Тепер, коли затримано Соколова, це неможливо. Справа загадкова. По-перше, чому французьке посольство в Москві терміново видало для багатьох омріяну багаторазову шенгенську візу людині із сумнівною легендою? Безперечно, контррозвідка Франції матиме чимало гострих питань до відповідальних за це чиновників та їхніх підлеглих.

Головне питання в тому, як Німеччина відреагує на зухвале політичне вбивство в центрі її столиці. Інстинктивною реакцією німців на проблеми з Кремлем є заклик до «діалогу». Схоже, спрацьовує це не дуже добре. Надійніше було б узяти приклад із Великої Британії: вигнати кремлівських шпигунів, скоординувавши свої дії із союзними країнами


Та головне питання в тому, як Німеччина відреагує на зухвале політичне вбивство в центрі її столиці. Інстинктивною реакцією німців на проблеми з Кремлем є заклик до «діалогу» (тим часом решта називається «конфронтацією»). Схоже, спрацьовує це не дуже добре. Надійніше було б узяти приклад із Великої Британії: вигнати кремлівських шпигунів, скоординувавши свої дії із союзними країнами. Тут є над чим попрацювати. Три російські розвідувальні агентства — ФСБ (внутрішнє), СЗР (зовнішнє) та ГРУ (військове) — мають широку присутність у Німеччині, працюючи як під офіційним прикриттям для дипломатичних місій, так і цілком таємно. Навіть арешт у 2011-му двох російських нелегалів із фальшивими іменами Гейдрун та Андреас Аншлаґ, які шпигували протягом 23 років, не мав очікуваного союзниками резонансу.
М’який підхід Німеччини до Росії можна виправдати з егоїстичних міркувань. Легше будувати «Північний потік-2» і газопровід у Балтійському морі, ніж підтримувати енергетичну безпеку в буркотливих поляків і корумпованих українців. Громадську думку більше хвилює Америка Дональда Трампа, ніж Росія Владіміра Путіна. То навіщо витрачати гроші платників податків на оборону? Схожих аргументів багато.


За такий корисливий, скнарий, пасивний, егоїстичний і наївний підхід доводиться дорого платити. Він породжує недовіру серед союзників. З огляду на знаки питання щодо готовності США підтримувати Європу для країн ЄС та НАТО тим паче важливо, щоб найбільша країна Європи виконувала свої економічні, військові та дипломатичні зобов’язання. Наразі Німеччина їх не виконує.

 

Читайте також: Діалог Макрона і Путіна: крок вперед і два назад


Ще гірше те, що до слабкої Німеччини вороги ставитимуться з презирством. Якщо Росія зрозуміє, що Берлін, тобто вбивство Хангошвілі, зійшов їй із рук, хто стане наступною жертвою? 

 

--------------

Невдовзі після вбивства Зелімхана Хангошвілі спочатку російські, а згодом і деякі німецькі медіа поширили інформацію про те, що загиблий міг належати до ісламістських кіл, а відтак становити загрозу для національної безпеки ФРН. Утім, переконливих доказів наведено не було. Хангошвілі регулярно відвідував мечеть, але це ніяк не підтверджує його зв’язки з радикальними угрупованнями, які діють у Європі. Що ж до персони самого кілера, то висуваються версії про те, що він міг бути завербованим, але не штатним працівником спецслужб. На користь цієї версії говорить інформація про те, що на тілі затриманого є татуювання, властиві представникам російського криміналітету. Можливо, спецслужби РФ від початку хотіли обставити вбивство Ханго­швілі як мафіозний конфлікт і таким чином зняти зі справи будь-який політичний акцент.