Едвард Лукас

Сирійські наслідки для Європи

24 Жовтня 2019
У голосі московських коментаторів, що аналізують крах американської політики в Си­рії, бринить відверта радість. «Путін виграв у лотерею!» — написав Міхаіл Ростовскій для «Московского комсомольца».

 Дехто назвав розрив із сирійсько-курдськими союзниками найбільшою ганьбою США після В’єтнаму. У Туреччині наростає антиамериканізм. Американці втрачають авторитет і довіру. Альянси розвалюються. Грубуватий лист Дональда Трампа до туре­цького колеги Реджепа Таїпа Ердогана викликав осуд, зрештою, як і практично безре­зультатний візит віце-президента США Майка Пенса до Анкари. Це контрастує із самітом турецького лідера й президента Росії Владіміра Путіна, який має відбутися наприкінці тижня в Сочі й заповідається бути переможним.


Річ не тільки в тім, що інтервенція Путіна в Сирії нині видається геніальним стратегічним кроком. Росія не ув’язла в безнадійній війні на захист диктатора-невдахи, а перетворюється на найвпливовішого гравця на Близькому Сході, повертаючи собі роль, мало не втрачену впродовж 20 років після розпаду Радянського Союзу. В Африку вона також вертається. Перш ніж прийняти Ердогана Путін зустрічатиме лідерів 35-ти африканських країн, теж на саміті в Сочі.

 

Читайте також: DIE WELT: страх перед розпадом НАТО, керований хаос Ердогана


Повернення росіян на світову геополітичну арену потягне за собою серйозні наслідки для американських союзників у Європі. Тепер Москва може робити послуги й вимагати послуг на свою користь. Американцям та їхнім союзникам, поза сумнівом, деколи знадобляться послуги в тих куточках світу, де владарює Росія. А що, як Кремль погодиться допомогти в обмін на якусь поступку в Європі?

 

Неважко уявити потенційні домовленості «ти мені, я тобі»: скасуйте, скоротіть або відкладіть військові навчання; пригальмуйте збройну угоду; згорніть контрпропагандистські зусилля; організуйте обмін шпигунами; натисніть на союзника, щоб врегулювати давню суперечку. Будь-яке з цих рішень американці легко виправдають за доби «Америки передусім». Навіщо США ризикувати й витрачатися заради так званих союзників, невдячних і не схильних до співпраці скнар (ба гірше, за Трамповим лексиконом, слабаків)? Звісно, американські союзники у Європі стали витрачати на оборону більше, подекуди навіть дуже відчутно. Вони віддані й готові співпрацювати (зокрема, в очолюваних Сполученими Штатами війнах у віддалених регіонах). Вони є фундаментом світового ладу, вигідного всім американцям. Та американські політики тепер рідко на це зважають.

Повернення росіян на світову геополітичну арену потягне за собою серйозні наслідки для американських союзників у Європі. Тепер Росія може робити послуги й вимагати послуг на свою користь. А що, як Кремль погодиться допомогти в обмін на якусь поступку в Європі? 


Небезпека взаємних послуг Росії та США у формі, а не в суті. Так само, як озброєні спецпідрозділи Сполучених Штатів у Сирії, роль американської присутності значно важливіша за кількість присутніх військових. Якщо ж знехтувати цією ідеєю, то не лишається нічого. Гірше те, що ідеї в Росії теж змінюються, і то в іншому напрямку. Успіх у Сирії навіює росіянам упевненість і готовність до наступних пригод.


Як тоді реагувати Україні, Польщі, країнам Балтії та іншим, що в тіні Росії? Один із варіантів — посилювати власну оборону. А також більше співпрацювати між собою, якомога зменшити залежність від американської допомоги, активізувати зусилля, доносячи власну думку до Вашингтона й деінде в США. Найкращим, або найменш негативним, наслідком було б те, що занепокоєння непослідовністю Адміністрації США спонукають європейців до завзятішого й згуртованішого підходу європейців до політики безпеки й оборони.

 

Читайте також: Ердоган заявив про "109 ліквідованих терористів" у Сирії


Та я не оптиміст. Хоч як прикро, те, що днями Європейський Союз із легкої руки Франції не зважився на найменший ризик, — початок переговорів про членство Північної Македонії, — засвідчило нерішучість і недалекоглядність європейців. Це загрожує послабленням союзників та відкриттям росіянам доступу до вразливого регіону. Дональд Трамп, на жаль, не володіє монополією на кепські рішення.  

 

--------

Президент США Дональд Трамп оголосив, що перемир’я, досягнуте в Північній Сирії, тепер буде постійним. Він зазначив, що це «великий прорив», досягнутий командою під керівництвом віце-президента Майкла Пенса. На думку очільника Білого дому, завдяки переговорам з Анкарою було збережено безліч людських життів «без пролиття жодної краплі американської крові». Водночас Трамп зауважив, що така ситуація є підставою для скасування санкцій проти Туреччини, які були оголошені раніше, принаймні до того, «як трапиться щось, чому ми не будемо раді». Одночасно з цим поблизу сирійського міста Кобані, що в північно-східній частині країни, вже почали розгортатися підрозділи військової поліції ЗС РФ. Згідно з домовленостями з турецькою стороною вони мають забезпечити виведення курдських сил із Сирії.