Мішель В’євйорка

Тест на здоровий глузд

18 Квітня 2020
Довкола COVID-19 спостерігається протистояння двох таборів: здорового глузду і дрімучості. Перший звертається до розуму, науки, знань, аргументації та послідовного демонстрування фактажу. Натомість другий апелює до віри, переконань, містичних знаків, теорії змови й сил темряви.

Такий двобій — не новий, адже насправді йдеться про давню боротьбу за права людини й універсальні цінності. І навіть якщо на шляху здорового глузду бували сприятливі періоди (зокрема епохи Відродження і Просвітництво в Європі), і якщо сьогодні в усьому світі наука й технологія є рушіями колективних зусиль до моделювання майбутнього, все одно невідомо, чим це протистояння закінчиться.


Нині невизначеності довкола більше, ніж будь-коли раніше. Безперечно, багато хто орієнтується насамперед на наукові й медичні дослідження та сподівається, що найближчим часом стануть доступними ефективні вакцини й ліки. Лікарі, епідеміологи, вірусологи й інші експерти мають свою аудиторію та користуються більшою довірою, ніж політики. Боротьба за здоровий глузд підказує важливість того, щоб діти не втрачали зв’язку з освітньою системою і ставить за пріоритет відновлення нормальної роботи університетів, оскільки саме виші є ключовими елементами в продукуванні й поширенні знань.


Здоровий глузд не виключає демократичних дебатів, а навпаки апелює до дискусії, щоб визначитися між двома суперечливими необхідностями: насамперед рятувати людські життя, прийнявши ризик паралічу економіки, чи забезпечити відновлення зайнятості, економічного життя та праці, ризикуючи не спинити пандемію? Вдатися до виняткових заходів, які обмежують свободи, щоб боротися з поширенням вірусу та зміцнити санітарну безпеку, чи насамперед подбати про дотримання базових принципів правової держави й незалежності гілок влади, без яких неможлива демократія?

 

Читайте також: Півцарства за вакцину


Водночас ми спостерігаємо за розквітом ірраціонального й відмовою підкоритися аргументам розуму. У всьому світі люди (нерідко заохочені політиками, християнськими євангельськими, апостольськими й іншими церквами) відмовляються підкорюватись обмеженням, пов’язаним із приборканням пандемії. У Сполучених Штатах Америки впродовж березня віряни не припиняли збиратися на молитви по сотні й тисячі осіб. Наприклад, 15 березня в Маямі пастор мегацеркви пояснював пастві: «Чи вірите ви, що Бог зібрав своїх вірян у власному домі, щоб заразити їх вірусом? Звісно, ні». Інший пастор у Луїзіані впродовж богослужіння роздавав прихожанам «освячені носовички», що мали нібито «цілющу здатність» захистити від коронавірусної інфекції. Ці приклади не є винятком. У схожих випадках релігія, що відкидає науку, виступає як невід’ємна складова політики. Президент Дональд Трамп упродовж усього свого мандату неодноразово нею послуговувався, зокрема й після появи COVID-19, коли кілька тижнів поспіль заявляв, що вірус невдовзі зникне і що він не становить небезпеки.

Довкола COVID-19 спостерігається протистояння двох таборів: здорового глузду і дрімучості. Перший звертається до розуму, науки, знань, аргументації та послідовного демонстрування фактажу. Натомість другий апелює до віри, переконань, містичних знаків, теорії змови й сил темряви.


У Бразилії євангелістські культові споруди завжди заповнені людьми, країна захищає себе Святим Духом, а отці церви думають, що 12 годин посту змусять епідемію відступити. Керівник держави, президент Жаїр Болсонару також їх у цьому підтримує.


На Близькому Сході «ІДІЛ» пояснює, що вірус є «виявом божого гніву проти язичницьких спільнот світу», «божою карою», яка вражає невірних і спонукає вірян «атакувати й послаблювати» ворога. Тут також політика й релігійна антинаука крокують разом.


У Ізраїлі ультраортодоксальні іудеї відмовляються дотримуватися обмежень, установлених урядом, і зневажають припис «безпечної відстані», натомість продовжують збиратися під спільним дахом. Міністр охорони здоров’я Яков Ліцман, який належить до хасидської секти, вважає урядові заходи «надто дискримінаційними» і вбачає в коронавірусній інфекції «боже покарання за гомосексуалізм». Тут також релігія й політика об’єднуються проти науки, медицини й санітарної безпеки.

 

Читайте також: Бацила неспокою. Що українці думають про загрозу COVID-19 і спроможність влади їй протидіяти


Водночас скрізь у світі квітнуть буйним цвітом різноманітні чутки та фейкові новини, зазвичай маніпулятивні. Вони вигадують винуватців, що нібито спричинили пандемію: євреї, глобалізовані еліти, економічні корпорації... А почалося все з розмов про китайську, американську та інші змови, мета яких — підпорядкувати людство різним тіньовим силам. У таких повідомленнях стверджують, що дотримуватися елементарних заходів безпеки, як-от мити руки з милом, не потрібно. 


У Франції публічна полеміка протиставляє прихильників професора Рауля, який пропагує лікувальний метод, ефективність якого можлива, але науково не доведена, та його опонентів, що чекають на переконливі тести: пристрасті в цих суперечках мають мало спільного з наукою, табори змагаються, як футбольні вболівальники за улюблені команди.


Отже, здоровому глузду загрожують сили, що є соціально руйнівними в санітарному значенні й політично зорієнтованими на дестабілізацію демократичних систем та навіть більше: на зміцнення консерватизму й авторитаризму. Що швидше з’явиться вакцина від COVID-19, то легше стане всіх їх стримувати.