Алла Лазарева

Українські пригоди піонерів псевдопрезидентства

16 Липня 2020
Українсько-французька співпраця має й успішні сторінки. Одна з них — трансфер до Франції славетного Жільбера Шиклі, разом з поплічником Антоні Лазаревичем.

У світі покарань та злочинів Шиклі зажив слави піонера псевдопрезидентства, якому вдалося не лише віртуозно обдурити сотні осіб, а й надихнути режисера Паскаля Ельбе на зйомку фільму «Я на вас розраховую». Технологія шахрайства, яку міг би запатентувати Шиклі, полягає в узурпації особи та видурюванні від імені «президентів» та «міністрів» телефоном чи через Skype, у майстерно зроблених масках, грубезних сум грошей, — під «негайні гарантії уряду».

 

Французькі правоохоронці полювали на Шиклі з Лазаревичем від 2009 року — відтоді, як обох було оголошено в міжнародний розшук. Поплічники були заочно засуджені до семи та п’яти років позбавлення волі. Вони могли б і досі безжурно насолоджуватися життям в Ізраїлі, який не екстрадує своїх громадян на запит інших держав, якби не поїздка до України: за офіційною версією адвокатів — на паломництво до могили хасидського рабіна Нахмана. «Тут неймовірно гарно, — цитує перехоплений sms Шиклі французький часопис L’Obs. — Це справжня «блакитна мрія».

 

Читайте також: Урочисті трансформації

 

СБУ зупинила набожних мрійників на трасі Київ — Одеса. «Я планував видати себе за принца Монако Альберта II, — зізнався шахрай пізніше. — Та от... маска нам трапилася неякісна: я її примірив і викинув...» Шиклі легко зізнався в намірі здійснити злочин. Натомість в іншому такому зловживанні довірою — в імітації тодішнього французького міністра оборони Жана-Іва Ле Дріана, який сьогодні обіймає посаду міністра закордонних справ, — зізнаватися навідріз відмовився. Французький суд засудив Шиклі до 11 років в’язниці та до штрафу на суму €55 млн. «Вам має бути соромно!» — висварив «король перевтілень» суддів, почувши вирок, та подався на апеляцію. Слухання завершилися 1 липня. Апеляційний суд залишив попереднє рішення без змін. Натомість слідство триває, бо пошук переказів на польські та китайські рахунки триває досі.

Звертаючись по «негайну допомогу на фінансування секретних операцій французьких спецслужб», 54-річний піонер псевдопрезидентства зумів ввести в оману короля Марокко та президента Габону, паризький єпископат і концерни Total і Vinci. Від імені «міністра оборони» він просив гроші на «боротьбу з тероризмом та звільнення заручників у Сирії» та обіцяв «швидке відшкодування» від Banque de France

 

Над феєричним процесом Шиклі та Лазаревича реготала ціла Франція. «Та не бігайте ж ви по залу! — не припиняв дратуватися суддя. — Сядьте, врешті, візьміть себе в руки!» — «Не можу! — театрально зводив очі до неба підсудний. — Темперамент керує мною, а не я темпераментом!»

Веселий спектакль не відбувся б, якби міжнародних махінаторів не доправили б до Парижа доблесні українські правоохоронці. І нехай екстрадиція відбулася не без пригод, цю співпрацю, з певними обмовками, можна записати до успішних сторінок французько-українських відносин.

 

Чому з обмовками? Бо після місячного перебування в київській в’язниці обидва VIP-затриманих несподівано опинилися на свободі, прикрашені символічними електронними браслетами. Хто знає, чи не розчинилися б вони в часі й просторі, якби не скандальна публікація французького журналу Le Point. Після неї Київ змушений був повернути Шиклі з подільником за ґрати. Звідти авантюристи, з комфортом попиваючи горілку Absolut, поширили зухвале відеозвернення до французької Феміди: «Маємо тебе в носі! П’ємо за своє звільнення та свої мільйони! Ми не повернемося!». Але екстрадиція таки відбулася.

 

Французькі слідчі так і не зрозуміли, як так сталося, що, перебуваючи в Україні, адвокат затриманих зумів знищити комп’ютер і маску принца Монако, — оту, «неякісну», — бо речові докази дуже придалися б у справі. Та є, як є: загалом французи українським колегам «дуже дякують».

 

Читайте також: Незалежність

 

Як пише французька преса, звертаючись по «негайну допомогу на фінансування секретних операцій французьких спецслужб», 54-річний піонер псевдопрезидентства зумів ввести в оману короля Марокко та президента Габону, паризький єпископат та концерни Total і Vinci. Від імені «міністра оборони» він просив гроші на «боротьбу з тероризмом та звільнення заручників у Сирії» та обіцяв «швидке відшкодування» від Banque de France. Масштаби маніпуляцій вражають обивателів і ставлять нестандартні завдання слідству.

 

Суд зобов’язав Шиклі відшкодувати турецькому бізнесменові Інану Кіраку €44 млн та ще €10 млн — духовному лідерові мусульман-шиїтів Ага Хану. Виконувати присуд злочинець не збирається та вже скерував скаргу до касаційного суду. Мильна опера з вирішальним українським епізодом триває. На щастя, цього разу українські холмси опинилися на правильному боці.