ОНУХ

Гірка цукерка від пана Цукерберга

4 Березня 2021
Ще не висохла друкарська фарба на сторінці з моєю опублікованою статтею «Час епістемічного хаосу», в якій я цитував професорку Гарвардського університету Шошанну Зубофф: «Соціальні медіа — не публічний простір, а приватний, і ним керують машинні операції та їхні економічні імперативи.

 Facebook Марка Цукерберга має абсолютний контроль над тим, що є головним засобом глобальної комунікації та споживання новин разом із усією інформацією, прихованою в його мережах», — як провідні світові медіа подали новину: «У четвер австралійці, прокинувшись, з’ясували, що сторінки всіх місцевих і світових новинних сайтів у фейсбуці недоступні. Соцмережа заблокувала для австралійських користувачів можливість перегляду новин та обміну ними на своїй платформі, призвівши до великої тривоги з приводу публічного доступу до важливої інформації. Це стало відповіддю на запропонований закон, який змусив би техногігантів платити за новинний зміст на їхніх платформах».


«Якщо ми хочемо подолати епістемічний переворот, демократія повинна боротися, — каже професорка Зубофф. — Можна мати або демократію, або нáглядне суспільство, але не можна мати і те, і те». 

 

Читайте також: Кава або чай?


Діагноз професорки видається слушним в усіх аспектах. Лишається тільки питання, як дати раду викликам, що їх породила «доба нáглядного капіталізму», описана в її книжці «Доба нáглядного капіталізму» («The Age of Surveillance Capitalism», 2018). Реакція Facebook у відповідь на ухвалення в Австралії закону, який змусить інтернетгіганта ділитися з місцевими медіа, зокрема й друкованими, частиною доходів від реклами, свідчить, що перед нами ще довгий шлях, поки можна буде заявити про перемогу. Віддавна оголошена і сподівана відповідь керівництва соцмережі на постанову австралійського парламенту свідчить про готовність до тривалої і виснажливої боротьби за подальше існування бізнесмоделі, яка гарантує компанії збереження позиції монополіста. Сумніви в цій позиції і підпорядкування її правилам, ухваленим австралійським парламентом — виборною інституцією, що має демократичний мандат, — становить для великих інтернетплатформ величезну загрозу. Адже вже з’явилися тріщини в моноліті їхньої доти незаперечної могутності. За Австралією можуть піти інші держави. Саме страх перед поширенням «демократичної зарази» став причиною такого рішення Facebook.

Facebook вирішила показати, що уряди, які вдаються до рішучих заходів проти великих технокомпаній, мусять зважати на наслідки таких дій. Факт, що компанія дозволила собі вилучити австралійські новини уже розкритикували як антидемократичне, навіть авторитарне рішення


Австралія — не великий ринок для компанії. Вільям Істон, виконавчий директор підрозділу Facebook Australia&New Zealand, так прокоментував ситуацію: «Для Facebook прибуток від новин є мінімальним: новини становлять менш ніж 4% змісту, який люди переглядають у своїх стрічках новин у соцмережі». Тож навіщо так перейматися цим новим законом? Бо тут ідеться про принцип: адже не можна дозволити появи прецеденту. Інші країни пильно спостерігають за подіями в Австралії. Є думки, що Канада і навіть Європейський Союз можуть піти слідом Австралії, і Facebook прагне уникнути цього за всяку ціну — навіть коштом конфронтації з демократично обраною владою. З огляду на дедалі більше несприйняття способів діяльності панівних технологічних компаній (Google, Facebook, Twitter, Apple, Amazon тощо) керівництво найпопулярнішої соцмережі прагне накинути свій наратив і не бажає давати згоду на те, щоб уряди (через демократично ухвалене законодавство) могли втручатися в його бізнесові стратегії та визначати принципи, на підставі яких він має ділитися прибутками від реклами з місцевими медіа. Адже ці прибутки становлять ядро бізнесмоделі цього гіганта інтернету (зауважмо, що інтернет було створено за гроші американських платників податків). Отже, Facebook вирішила показати, що уряди, які вдаються до рішучих заходів проти великих технологічних компаній, мусять зважати на наслідки таких дій. Факт, що компанія дозволила собі вилучити австралійські (і не тільки) новини на своїй платформі, у деяких колах уже розкритикували як антидемократичне, ба навіть авторитарне рішення. З іншого боку, не всі представники медіаістеблішменту вважають, що варто так безкомпромісно боротися з платформами, які контролюють рух інформації в інтернеті.


Марк Томпсон, колишній головний виконавчий директор The New York Times Company, обережно висловився щодо останніх дій Австралії. «Моя особиста думка така: що раніше нам пощастить переконати провідні інтернетплатформи добровільно взяти участь у співпраці з метою підтримки журналістики на кожному щаблі, то краще, — сказав він нещодавно в інтерв’ю агентству «Reuters». — Що більшою мірою спроби вплинути на них стають частиною тривалого й широкого регуляційного і політичного процесу, то менша ймовірність досягнення компромісу і натомість більша ймовірність, що в результаті ми отримаємо різні некорисні наслідки».

 

Читайте також: Незакінчене XX сторіччя


Як видно, не всі готові до конфронтації задля оборони демократичних принципів діяльності техногігантів. Навіть газета The New York Times, цей невсипущий поборник ліберальної демократії, вустами свого колишнього керівника висловилася за пошук компромісу. Що й не дивно, бо ця газета хоч-не-хоч сама стала могутньою інформаційною інтернетплатформою і має свої інтереси, які доведеться узгоджувати з панівними медіаплатформами. 


На відміну від Facebook, компанія Google нещодавно підписала угоди про механізми оплати з трьома головними австралійськими медіа. Акція Facebook сталася одразу за кілька годин після того, як Google погодилася заплатити News Corp. Руперта Мердока за інформацію з сервісів усієї його медіаімперії. Цікаво, яка стратегія виявиться результативнішою? Сьогодні австралійці дістали гірку цукерку від пана Цукерберга, але це, безперечно, ще не кінець. Далі буде.