ОНУХ

Інфлюенсери

21 Березня 2021
У суботньому випуску газети The New York Times я прочитав цікаву статтю Лі Стейна із назвою «Інфлюенсери як нові телеєвангелісти».

Очевидно, що тема інфлюенсерів не була мені цілковито чужою, хоча, мушу зізнатися, була зовсім байдужою. Я живу у власній бульбашці понять, закоріненій десь у далекому минулому (тепер це вже 30 років), коли побутувало уявлення про trendsetter, законодавця мод з історією, яка сягала багатьох століть і впродовж якої представники панівного класу (читай аристократії) визначали стандарти стилю, помножені й поширені так далеко, як тільки сягала їхня влада та сила прикладу. Словник англійської мови Merriam — Webster пропонує таке тлумачення поняття trendsetter: «особа або явище, які визначають тенденцію; хтось або щось, що починає або допомагає популяризувати нову моду, стиль, рух тощо».
Звичайно, це уявлення є й нині, але з початком доби соціальних інтернет-платформ, тобто десь від кінця 1990-х років, з’явилося нове уявлення й пов’язаний із ним термін: інфлюенсер. Журнал Wired так визначає це явище: «Influencer culture (культура впливу), яку ми знаємо нині, нерозривно пов’язана зі споживанням і розвитком технології. Цей термін запровадили для характеристики когось або чогось, хто або що може впливати на купівельні звички чи дії та вибір інших людей, поширюючи якусь форму оригінальних — часто спонсорованих — повідомлень у соцмережах, як-от інстаграмі, ютубі чи снепчаті тощо». 

 

Читайте також: Тюльпани


Із появою такої практики виникла потреба шукати потрібних людей, які могли би гарантувати свою широку присутність на якомога більшій кількості соціальних платформ. Для цієї ролі ніхто не годиться краще за так званих celebrities. Щороку, а то й частіше на впливових блогах з’являються рейтинги найбільших інфлюенсерів. За даними маркетингової мережі IZEA, у 2020 році найупізнаванішими інфлюенсерами у глобальному масштабі були:
1. Кріштіану Роналду, португальський футболіст, якого вважають за найкращого у світі: 406,6 млн прихильників.
2. Джастін Бібер, канадський співак, одна з найвпливовіших постатей у соціальних медіа: 362,7 млн прихильників.
3. Тейлор Свіфт, співачка й авторка пісень кантрі, королева попмузики: 316,8 млн прихильників.
І далі:
4. Аріана Ґранде, одна з найпопулярніших попспівачок.
5. Селена Ґомес, популярна акторка і співачка, її фото було на обкладинці журналу TIME: «Перші від TIME: жінки, які змінюють світ», її вшанували як першу жінку, яка досягла 100 млн прихильників в інстаграмі.
6. Кеті Перрі, попзірка.
7. Кім Кардашян-Вест, телевізійна зірка реалітішоу.
8. Бейонсе, співачка, продюсерка й акторка.
9. Фелікс Чельберг, інфлюенсер зі Швеції, який спеціалізується на комп’ютерних іграх і відео.
10. Кайлі Дженнер, сестра Кім Кардашян. Завдяки прибуткам від своєї фірми Kylie Cosmetics вона є однією з найбагатших молодих жінок у світі.
Далі йдуть тисячі більш-менш відомих інфлюенсерів з усіх можливих сфер життя.
Хто хоче знати про це все в поточному режимі, то може лише за $145 передплатити пошуковий інструмент: Influencer discovery tool на сайті IZEA.

Ми живемо у світі паралельних дійсностей, лишається тільки питання, чи то віртуальний світ «найвпливовіших постатей» відчужився від реальності, яку сприймає більшість із нас, чи то ми, ті, хто не бере участі в тих віртуальних процедурах, відірвалися від наративу, який тепер усіх зобов’язує?


Упродовж кількох останніх років маркетинг завдяки інфлюенсерам досяг мільярдних оборотів і його всюди вважають за необхідний рекламний інструмент. Провідні інфлюенсери ненастанно підвищують ставки за кожен свій пост, заувагу чи розміщення продукту на своєму блозі в інстаграмі, ютубі чи снепчаті. Ціна однієї рекламної фотографії, розміщеної в інстаграмі інфлюенсера з мільйоном прихильників, починається від $10 тис. Ютуб іще дорожчий, відео від ютубера з 3 млн підписників коштує принаймні $40 тис. Можна замовити й негативну рекламу, і тут ціни трохи нижчі. Інфлюенсер може просити від $10 тис. до $30 тис. за розміщення негативного допису на тему конкурентного продукту.


Ми живемо у світі паралельних дійсностей, лишається тільки питання, чи то віртуальний світ «найвпливовіших постатей» відчужився від реальності, яку сприймає більшість із нас, чи то ми, ті, хто не бере участі в тих віртуальних процедурах, відірвалися від наративу, який тепер усіх зобов’язує? Чи є ще можливість вирішувати, навіть якщо це звичайні меркантильні постанови, без впливу на них «світу інфлюенсерів»? Але ця справа така важлива, що стосується не тільки банального споживання речей, а і світу споживання ідей.

 

Читайте також: Ще хвилинка, ще мить!..


Як пише Лі Стейн, інфлюенсери стають новими телеєвангелістами: «Чимало міленіалів, які обернулися спиною до релігійної традиції, бо вона не досить розмаїта чи інклюзивна, знайшли альтернативне Святе Письмо онлайн. Наша нова система віри — суміш лівої політичної ортодоксії, міжсекторного фемінізму, самооптимізації, терапії, астрології та Доллі Партон. Ліві міленіали здатні віддано дотримуватися політики. Проте люди, яких ми обрали за наших моральних проводирів, не спонукають нас порушувати головні питання, якими проводирі віри сушили собі голову тисячі років: Чому ми тут? Чому ми страждаємо? У що ми повинні вірити за межами нашого дрібного егоїзму? Адже вся економіка Instagram спирається на наші думки про себе, виставляння постів про себе, роботу над собою».


Добре, що такі думки трапляються серед покоління міленіалів. На відміну від того, що можна побачити в інстаграмі, нашою метою є не тільки оптимізація власного життя. Варто шукати значень поза живленою батарейками «церквою інтернетних євангелістів», які призводять до того, що ми дедалі більше залежимо від наших телефонів і щоразу більше відчужуємося від найближчих нам людей.