Український тиждень № 50 (267)

Зміст номеру

Чому «Південний потік» корисний для України

Дії Газпрому можуть змусити навіть чинну українську владу посилювати енергетичну безпеку держави

Олександр Крамар

Український бізнес - афера століття. Як перезавантажити економіку

Україну може врятувати лише заміна корупційно-олігархічної системи на економіку вільного інноваційного підприємництва

Володимир Лановий

Національний резерв. Як мобілізувати українську більшість у південно-східних областях

Цивілізаційні перспективи держави значною мірою залежатимуть від здатності проєвропейських політичних сил мобілізувати українську більшість у південно-східних регіонах

Ігор Лосєв

Час народжених в Україні

Вибори 2012-го переконливо засвідчили природний процес ідейно-політичної зміни поколінь, наслідки якого особливо помітні на Південному Сході

Андрій Скумін

На шляху до себе

Регіони, що на ментальній мапі України традиційно сприймають як належні до «Русского міра», насправді не є такими ані з погляду історії, ані з боку соціокультурних реалій

Олексій Сокирко

Долаючи комплекс малороса

Попри стереотипи, місцеву агресивну політику русифікації та конфлікти з українофобами, на Південному Сході не всі мімікрують під російськомовних – вони обстоюють право бути собою.

Валерія Бурлакова

На порозі Європи

Більш ніж півстолітнє очікування на членство в Євросоюзі дедалі сильніше розчаровує Анкару у перспективі свого проєвропейського курсу

Майкл Бініон

Іслам та демократія. Місце зародження Арабської весни два роки потому – між ентузіазмом і песимізмом

Найперше, що впадає у вічі на проспекті Борґіба в столиці Тунісу, – ятка з овочами та фруктами. Саме з такої почалася Арабська весна, коли 17 грудня 2010-го вуличний торгівець Могамед Буазізі підпалив себе, виступивши проти конфіскації його товарів та заборони працювати без ліцензії.

Наталя Гуменюк

Химери п’ятої влади

Що гірші справи у державі, то більше грошей вона витрачає на замовне кіно

Катерина Барабаш

Генний код українців та їхніх сусідів очима археології

Етноси як люди: народжуються, переживають дитинство, юність, зрілість, старіють і вмирають – дез­інтегровані, асимільовані іншими. Елементи їхньої етнокультури та їхні гени стають складовими етнокультури й генома нових народів. Хоч би якими патріотами України, Росії, Польщі, Англії чи Ізраїлю ми були, всі без винятку народи смертні. Ніщо у світі не вічне, навіть сам світ.

Леонід Залізняк

«Пізнай себе». Українська ідея Григорія Сковороди

У 1971 році Ігор Костецький написав блискучий есей «Стефан Ґеорґе. Особистість, доба, спадщина», у якому зринає одне, на перший погляд, парадоксальне міркування про Григорія Сковороду: «Сковорода не надто думав про національність.

Леонід Ушкалов

Потяг до України. Аґнешка Матусяк про україністику в Польщі, письменників-модерністів і перекладацьку політику

Професорка Вроцлавського університету Аґнешка Матусяк фахово займається україністикою, що як дисципліна має доволі міцні позиції в Польщі. Вона була ініціатором організації фестивалю «Потяг до України», який відбувся торік у Вроцлаві.

Юлія Стахівська

Антихрист зі стажем

Чи існує для зірки життя після смерті? Відповідь без підказок: «Так. В Україні…» І хоча цей старий жарт стосується здебільшого невмирущості російської естради на наших теренах, але, напевно, спрацьовує й для зірок із інших широт.

Чужі очі як криве дзеркало

Нещодавно прокотилася новина: у Чехії побачив світ роман Петри Гулової про українських заробітчан.

Алхімія в добу технічної відтворюваності

Новим персональним проектом художника Павла Макова стала авторська книжка «Тижневик», а оригінали графічних робіт, що прикрасили її сторінки, з 19 грудня будуть виставлені в київській «Я Галереї».

Енді Серкіс: «Ґолум нікуди не зникав, я завжди відчував його присутність»

Актор і другий режисер фільму «Гобіт: Несподівана подорож» про міфологію та реалістичність світу Середзем’я

На землі вікінгів

Норвегія мало звідана українськими туристами, передусім через тамтешню дорожнечу. Однак її дивовижі варті порівняння з коштовностями

Олександр Москалець

ЄС таки відокремить режим Януковича від українського суспільства?

Зміна тональності європейських структур засвідчила, що в ЄС схиляються до необхідності відокремити режим Януковича і тактичні цілі впливу на нього від українського народу та стратегічно важливої мети – євроінтеграції України.

Олександр Крамар

Контрактник

Портфоліо Валерія Хорошковського може позаздрити будь-яка топ-модель: мало в кого було стільки контрактів, як у нинішнього першого віце-прем’єра України.

Тиждень

Безвізовий режим. Ключовим фігурам режиму

Януковича почали забороняти в’їзд на Захід, але перша «жертва» такої заборони схожа на провокатора

Олександр Михельсон

Тінь сумніву торкнулася мене

Поки наші моральні авторитети і берегині нації, чиє звання, вочевидь, спадкове, пурхають у небесах і сиплють на наші голови разом зі сніжинками гарні й розумні слова, які отримують відгук виключно в таких самих мудрих головах, але не доходять до маси, можна спати спокійно. Не мені – владі.

авторські колонки Юрій Винничук

Шпенґлерівська помилка та спільне відкриття Європи

Хоча Освальда Шпенґлера через єврокризу й почали знову вважати популярним, дещо заважає мені сприймати його серйозно.

авторські колонки Леонідас Донскіс

Знову СРСР?

Друга прем’єріада Миколи Азарова – це не просто знущання з народу, як заявила парламентська опозиція. Це повернення назад, передумова розвалу економіки, шлях до втрати суверенітету. Автор і натхненник Податкового кодексу, який зруйнував будь-яке підприємництво й зупинив щонайменші прояви ринкових відносин в Україні, довів країну до «ручки», до краю прірви.

авторські колонки Володимир Лановий

Час батога

Зловтіха не є християнською чеснотою. Зловтішатися трохи соромно та й узагалі недобре. Це ж до якого стану треба було довести народ, щоби незнайомі люди в мережі вітали одне одного з тим, що в якогось там чиновника, хай дуже високого, сталася навіть не біда, а така собі неприємність: не пустили до Америки! Так, це був чіткий і прозорий знак українському істеблішменту, хоча по-своєму його прочитали не лише в опозиції, а й на вулиці: нарешті, нарешті про нас згадав клятий Вашингтонський обком!

авторські колонки Юрій Макаров