Український тиждень № 11 (331)

Зміст номеру

Війна & вибори. Що почнеться раніше?

У повітрі смердить смаженим Януковичем. І цей сморід нікуди не зникає. Нова поява поваленого невдахи президента не тільки все більше псує повітря, а й трохи веселить. Здається, що трагікомедія за його участю триватиме ще дов­­го. Такий сценарій.

Роман Малко

Чи є в Україні міністр оборони

Збройні сили України не спромоглися придушити збройну агресію Росії проти України в зародку, коли перша нечисленна озброєна група 27 лютого 2014 року захопила Верховну Раду Кримської автономії, та негайно блокувати шляхи перекидання сил агресора на територію Криму.

Володимир Василенко

Дорослішаємо. Російська агресія консолідує українців

Російська агресія в Криму дає поштовх для консолідації української політичної нації та активізації європейської і євроатлантичної інтеграції

Олександр Крамар

Володимир Огризко: «Україна має повне право повертатися до ядерного статусу»

Тиждень поцікавився у Володимира Огризка, мініст­­ра закордонних справ Украї­­ни у 2007–2009 роках, що робити Україні в разі, коли міжнародні гаранти безпеки не виконують своїх зобов’язань.

Ольга Ворожбит

Ігри на крові. Як не програти війну

Те, що Україна досі не окупована «братнім російським народом», є справж­нім дивом. Те, що на Печерських пагорбах досі немає російського спецназу і нова українська влада може у відносній тиші ділити портфелі, також.

Гриць Кордуба

Микола Мельник: «Психологія мента та військового кардинально різна»

Колишній перший заступник голови військової розвідки та один із творців Національної гвардії Микола Мельник про те, як захищатиме себе Україна від російської навали

Богдан Буткевич

Анатолій Гриценко: «Ще є час для рішучих дій на всіх фронтах»

Екс-міністр оборони про необхідність жорсткої відсічі агресору

Богдан Буткевич

Віктор Чумак: «Жодна українська військова доктрина не враховувала можливості агресії РФ»

Народний депутат, голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, генерал-майор юстиції, який понад 20 років прослужив у Збройних силах та прикордонних військах, розповів Тижню про українську обороноздатність, засоби локалізації російської агресії та захист східних рубежів країни.

Дмитро Крапивенко

Каїне, де твій брат Авель?

Путінські війська в Криму своїми чобітьми роздавили симпатії українців до Росії

Ігор Лосєв

Чому кримськотатарська карта стала золотою

Як сепаратисти скористалися практичною відсутністю позиції Києва в кримськотатарському питанні

Ленур Юнусов

Леся Оробець: «Посіяли гречку – отримали кулі»

Кандидат на посаду мера столиці про свою команду, інструменти громадського контролю над владою та власну звичку виносити мозок директорові ЖЕКу

Луганщина у вакуумі

Як утворену падінням Януковича порожнечу намагаються заповнити проросійські сили

Костянтин Скоркін

Банківська революція

Зі зміною керівництва НБУ українські банки немов прокидаються після летаргійного сну. Численні фінансові репресії, запроваджені режимом Януковича, зникли – шлях для розвитку банківської системи відкрито

Любомир Шавалюк

Розпаковуємо Lego

Як данська фірма стала найкрутішим у світі виробником іграшок

The Economist

Український флот і кримське питання у 1917–1918 роках

Український флот у Криму має давні традиції. У 1771 році козаки спільно з російською армією при підтримці запорозьких кораблів-чайок, подолавши нетривалий опір турків і татар, заволоділи півостровом.

Ярослав Тинченко

Музичні анархістки

Гурт Dakh Daughters про творчість без меж, сутність українського мелосу та життя з натхненням

Богдан Буткевич

Любов сліпа

Кримськотатарський ка­­нал ATR, який прибічники самопроголошеної влади на півострові не раз звинувачували в необ’єктивності, сьогодні популярний як ніколи: його знімальні групи щогодини роблять прямі включення з найгарячіших точок автономії.

авторські колонки Славка Куцай

Лист із Парижа

Чимало французів живуть тепер за українським часом. У листопаді нас було тільки жменька, а тепер уже багато хто разом із паризькими українцями бере участь у маніфестаціях і сидить перед телевізорами, чекаючи новин із Києва, Криму та Донбасу.

авторські колонки Філіпп де Лара

Beˇž domu◦, Ivane!

«Іди додому, Іване, тут тебе дівчата не люблять…» – співали ми під акомпанемент гітари після того, як радянські війська вторглися до Чехословаччини в серпні 1968-го. Це була думка тодішнього 18–20-річного покоління. Ми плакали над своєю безпомічністю, нас злило нерозуміння солдатів нашого ж таки віку в бронетранспортерах. «У нас не контрреволюція!» – кричали ми під гуркіт танкових гусениць. Солдати залишалися байдужими, у них був наказ, а також рушниці напоготові. Наше покоління від тих подій дістало травму на все життя й почуття недовіри до росіян, яке зберігається досі.

авторські колонки Ярослав Пешек

«Дегречкізація»

Головна проблема всієї української виборчої системи – підкуп громадян. В умовах військової окупації та емоційного напруження мені здається, що «гречку», себто купівлю голосів виборців, буде нарешті відсунуто на другий план.

авторські колонки Євген Головаха

Політична криза на Сході – наслідок розвалу Партії регіонів

Донбас уже тиждень переживає розгул вандалізму. Те, що почалось як проросійські мітинги 1 березня, за 10 днів виродилось у відверте й безглузде хуліганство. Агресивні особи з російською символікою били на вулицях людей з українськими прапорами, обписали матюками пам’ятник Шевченку в центрі міста, спалили прапор «Шахтаря», товкли скло, словом, показали всій країні, який вигляд у їхньому розумінні має «Русскій мір».

авторські колонки Денис Казанський

Міф про початок з нуля

Відвідавши 1987-го Естонію, радянський лідер Міхаіл Ґорбачов засмутив господарів своєю заявою: мовляв, ЕРСР живе за рахунок інших союзних республік. Того самого року четверо естонських політиків вирішили діяти: ініціювали проект IME (абревіатура від Isemajandav Eesti – «Самодостатня Естонія», тоді як саме слово ime естонською означає «диво»). За їхнім задумом, Естонська РСР мала зробитись абсолютно самодостатньою і не жити за рахунок інших складових Союзу.

авторські колонки Ерккі Баховскі

Репортаж з-за колючого дроту

«Екіпаж» авантюристів наближається до кордону з Кримом. Цілі у всіх різні: комусь цікаво подивитися, що ж насправді там відбувається, та відвідати рідню, хтось має намір наробити ефектних знімків, хтось – написати репортаж. Єднає лише одне: тривога за долю регіону та його мешканців.

авторські колонки Олена Максименко