Український тиждень № 47 (367)

Зміст номеру

Українські уроки G20. Ініціатива в удушенні

Після провального для Путіна саміту G20 Україна мала б перейти в дипломатичний наступ на агресора. Однак офіційний Київ традиційно зволікає

Богдан Буткевич

Чи житимемо за законом?

У проекті коаліційної угоди реформування правоохоронної та судової систем і боротьба з корупцією поставлені на перші місця. Однак ефективність запланованих перетворень викликає сумніви

Олесь Олексієнко

Зимова польова форма: українська, російська, натовська

Виготовлення й використання одностроїв у всіх арміях світу суворо регламентується «Правилами ношення військової форми одягу військовослужбовцями». Це основоположний документ для всіх офіцерів та солдатів, яким вони керуються під час зміни одягу в різні сезони, за мирного та воєнного часу.

Ярослав Тинченко

Сєверодонецькі роковини

Сепаратистський з’їзд, що відбувся 10 років тому на Луганщині, став прообразом подій 2014-го

Денис Казанський

Тарас Чорновіл: «Суспільство перестало закохуватись у Тимошенко. І знайшло собі Яценюка»

Колишній депутат від Партії регіонів, противник Майдану-2004 і учасник Майдану-2013 Тарас Чорновіл у розмові з Тижнем розповів про провал антимайдану під час Помаранчевої революції, відмінності постреволюційної влади та ризики повторення старих помилок у суспільстві.

Станіслав Козлюк

Роман Безсмертний: «Ми живемо на території, де люди завжди прагнули впливати на владу»

Один із лідерів Майдану-2004 про традиції українського повстання, помаранчеві розчарування і політичне дежавю.

Роман Малко

Константін Боровой: «Уже сьогодні закладається «вибухівка» під українську владу»

Лідер російських лібералів розповів Тижню про уроки Помаранчевої революції для України та РФ, природу кремлівської пропаганди й тих, хто сприяє контрреволюції в Києві.

Дмитро Крапивенко

Джон Гербст: «Криза міжнародної безпеки випливає з агресії Кремля проти України і його ширших амбіцій на пострадянському терені»

У своєму інтерв’ю Тижню Джон Гербст, що був послом США в Україні у розпал Помаранчевої революції, а нині очолює Євразійський центр Атлантичної ради, проводить паралелі у сприйнятті американцями Майдану 2004 і 2013–2014 років, говорить про військову допомогу США Україні й про нові елементи, що можуть зміцнити архітектуру міжнародної безпеки.

Ганна Трегуб

«Я просто хотів бути з народом»

Бійці Східного фронту про Помаранчеву революцію

Валерія Бурлакова

Перемир’я не було і не буде

Сержант 72-ї бригади про вісім місяців війни, полон, зради та бажання бути таким, як колись

Валерія Бурлакова

Неостанній герой

Георгій Тороповський – 18-річний доброволець батальйону «Кривбас», воював під Іловайськом, Савур-Могилою, Амвросіївкою. Загинув дорогою до Дніпропетровська. Знайомі говорять про насильницьку смерть, міліція обстоює «зручну» версію. Тиждень поспілкувався з матір’ю героя.

Станіслав Козлюк

Якого курсу дотримується Грузія

«Більше Європи, більше НАТО в Грузії» пообіцяла новий міністр закордонних справ Тамар Беручашвілі 11 листопада, після першої зустрічі в Тбілісі у ранзі міністра з данським колегою Мартіном Лідеґором. Але ці слова першого дипломата країни багато хто може піддати сумніву. Тиждень тому, 5 листопада, Тамар Беручашвілі, тоді ще заступниця міністра закордонних справ Майї Панджикідзе, разом із нею подала у відставку. Вона поділяла думку свого керівника в тому, що «євроатлантичний курс Грузії в небезпеці». Пізніше цей пасаж Беручашвілі назве «емоційно-солідарним непорозумінням».

Мзія Паресішвілі

Гра починається

Власники експропрійованого нафтового гіганта Росії починають полювання за своїми $50 млрд

The Economist

Великі ставки Америки

США мусять енергійніше проштовхувати угоду про створення зони вільної торгівлі в Тихоокеанському регіоні

The Economist

Успішна посадка

Комети – це рештки народження Сонячної системи. Уперше в історії на поверхню однієї з них сів космічний апарат

The Economist

Без 1933-го не було б 2014-го

Гадаю, ті поодинокі інтелектуали нашої країни та Заходу, котрі добре обізнані з темою Голодомору і його наслідків для сучасного постгеноцидного суспільства України, майже не можуть мати сумнівів, що сталінське винищення українців 1933 року добряче підготувало ґрунт для путінської гібридної війни на Донбасі. Тобто один кривавий диктатор передав у спадок іншому імперську справу нищення України.

Ірина Магрицька

То яка війна?

Ті, хто називає себе політиком, цього не відчувають. Вони звично граються, жонглюючи словами, гаслами, обіцянками. Обіцянки змінюються раз на місяць. Однак вічно усміхнений янукович сидить у кожному з них, тому ніхто не вибачається, не пояснює. Жодного каяття. Вони просто беруть нові слова й кидають їх, як м’ячик у країну, що стікає кров’ю.

авторські колонки Олена Стяжкіна

«Ґорбіманія» повертається?

Як стало відомо, перший і останній президент СРСР Міхаіл Ґорбачов, запрошений на ювілей ліквідації Берлінського муру, виступав там адвокатом Путіна і його політики. Зрозуміло, що Путіну вигідно використати симпатії до Ґорбачова, які мали до нього у 80-ті роки ХХ століття в Європі, а над усе в Німеччині, де чимало людей саме його вважають мало не головним промоутером об’єднання їхньої країни. Тоді цю палку любов західного світу до Ґорбачова називали «ґорбіманією», адже безліч людей захоплено вітали його вигуками: «Ґорбі! Ґорбі!».

авторські колонки Ігор Лосєв

Ми думали, що то була революція

Невдовзі після новорічних свят 2005-го я зателефонував одному депутату з помаранчевих – узяти коментар.

авторські колонки Дмитро Крапивенко

2004 рік був спринтом, а 2013-й – марафоном

Два Майдани з інтервалом дев’ять років водночас і схожі, і відмінні. Я бачив обидва, висвітлював події для французького часопису La Croix. У проміжку між двома протестами дістав трохи сивини, а Україна суттєво змінилася

авторські колонки Ален Ґіймоль

Від Магдебурга до Майдану

Після подій річної давності принаймні стало зрозуміло, що сам Майдан як технологія виявлення волі – це не випадковість, не ексцес, не примха історії, а природна реакція українців на недосконалість влади. Значно цікавішим є питання: що серед різноманітних виявів Майдану випадкового, а що закономірного? Відповідно чи може Майдан залишитися плямою в календарі, яскравим спогадом, який гріє душу або, навпаки, провокує за контрастом розчарування й апатію, а чи містить у собі всі зародки подальшої трансформації держави й суспільства? Ще коротше: Майдан – це пік, вища точка, кінець шляху чи тільки початок?

авторські колонки Юрій Макаров

Не святкуйте річниці минулих подій – думайте про майбутнє

Річниці – чудовий привід для ледачої журналістики. Замість важкої праці писання репортажів про реальні події редактори можуть просто звернутися до яких-небудь надійних і наділених доброю пам’яттю давніх знайомих, щоб ті витрусили пил із записників, відшліфували старі оповідки й оживили дні своєї слави.

авторські колонки Едвард Лукас

Кацап у Празькому граді

Заяви президента Чехії Мілоша Земана щодо ситуації в Україні викликають хвилю обурення як серед співвітчизників, так і в Україні. Наш глава держави, назвавши озброєний конфлікт у Луганській та Донецькій областях України «якимось грипом» і громадянською війною, змусив мене задуматися, звідки він бере такі слова.

авторські колонки Ярослав Пешек

Бесіди біля каміна

21 листопада віднедавна День гідності і свободи. На Майдані заплановано свічки, фотовиставки й пісні. «Це був надзвичайно важкий іспит… коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи, – прокоментував Петро Порошенко ухвалення відповідного документа. – Мені як президенту України залишається лише документально засвідчити це і підписати Указ про День гідності та свободи, який українці віднині і навіки будуть відзначати 21 листопада». Справді лише?

авторські колонки Анна Корбут