Український тиждень № 19 (391)

Зміст номеру

Архітектура поразки

Політики мають слабкість до пафосних фраз. Усі пам’ятають яценюківські вислови, як-от «куля в лоб» чи «уряд камікадзе». Президент теж уміє продемонструвати рішучість і непохитність. У вересні 2014-го, після перших мінських угод, на запитання Тижня він категорично відрізав: «На території України ніяких миротворчих контингентів не буде. Крапка».

Дмитро Крапивенко

Субсидії по-новому. Наскільки ефективними є урядові ініціативи

Як уряд полегшує життя найуразливішим верствам населення і що з цього виходить

Любомир Шавалюк

Симеон Дянков: «Олігархи є найбільшими опонентами реформ»

У розмові з Тижнем колишній віце-прем’єр і міністр фінансів Болгарії (2009–2013) поділився досвідом реформ та подолання економічних криз, а також своїм баченням економічних процесів, що відбуваються в Україні та Росії.

Любомир Шавалюк

Аби не було війни. Чому білоруси бояться Майдану

Попри поширену думку, в Білорусі від Майдану програли всі. І демократична опозиція, і зовсім не демократичний Аляксандр Лукашенка. Надії і перших, і других на Україну не справдилися.

Сяргєй Пульша

Лукашенка: архітектор геополітичної пастки?

Після загарбання Криму й окупації частини Донбасу чимало союзників Москви на пострадянському терені почуваються доволі незатишно. Однак найбільші підстави для побоювання мають найближчі Білорусь і Казахстан.

Ігор Лосєв

Парад у Мінську: «Тополь-М» і трактори

День перемоги над нацизмом, чи то пак 9 травня, в Мінську вирішили відзначити із розмахом: тут тобі й парад, і салют, і масові народні гуляння. Втім, без казусів не обійшлося

Станіслав Козлюк

Змагары. Як білоруси воюють за Україну

Вже на Майдані були постій­­но присутні білоруські прапори, бо чимало представників братнього народу під­­­­тримало події Революції гідності. А зі смертю Михайла Жизневського їхня участь перестала викликати будь-які сумніви. З початком бойових дій на Сході значна частина білорусів-майданівців, а таких було до півсотні, разом зі своїми побратимами із Самооборони Майдану рушили на Донбас.

Богдан Буткевич

Криза російськоорієнтованої моделі

Хибність обраної два десятиліття тому ролі сателіта Росії почало усвідомлювати навіть керівництво Білорусі, однак змінити курс у нинішніх умовах непросто

Олександр Крамар

Васіль Бикав: "Украіна для мяне - другая радзіма"

Всевишній оберігав Васіля Бикава (1924–2003): у м’ясорубці страшної війни, яка відбирала життя мільйонів людей, у нього, 20–21-річного лейтенанта, здавалося б, не було шансів уціліти, проте ні – вижив!

Володимир Панченко

Ігар Логвінав: «Всю нашу словесність можна потрактувати як екстремізм»

Один із провідних діячів альтернативного офіціозові літературного процесу Ігар Логвінав, незалежний видавець і культуртрегер, розповів Тижню про мовно-культурну ситуацію в Білорусі, утиски незручних для влади митців та книговидання білоруською, яке існує всупереч перешкодам і російському домінуванню.

Лесь Белей

Білоруська Народна Республіка: як це було в сусідів у 1917–1920 роках

Важко порівнювати історію Української та Білоруської Народних Республік. Історія УНР – насичена внутрішніми й міжнародними подіями та збройною боротьбою епоха. Спроби створити БНР – це хіба що кілька декларативних актів та подаль­­ші поневіряння жменьки національних діячів поміж сильнішими сусідами.

Ярослав Тинченко

Час прокидатися

«Ціла, вільна і мирна» Європа – так звучала ця мантра в золоті дні євроатлантизму, коли Росія була слухняною, а історія «закінчувалася». Але гасло не відображало дійсності

Едвард Лукас

Непроста дружба. Криза в Україні штовхає Росію в обійми Китаю

Криза в Україні штовхає Росію в обійми Китаю. Але ці відносини аж ніяк не рівноправні

The Economist

Заколот торі

Цілком несподівана перемога консерваторів на виборах віщує ослаблення Британії

The Economist

Шотландизація футболу

Вже 18 липня має розпочатися чергова футбольна першість, адже до закінчення нинішньої лишилися лічені тижні. Але яка вона буде й хто саме в ній братиме участь, поки що не може сказати ніхто: ні керівництво футбольних органів, ні самі клуби.

Богдан Буткевич

Блеф імперії. Як народжувались радянські військові міфи

Це неправда, що Росія радянська протистояла Росії імператорській. Насправді вона була її природним продовженням. Тільки в менш породистій обгортці. А тому міфологізувати свої воєнні звершення їй треба було з більшим шиком

Валерій Примост

«Література факту»: не схибити

Кілька років тому одна знайома перекладачка з Польщі попросила мене запропонувати їй для перекладу щось із українського художнього репортажу. У відповідь я лише знизала плечима: цей жанр був не тільки не представлений, а й майже невідомий в Україні, попри шалену популярність у світі.

Ірина Троскот

Цирк на дроті

У Криму триває свято. Триває вже понад тиждень. А от яке саме? Відповідь на це запитання не така проста, якою здається на перший погляд. Традиційно 1 травня на півострові святкували «мир-труд-май», провідним гаслом якого була боротьба «за права кримських трудящих» перед лицем ненависного Києва.

Лесь Терен

Чому на Донбасі так люблять «царів»

Не секрет, що суспільна свідомість українців сприймає все, що відбувається сьогодні на Донбасі, крізь призму цілої низки містких вербальних карикатур, як-от «вата», «ватніки», «колоради», «русскомірні» тощо, таким чином ніби проводячи своєрідну ідейну межу між «ми» і «вони». Однак усі їхні сенси мають значно глибше коріння, ніж просто своєрідний суспільний рефлекс на сьогоднішній сепаратистський Донбас. Висловлюючись професійною мовою, говоримо практично про архетипи суспільної свідомості населення східних регіонів України, де основним лейтмотивом завжди був контроверсійний погляд на владу порівняно з її демократичним трактуванням.

Станіслав Васін

Брехлива імперія

Одним із найулюбленіших «видів спорту» в радянські часи справедливо вважається переповідання політичних анекдотів. Кілька з них досі тримаються в моїй пам’яті. «У СРСР все не так: Лєнін не Лєнін, а Ульянов, Жовтнева революція була не в жовтні, а 7 листопада, а кукурудза в Україні як телеграфні стовпи. Ні, не висока, а так рідко одна від одної росте».

авторські колонки Ярослав Пешек

Партизанська дружба

Мій мінський приятель іще на початку 2000-х, коли ми тут кляли «злочинний режим Кучми», приїздив до Києва зі словами: «Хочу вдихнути повітря свободи!».

авторські колонки Дмитро Крапивенко

Прощавай, залежносте

Взагалі-то у своїх опусах краще уникати «конфлікту інтересів», адже я сам маю безпосередній стосунок і до Суспільного телебачення, і до Громадського радіо. Але, не перебуваючи всередині процесу, важко зрозуміти, чому це іноземні донори наполягали на запровадженні в Україні суспільного мовлення як одній із ключових реформ поряд зі змінами в економіці та правоохоронній системі.

авторські колонки Юрій Макаров