Український тиждень № 44 (416)

Зміст номеру

У міжвибор’ї

Від Революції гідності до сьогодні в Україні відбулися вже треті вибори. Відносно впорядковані та прозорі президентські й парламентські (якщо не брати окремих мажоритарних округів) перегони ніби переконали, що електоральний процес може бути більш-менш урівноваженим, місцями навіть нудним. Але варто було піти на рівень нижче, до обрання місцевих рад і мерів, як іржаві коліщата державної машини зарипіли й виникло цілковите дежавю. Ніби повернулися на п’ять років і далі. У добу «стабільності», коли окрім власне голосування і його підсумків мають значення ще й забаганки місцевих князьків, маніпуляції в ЦВК…

Станіслав Козлюк

Шпаргалка для президента

Тиждень спробував скласти приблизний список тих, на кому влада мала б «не зупинятися після Корбана»

Денис Казанський

Гривня на роздоріжжі. Чого очікувати від курсу національної валюти?

Осінь і завершення виборчої кампанії — найкращий час для пожвавлення спекуляцій на валютному ринку. На міжбанку долар уже торгується на гривню-дві дорожче, ніж влітку. Банки здебільшого дають за «вічнозелений» понад 23 грн. На чорному ринку, пропонують за одиницю валюти абсолютної твердості понад 24 грн.

Любомир Шавалюк

Пенсійна реформа: зупинка чи пауза?

Пенсійні проблеми належать до найскладніших. А оскільки уникнення владою правдивих відповідей на болючі суспільні питання стало недоброю традицією, то й не дивно, що пенсійна реформа сьогодні фактично зупинилася

Віталій Мельничук

Рикошет по-польськи

Ревізія відносин між Україною та Польщею може завдати шкоди обом країнам, а виграє від цього традиційно Москва

Ігор Лосєв

Небезпечні стереотипи

Сумщина завжди вміла дивувати. Здавалося б, малопримітний регіон, глухомань біля російського кордону, прогнозована, далі нікуди, але таки ні. Той, хто в це вірив, уже не раз мав нагоду обсмалити бороду. Бо тут уміють влаштовувати розриви шаблонів, вистрілювати якраз тоді, коли все, здається, складається якнайкраще, і накривати мідним тазом усі плани та перспективи великих комбінаторів. Тут така традиція.

Роман Малко

Сумщина: Схід і Захід одразу

Як формувалася нинішня політична конфігурація на Сумщині

Владислав Івченко

Вирватися з ведмежого кута

В умовах наростання конфронтації з РФ доля витягнутої вздовж російського кордону Сумщини залежатиме від успіху переорієнтації економіки й торгівлі

Олександр Крамар

Артем Семеніхін: «Я не збираюся зупинятись на Конотопі»

Свободівець Артем Семеніхін, чия перемога на виборах мера в Конотопі, одному з найбільших міст Сумщини, стала помітною несподіванкою для всіх і, зокрема, для багаторічного патрона регіону — олігарха Андрія Деркача, ставленик якого зазнав нищівної поразки, поділився з Тижнем своїми враженнями від електорального процесу й розповів, як змінюватиме місто.

Роман Малко

Мішель Терещенко: «Не хочу, аби Глухів був буферною зоною»

Новий мер Глухова, нащадок відомого роду Терещенків, розповів про свою команду, плани реального економічного оновлення міста й зміцнення кордону з РФ, до якого лише 15 км.

Ганна Трегуб

Офіцер Сил спеціальних операцій: «Наше головне завдання — деморалізація ворога»

Сили спеціальних операцій — це щось із героїчних бойовиків про непереможний американський спецназ. Мабуть, так думає більшість обивателів. Насправді свої ССО існують та успішно діють і в Україні.

Богдан Буткевич

Голосування під акомпанемент вибухів

Перегони в країні, де довгий час зразково співіснували демократія та іслам, заплямовані насильством і полюванням на відьом

The Economist

Випробування для Туска

Колишній прем’єр-міністр Польщі відчайдушно намагається вберегти серцевину Європи

The Economist

Напіврозпад

АЕС не продукують парникових газів. Але в багатих країнах їхнє майбутнє непевне

The Economist

Хмельницький та будні майя. Чим запам’ятався 45-й кінофестиваль «Молодість»

Того, що примушувало замислитися після виходу з кінозали або непомітно, природно, але все ж таки з волі режисера й кінооператора торкалося емоцій, на кінофестивалі «Молодість» цього року вистачало. Це орієнтований на глядача кінофорум, подія радше мистецька, ніж така, що стосується кінокомерції, як то є в Каннах, Берліні чи Венеції.

Ганна Трегуб

Віртуальне правосуддя

Кримський театр абсурду складається, на жаль, не лише з «виступів» окупантських «акторів», а й із суто декларативних, беззмістовних дій вітчизняної влади. От і тепер прокуратура АРК «в екзилі», нещодавно добряче повеселивши окупантів своїм викликом у Київ на допит Аксьонова, знову виходить на арену з тією самою репризою: викликом на допит Константинова. «Такое только в юмористической передаче можно представить, потому что вызывает только смех. Все это неадекватная ситуация», — відреагував сам підозрюваний. Якби ці слова вже не були сказані Константиновим, їх варто було б сказати нам.

Лесь Терен

Газовий колапс «ДНР»

Хто подумав би, що в місті, яке перебуває під протекцією найбільшого постачальника газу в Європі, місті, де більшість населення пишається своїми зв’язками з «вєлікой Россієй», можлива майже цілковита зупинка всіх котелень і що газу там заледве вистачатиме на приготування бульйону? Однак саме вона й сталась у Донецьку, Макіївці та низці прилеглих містечок, укотре принагідно показавши прагматично-меркантильне мислення прихильників «народних земель».

Станіслав Васін

Небесна механіка

Форма перемагає зміст. Функція бере гору над особистістю. Бюрократична машина Української держави ввійшла у звичний робочий режим і напередодні другої річниці Майдану продемонструвала те, задля чого вона від початку була створена й до чого найбільше пристосована: захищати власні інтереси від народу. Головне — система, ну а конкретні постаті виконавців — річ вторинна.

авторські колонки Юрій Макаров

Це тільки початок

Вороги Владіміра Путіна нині мертві, за ґратами, мовчать або (у випадку Ґаррі Каспарова) в екзилі. Це погано. Але ще гірше — ті, хто може протистояти Кремлю, не роблять цього.

авторські колонки Едвард Лукас

Імена в урбаністичному інтер’єрі

Тривалий час (принаймні протягом майже всього ХІХ століття) українській літературі, культурі накидався певний стандарт: «вельможні переможці» з метрополії дозволяли їй смішити публіку витівками дурника Стецька зі «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка або ж розчулювати глядача різними мелодраматичними історіями і не більше. Культура «хахлов» мала залишатися «низькою», плебейською, провінційною. Їй відводився хіба що «рустикальний» (сільський) простір, «високе» ж належало виключно культурі панівній, російській...

авторські колонки Володимир Панченко