Український тиждень № 11 (435)

Зміст номеру

Ворожіння на фейковій гущі

Нестримна жага вітчизняних політиків ощасливити власний народ і привести його до світлого європейського майбутнього зненацька налетіла на нездоланну перешкоду — граблі. Цей традиційний інструмент для витвереження спрацював бездоганно, і країна занурилась у чергову урядову кризу, виборсатися з якої стає щодень важче. Уже місяць, як найкращі уми політичної еліти намагаються віднайти бодай якийсь вихід, тягають кота за хвіст, вибудовують складні багатоходівки, ведуть перемовини або просто пророкують, але...

Роман Малко

Друге пришестя Ахметова

Чи можливо утілити «план Медведчука»

Денис Казанський

Александер Хуг: «У звітах ми не даємо висновків з міркувань об’єктивності»

Із першим заступником голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Тиждень поспілкувався про те, за якими принципами спостерігачі складають звіти про побачене на Донбасі, що діється там, куди вони не отримують доступу, про механізми деескалації напруження та життя мирного населення по обидва боки лінії розмежування.

Анна Корбут

Інстинкт виживання

Як підприємства українського авіабудування шукають свою нішу на світовому ринку

Олександр Крамар

Держава і громадяни(н)

Філософський екскурс у класику політичної думки

Тарас Лютий

Як вимірювати силу?

Чому в сучасному світі вразливими залишаються навіть розвинені держави

Ігор Лосєв

Ефективність як ідеологія

Тільки ставка на приватну ініціативу й особисту вигоду громадянина, а також тотальну дерегуляцію всіх сфер життя може витягти Україну з трясовини

Єгор Фірсов

Французька мрія в корекції

«Держава загального добробуту», що понад півстоліття втілювала французьку суспільну мрію, під впливом нещодавніх терактів втрачає прихильників

Алла Лазарева

«Віргінський забудовник» у Феофанії

Афери часів Леоніда Черновецького в Києві досі дають про себе знати. Забудова берегів Дніпра, висотки в небезпечних зонах — це лише мала частина скандального спадку часів земельного дерибану

Станіслав Козлюк

Зелена еволюція

Африканські ферми стають успішними завдяки наполегливості, технологіям й адекватному державному управлінню

The Economist

Чарівні боби

Сенсорні пристрої, які допоможуть зберігати врожай

The Economist

Великий розрив

Чим пояснити різницю між найуспішнішими містами, штатами й компаніями США та рештою

The Economist

Професор Торнадо

В умовах холодної війни та бездержавності України історик і сходознавець Омелян Пріцак не лише створив український науковий центр у Гарварді, а й об’єднав науковців світу навколо україністики

Ганна Трегуб

Кінґа Нендза-Сіконьовська: «Іронія та сміх є найкращими засобами боротьби із залишками тоталітаризму»

Про те, як відбувалася дерадянізація в Польщі та яка там ситуація з комуністичною спадщиною в нових суспільно-політичних реаліях, Тижню розповіла співкоординатор міжнародного міждисциплінарного проекту «(Пост)соціалістичне місто», випускниця факультету культурознавства й аспірантка Інституту Росії та Східної Європи Яґеллонського університету Кінґа Нендза-Сіконьовська.

Катерина Новікова

Великі католицькі острови

У Тихому океані розкидані острови, на яких живе чи не найчисленніший католицький народ Азії — філіппінці. Однак за ступенем релігійності країна мало нагадує Італію чи Португалію з їхніми вкоріненими традиціями християнства

Ростислав Панічев

Луганська Масляна

День 12 березня 2016 року луганчанам та гостям обласного центру запам’ятається святкуванням Масляної, що його влаштувала «влада» міста й «республіки» спільно з байкерським клубом «Ночные волки».

Яна Вікторова

Громадяни без громадянства

Після розпаду СРСР багато ще вчорашніх радянських людей так і не могли зрозуміти, хто вони тепер у новій дійсності. Ця невизначеність тліла в головах тим довше, чим слабшою була національна політика держави, особливо в регіонах, де націоналізм був чужорідним тілом на тлі величезної кількості націо­нальних меншин. Звісно, у нашій, українській державі таким регіоном виявився Донбас.

Станіслав Васін

Нем’яка сила

Є одна казка, яку люблять переповідати всілякі наближені до вищого політичного класу персони. Хотів, мовляв, такий собі Іван Петрович змінити країну. І все в нього було для цього: некуплений диплом, ба навіть два, хороша репутація й авторитет, міцна родина, не раз вигравав вибори, допомагав людям, вивчив англійську, побудував церкву, спілкуванням із земляками не гордував, чесно заробив капітал на безбідне життя.

авторські колонки Дмитро Крапивенко

Слони як сервіс

Як відомо, Каїн убив Авеля за давній анекдот. Я, проте, ризикну підставитися, користуючись фізичною дистанцією з читачем. «Міжнародний конкурс на найглибше висвітлення теми слонів. Заголовки виступів. Англійці: «Коротко про слонів». Французи: «Усе про слонів». Американці: «Усе, що ви хотіли знати про слонів, але боялися спитати». Індійці: «Лише індійські слони є справжніми слонами!». Росіяни: «Російський слон — найбільший слон у світі!». Білоруси: «Білоруський слон — найкращий друг російського слона!». Переможцями визнано українців із заголов­ком: «Слони. Державність».

авторські колонки Юрій Макаров

Думкою не збагатієш

Розумом і серцем я прагну, щоб Велика Британія залишилася в ЄС. Однак наразі кампанія тих, хто за це агітує, не апелює ні до мого розуму, ні до серця.

авторські колонки Едвард Лукас

За рибу гроші-7

Ви помічали? Дедалі більше людей у розмові уникають слова «останній». Кажуть «крайній» (як на мене, недолуго за формою і змістом): вочевидь, війна загострила побутові забобони. Я не піддаватимуся спокусі й напишу «наразі остання». Отже, це наразі остання колонка з довжелезного марафону, присвяченого мовному питанню в Україні (див. Тиждень, № 1-2, 4, 6, 7, 9, 10/2016).

авторські колонки Юрій Макаров