Український тиждень № 12 (436)

Зміст номеру

Reload через терор

18 березня в Брюсселі заарештовано Салага Абдеслама. Французького громадянина марокканського походжен­­ня, який народився в Бельгії, чотири місяці розшукували за звинуваченнями в організації терактів у Парижі в листопаді 2015 року та плануванні нових атак у Брюсселі.

Анна Корбут

Чистка для «Солідарності»

У президентській партії готуються до з’їзду та усунення неугодних

Богдан Буткевич

Від романтизму до прагматики. Перспективи України у західному світі

Об’єктивні перешкоди на шляху набуття членства в ЄС не заважають перетворенню України на успішну частину західного світу й уже як результат — вступу, за бажання, до Євросоюзу.

Олександр Крамар

«Страшнішим за смерть є її очікування»

Не відчувши на власній шкурі, що таке полон, важко зрозуміти всю глибину цього жахіття. Більшість українців, як і держава загалом, усе ще мало уявляє масштаби трагедії, з якою довелося зіткнутися

Роман Малко

Велике переслідування. Українці в російському полоні

У російському полоні перебувають 25 українців, яким інкримінують скоєння важких злочинів. Утім, міжнародні правозахисні організації досі не визнали їх політв’язнями

Станіслав Козлюк

Спогади на волю

Тиждень поставив колишнім в’язням три запитання: 1. Як потрапили в полон? 2. Як довго вас утримували? 3. Чим займаєтеся тепер?

Станіслав Козлюк

Свій за свого

Світ напрацював не один дипломатичний механізм, що дає змогу повертати власних засуджених за кордоном громадян на рідну землю

Алла Лазарева

«Справжні герої мовчать». Як «списують» бойові втрати у штабах

Перші дні лютого. На малесенькій кухоньці дніпропетровської квартири, що здається в подобову оренду, троє втомлених бійців, які повертаються на передову з похоронів побратима, Анатолія «Морячка» Гаркавенка. Поруч за столом взводний, який сам недавно дістав поранення. Пускає сльозу і вкотре згадує, що саме він дав останнє завдання Анатолієві, який загинув під час його виконання.

Валерія Бурлакова

Тарас Костанчук: «На війні треба пройти два бої, щоб зрозуміли, чи зможеш воювати»

Тарас Бішут Костанчук — один із тих, хто уособлює собою поняття «доброволець». Командир штурмової групи в першій роті батальйону «Донбас», він пройшов із ним пекельне літо 2014 року, брав участь у звільненні Попасної, Лисичанська, Мар’їнки, потім сумнозвісного Іловайська, де був поранений, залишився в оточенні, але зміг уникнути полону й таки вибрався до своїх.

Богдан Буткевич

Що тепер?

У Республіканської партії не залишилося хороших варіантів

The Economist

Жінка, яку не зрушити

Чому Анґела Меркель залишиться при владі, якщо захоче

The Economist

На зарядці

Що чекає компанію Tesla на непростому шляху традиційного автовиробника

The Economist

Міхаель Мозер: «Дві державні мови в Україні — це крок не до Швейцарії чи Фінляндії, а до Білорусі»

Мовознавець Міхаель Мозер, як й інші зарубіжні україністи, деякі історики, письменники та політики, належить до «адвокатів» нашої країни у світі, завдяки яким її голос стає більш чутним та переконливим. Україніст, дослідник історії української мови та сучасної соціолінгвістичної ситуації.

Анастасія Левкова

Дуже помітні зміни

Якщо говорити про зміни, то насамперед треба розповісти про те, що за два роки з гарного й доглянутого міста зробило просто місце проживання та прописки.

Яна Вікторова

Ахметов і плани Кремля

Як стало нещодавно відомо, вже понад півроку в «ДНР» триває найретельніший моніторинг електоральних уподобань місцевого населення, що включає в себе й аналіз ідейного співвідношення всього «республіканського» та українського. Проводить ці дослідження Research & Branding Group, чиї підопічні вивчали свого часу політичний ринок для Партії регіонів та групи компаній СКМ.

Станіслав Васін

Наша Надія

Щось трапилося в Росії у вівторок 22 березня. Щось зовсім непоправне. Щось зламалося раз і назавжди. Ні-ні, це не точка неповернення: її давно пройдено. Для більшості мислячих людей у країні вона лишилася позаду зі справою «ЮКОСа», для стійкіших або менш мислячих — із законом Діми Яковлєва. Для зовсім безтямних оптимістів — з анексією Криму та війною на Донбасі.

авторські колонки Катерина Барабаш

Концерт для хворої голови з оркестром

У таких випадках хорошим тоном вважається рвати на собі сорочку й кричати: «Je suis Charlie!». Ну так от, я не Шарлі. У сенсі я не гей. Ні, серйозно, я не уявляю, як поводитися тим, кого Господь Бог створив інакшим, у тисячах побутових ситуацій, коли нами, правильними, автоматично рухають зручні культурні та гендерні шаблони.

авторські колонки Юрій Макаров

У пітьмі

Давно відомо, що в тубільних племенах є традиція не називати якісь особливо небезпечні чи спаралізовані явища своїми іменами, наприклад «дощ» чи «ведмідь», аби не накликати біди. Щось подібне і в українській дійсності: війну не називають війною, хоча що тут уже можна зурочити, як вона йде майже два роки? Ну не те щоб цього слова цуралися геть усі — переважно його уникають «жерці», що при владі.

авторські колонки Дмитро Крапивенко

Напередодні Варшавського саміту

Із 25 роками самозаспокоєності НАТО прощається. Війни вже перестали бути далекими й необов’язковими, тепер вони поруч і неминучі, хоча поки що лише потенційно. Слід мати територіальну оборону по всьому спектру, зокрема із застосуванням іще не знаних спроможностей: у царинах кібернетики, пропаганди, економіки, торгівлі, цілеспрямованого використання корупції, а також традиційної та (кінець іще однієї форми самозаспокоєння) ядерної зброї.

авторські колонки Едвард Лукас

Алергія

Єкатєріна Дьоґоть, відомий і впливовий російський критик та куратор, що опікується сучасним мистецтвом, президент кельнської Академії світового мистецтва, в одному зі своїх недавніх інтерв’ю на culbyt.com, розповідаючи про міжнародний мистецький проект під назвою «The Kids Want Communism» («Діти хочуть комунізму»), висловилася так: «Идея коммунизма кажется мне своевременной.

авторські колонки ОНУХ