Український тиждень № 35 (459)

Зміст номеру

Запах Лінча. Що спонукає українців до самосуду

Це може тривати безкінечно. Врадіївка-1, -2, -3, -4, -100, -1000. Назву топоніма можна змінювати, так і робиться. Криве Озеро, Лощинівка, щось буде далі, але ж суть справи не міняється. Самосуд помалу стає чи не єдино можливим способом здобуття справедливості для маленьких українців. Ну або хоча б способом привернення уваги до проблеми й отримання хоч якоїсь сатисфакції після того, як та проблема вже перелилася за вінця кривавим місивом.

Роман Малко

Криве дзеркало

Які проблеми місцевого і національного рівня підняв нагору черговий бунт громади проти поліції на Миколаївщині

Андрій Голуб

Війна всіх проти всіх

Новий сезон може призвести до чергового загострення політичної кризи

Богдан Буткевич

Чому Росії у 2014-му не вдалося підняти повстання на Південному Сході України

Записи ГПУ, які доводять безпосередню участь керівництва Росії в розпалюванні воєнних дій на території України, є вкрай цікавими й заслуговують на ретельне дослідження. Адже ці записи допомагають багато чого зрозуміти про події «русской вєсни» 2014 року, а також розкривають нам початкові плани росіян, які, на щастя, не втілилися в життя.

Денис Казанський

Муштрувати не можна навчати

Нам конче потрібні нові ідеї та навички. І ми очікуємо від влади не політичних ігор та розпилу бюджету, а підняття рівня освіти й розвитку високотехнологічних галузей економіки. І якщо нинішня влада цього не розуміє, то потрібна інша.

Валерій Примост

Основи цивілізації

Як сформувалася нинішня система європейської освіти

Ігор Лосєв

Володимир Ковтунець: «Середньостатистичний педагог відучився від креативності»

В інтерв’ю Тижню перший заступник міністра освіти і науки України Володимир Ковтунець розповів про головні інновації, передбачені щойно презентованою концепцією змін в освіті «Нова українська школа» та речі, які в модерній педагогічній системі має бути подолано.

Ганна Трегуб

Тягар радянського атавізму

Дедалі помітніша невідповідність між конституційним обов’язком держави фінансувати «безоплатну освіту» та її неспроможністю робити це на належному рівні загрожує країні катастрофою

Олександр Крамар

Як здолати спадок Табачника в освіті

Зміна суті й змісту української освіти стане не тільки шляхом до її оновлення, а й інструментом подолання спадщини часів Дмитра Табачника

Ганна Трегуб

The Economist: Спочатку воля, а потім?

Коли школам дають більше свободи самоуправління, з’являються і чудові заклади, і непотріб. Пріоритет сьогодні — зробити так, щоб успішних шкіл стало більше

The Economist

Школа зелена замість червоної

чого чекають учні і вчителі на звільненому Донбасі

Єлизавета Гончарова

Анн-Марі Ґуссар: «Західний політичний клас нагадує жабку, під якою підігрівають воду»

Керівник групи асоціацій «Франція — Литва» про причини аморфності західного суспільства та його неготовність активно протистояти російському експансіонізмові

Алла Лазарева

The Economist: Аль-бракадарбра

У погрозах Ердогана переорієнтуватися на Росію більше шуму, ніж реальних намірів

The Economist

Країна дерева бажань

Як далеко пішла Грузія від наших стереотипних уявлень про неї

Катерина Новікова

Наближені цілі

На орбіті зірки неподалік нас виявлено планету завбільшки із Землю. Ось-ось почнеться нова фаза пошуку позаземного життя

The Economist

Адаптація молоді

Я отримала лист від знайомої дівчини років 20. Звичайний лист, щось там вона обіцяла мені прислати. Підписаний він був «Катя, ЛНР». Це як ім’я та прізвище, котрі ставлять під своєю кореспонденцією виховані люди.

Яна Вікторова

«Нескучний» Донецьк

Традиційно серпень у Донецьку місяць неспокійний. Так було у 2014, 2015-му. Але тоді йшлося більше про фронт.

Станіслав Васін

Осінь політики

Серед тих, хто спостерігає за Росією, зараз більше, ніж будь-коли з моменту падіння Радянського Союзу, панує консенсус: імперія Путіна — це дедалі більш неспроможна авторитарна клептократія, якою рухають пропаганда й мілітаристська бравада.

авторські колонки Едвард Лукас

Те, що з нами назавжди

Нині багато суспільної уваги приділяється питанню декомунізації різних царин життя українського суспільства, і це нагально. Річ тут не лише в кількості повалених пам’ятників Лєніну, перейменованих міст і сіл, вулиць, розсекречуванні архівів КГБ тощо. Все це, без найменшого сумніву, важливі речі. Але куди діваються декомунізація й осучаснення не лише інструментарію, а змістів та сенсів української освіти тут і тепер?

авторські колонки Ганна Трегуб

Ламати не можна зберегти

Дивно, що скандал вибухнув тільки тепер. Мало б грюкнути раніше: понад тисячу ідолів по країні вже прибрали під загальні оплески. Хтось протестував проти знищення силами ініціативних кербудів мозаїк із піонерами та космонавтами, але цей голос майже не було чути.

авторські колонки Юрій Макаров