Український тиждень № 37 (461)

Зміст номеру

Перемир'я. Не брехати собі

Якщо підійти суто формально, то в нас немає війни вже два роки: від Іловайська один «режим тиші» змінюється іншим, після Мінська-1 настає Мінськ-2, оголошується припинення вогню — і на кілька днів замовкають великі калібри, де-не-де чути стрілецьку зброю, а потім лише фіксується кількість обстрілів, яка то зростає, то дещо зменшується, так само як і утрат.

Дмитро Крапивенко

Коаліція: внутрішньовидова боротьба

Новий політичний сезон ставить під сумнів міцність парламентсько-владної конфігурації

Богдан Буткевич

Алан Ешліман: «Україні потрібна комісія з пошуку безвісти зниклих»

Щонайменше тисяча сімей розшукує сьогодні своїх безвісти зниклих рідних по обидва боки конфлікту на Сході. З них 96% чоловіки, половина з яких, утім, не мають стосунку до військової служби. Такі дані наводить місія Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) в Україні.

Жанна Безп’ятчук

Продавець повітря. Що послаблює режим Лукашенки

Коли стається щось геть незвичне, білоруси кажуть: «Нешта ў лесе здохла». Увечері 11 вересня, судячи з усього, у Біловезькій пущі сконало щось дуже велике.

Сяргєй Пульша

Ринок землі: украдена рента

Замість цивілізованого ринку землі країні пропонують його сурогатну форму, коли мільйони власників паїв будуть остаточно позбавлені левової частки належних їм доходів

Олександр Крамар

Тарас Кутовий: «Держава може бути ефективним власником в одиничних випадках»

Тиждень поспілкувався з міністром аграрної політики та продовольства України Тарасом Кутовим про нинішні проблеми АПК, лобізм великих землевласників та формування ринку землі.

Любомир Шавалюк

Локомотив у дії. Які перспективи має український АПК

Якщо ви бодай трохи подорожуєте Україною, то не могли не помітити змін, які відбуваються в сільській місцевості ось уже кілька останніх років. Поля збільшуються, доріжки від коліс на них рівні, як ниточки, сільгосптехніка щоразу новіша й потужніша, у деяких селах уже навіть модернізують соціальну інфраструктуру.

Любомир Шавалюк

Модерний куркуль

Як киянин, що став успішним фермером на Житомирщині, бачить розподіл землі, організацію аграрного бізнесу та відносини з державою

Роман Малко

Бачу те, що зручно. У чому помиляються реалісти нашого часу

У нас повіяло реалізмом! Не тим, якого потребуємо, — не зваженою оцінкою загроз нашому поки що безпечному, вільному та комфортному життю, не осягненням наших власних слабкостей і козирів супротивника. Мова про викривлений реалізм: прихильник такого способу мислення переконаний, що намагатися захистити себе нереально, що наші вороги насправді не вороги, а союзники не ­союзники.

Едвард Лукас

Так, я тобі збрешу!

Нечесність у політиці — явище не нове. Але лякає те, як нині брешуть декотрі публічні діячі. А ще — безлад, який вони можуть сіяти

The Economist

The Economist: Погодилися не погоджуватися

Глобальна економіка: багато недуг, мало простих ліків

The Economist

The Economist: Голова на висоті

Чи й справді найдорожчий у світі шолом для реактивного винищувача такий крутий?

The Economist

Мостра в пошуках раю

Журі Венеційського фестивалю цього року виявило рідкісну адекватність

Катерина Барабаш

Бржетіслав Рихлік: «Вацлав Гавел бачив театр як діалог вільних людей»

Чеський режисер розповів Тижню про специфіку драматичних творів Вацлава Гавела, зокрема «Санації», яку цьогоріч поставили на сцені київського Театру Івана Франка, про сучасну потребу чехів віднайти власну самостійність та ідентичність, а також етнічні мотиви в постановках, які єднають Україну та Чехію.

Ганна Трегуб

Виснажливе очікування

Ви помічали, що розповіді про щось надзвичайне дуже часто починаються словами: «Якби не ця подія, такої зустрічі ніколи не сталося б».

Вікторія Малишева

Братки vs совок

На ідеологічному фронті «республіки» триває серйозний бій між двома ідеями: радянською, або совка, і кримінальною, або блатною. Поперемінний успіх то однієї, то іншої й забезпечує всю ідейну діалектику «молодої держави», у якій вдень зазвичай розвертається СРСР, ну а надвечір — колонія. Причому строгого режиму, де правлять блатні. І на День міста в Донецьку, безумовно, перемогли саме вони.

Станіслав Васін

Покоління після 11.09

Зранку 11 вересня по всій Америці звучали дзвони. 15 років тому о 08:46 за місцевим ­часом перший літак із терористами та ­звичайними пасажирами врізався в одну з веж-близнюків Всесвітнього торгового центру ­в Нью-Йорку. «Нижче за Гаустон-стріт тримався нудотний солодкавий запах. Папери з веж ­лопотіли через Іст-Рівер у напрямку Брукліна», — пригадує Роджер Коен із New York Times.

авторські колонки Анна Корбут

Українська кров

Земля — це все, що в нас лишилося. Номінально. Ст. 13 Конституції України досі гарантує, що вона є об’єктом права власності українського народу. Мораторій на її купівлю-продаж також досі не скасований. Земля все ще не є товаром і не має конкретного власника, належить усім і нікому. Добре це чи погано — про це багато років не вщухають дискусії між політиками, експертами й просто всіма охочими, але ситуація залишається незмінною.

авторські колонки Роман Малко

Замальовки до ідеологічного профілю

Можна не сумніватися в тому, що Владімір Путін, колишній помічник ліберального, освіченого мера Санкт-Петер­бурга професора Анатолія Собчака, а до того офіцер і резидент КГБ у Дрездені (тоді ще Німецька Демократична Республіка), був справжньою радянською людиною без тіні цинізму чи фальші. Путін вільно володіє німецькою, він мешкав там. То що ж такого в цьому особливого?

авторські колонки Леонідас Донскіс