Український тиждень № 3 (479)

Зміст номеру

Справи Майдану. Коли вирок?

Суд у справі про вбивство людей 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві, певно, чи не найвідоміший з усіх, що пов’язані з подіями Майдану. Втім, не раз висувалися претензії щодо часу, впродовж якого тривають засідання. Найвідоміша теза, яку озвучували представники «стурбованої громадськості», звучала так: «Чому за три роки немає вироку? Чому так довго?».

Станіслав Козлюк

Забуті живі. Права родин полонених

Які права мають родини полонених і самі бранці після звільнення. Аналіз аспектів

Станіслав Івасик

Осідлати хвилю. Політичний аспект можливого економічного зростання

Які шанси влади та опозиції скористатися виходом України з кризи для зміцнення власного становища і чому потрібно формувати якісно нову проукраїнську політсилу

Олександр Крамар

«Колись мене пошили в дурні»

Про що говорять мешканці окупованих територій, коли опиняються на підконтрольному Україні Донбасі

Єлизавета Гончарова

Кіберпростір. Нічийна земля

Поки США та інші країни Заходу намагались установити правила існування в кіберпросторі, Росія та Китай посіяли в ньому хаос

Ольга Ворожбит

Ще один фронт

Як Україна відповідає на виклики, що постали у віртуальному просторі

Юрій Лапаєв

Привиди львівського метро

Як українські хакери тримають кібернетичний фронт

Юрій Лапаєв

Трамп і шпигуни

Як Адміністрація нового президента США працюватиме з американською розвідкою

Едвард Лукас

Юлія Шукан: «Мінські угоди з’явилися на світ із виробничим дефектом»

Тиждень поспілкувався з французьким соціологом, викладачем університету вв Нантері про незавершеність української революції, ставлення західних політиків до війни в Україні та про неминучі зміни у світовій політиці у зв’язку з приходом до влади в США Дональда Трампа та в перспективі німецьких і французьких виборів.

Алла Лазарева

Невідома складова. Чого Європа очікує від президентства Дональда Трампа

Європа ошелешено спостерігає за подіями у Вашингтоні. Резонансні новини про інтимні походеньки новообраного президента США, обурення та спростування ним інформації розвідслужб, ЗМІ та політичних опонентів, а ще сварки та розгубленість щодо російського питання серед тих, кого Трамп збирається призначити в Адміністрацію, — усе це віщує безлад у період його президентства, що тільки починається. Якщо Європа спочатку сподівалася на старт обережних відносин із новим очільником США, то тепер узагалі не уявляє, з чого почати.

Майкл Бініон

The Economist: Політика на друзки

Більше партій — це краще представлення виборців, але менш ефективне управління

The Economist

The Economist: Після Рафсанджані

Як вплине смерть колишнього президента на життя Ірану?

The Economist

The Economist: Еволюція кросівок

Високотехнологічна фабрика Adidas повертає виробництво до Німеччини

The Economist

Перша амазонка авангарду

Найбільше значення в житті Олександри Екстер мали два міста: Київ і Париж. Але саме в Києві вона прожила найдовше

Тетяна Філевська

Ліді Сальвер: «Байдужість Європи в 1930-х роках до подій в Іспанії можна порівняти з байдужістю сучасної Європи до того, що відбувається в Україні»

Про потребу сучасної рецепції та переосмислення громадянської війни в Іспанії 1936–1939 років як ліки від пасивності та застереження для сучасної Європи, наслідки щоденного непомітного насильства для особи й суспільства та літературу як один з інструментів надання голосу «маленьким людям» Тижню розповіла лауреатка Гонкурівської премії Ліді Сальвер.

Ганна Трегуб

Грузія: коктейль, що причаровує

Сучасна Грузія має чимало суперечностей, що, втім, робить цю країну ще привабливішою для туристів

Віктор Трибус

Незворотні процеси

Уже який день я збираю подібно до славно­звісного Шурика з відомої комедії слова та мовні звороти воєнного часу: «Ремонт хороший, бо до війни зробили», «Знайди мені хоч когось у «республіці», кого задовольняли б ціни та зарплати», «Люди повертаються», «Де були? Виїжджали?».

Вікторія Малишева

Хворіти в «ДНР»

Як показує практика, хворіти в «ДНР» небезпечно для життя не лише з огляду на самі захворювання, а й зважаючи на рівень медицини, яка ще лишилася тут, в окупації.

Станіслав Васін

Пам’яті Шермана

Хочете розважитися? Тоді розповім вам байку. Знову-таки один мій знайомий... Цього разу вважаймо, що я його вигадав, бо не хочеться гостей додому: можу покалічити, а недоторканності, як в одного відомого депутата, у мене немає. Тож один мій знайомий напередодні новорічних свят отримав подарунок: весь особовий склад компанії, яка займалася продажем і монтажем промислового устаткування, у повному складі звільнили.

авторські колонки Юрій Макаров

Від ілюзій до війни

Колись моя бабуся краєм вуха прочула про комп’ютерні віруси, неабияк занепокоїлася їхнім існуванням і почала переконувати, мовляв, менше б ти сидів за машиною, а то ще якусь екзотичну хворобу підчепиш. Це було років 15–20 тому, я реготав. Сьогодні ці застереження не видаються аж такими сміховинними.

авторські колонки Дмитро Крапивенко

Доктор Джекіл і майор Гайд

«Зиґмунт Бауман, один із найвидатніших і найплідніших європейських соціологів останніх десятиліть, помер у віці 91 року. Родом із Польщі, цей мислитель, що дотримувався лівих поглядів, у своїх працях досліджував плинність ідентичності в сучасному світі, Голокост, споживацтво і глобалізацію.

авторські колонки ОНУХ