Український тиждень № 14 (698)
Зміст номеру
Нагадування про війну
Чи піде Росія у повномасштабний наступ? Це питання за останні сім років стало чимось на кшталт «чи буде спекотним літо?» або «коли закінчиться пандемія коронавірусу?».
Включене спостереження. Кому потрібне ОБСЄ на Донбасі
Чим саме для України важлива робота Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ
Харків: Старт виборів без розминки
Хто вже сьогодні претендує на місце харківського міського голови
Євген Перебийніс: «Утримувати увагу до російської агресії в Україні важко. В Чехії це нам вдається. І досвід чехів із окупацією 1968-го є одним із наших аргументів»
Надзвичайний і Повноважний Посол України у Чеській Республіці Євген Перебийніс розповів Тижню про те, наскільки серйозно чехи ставляться до вакцинації, про перспективу участі «Росатому» у наймасштабнішому в історії країни проєкті добудови чеської АЕС, про тутешніх мережевих «ельфів», які протистоять «тролям» і дезінформації, а також про новий перепис населення та українську громаду.
Роджер Л. Клутьє: «Ми перебуваємо на початку довгої та плідної подорожі, що дасть нам змогу розбудувати спроможність і взаємосумісність між Україною й НАТО»
Тиждень зустрівся із командувачем сухопутних військ НАТО генерал-лейтенантом Роджером Л. Клутьє, щоб обговорити перспективи розвитку партнерських відносин між Альянсом та Україною, підготовку ЗСУ й сучасні виклики для союзників.
Мільйон доз недовіри
Як російська пропаганда впливає на ставлення українців до вакцинації
Тиша та єднання
Чому місцева влада перестала бунтувати проти рішень центру щодо карантину
Економіка локдаунного періоду
Чому основні проблеми України породжені не карантинними обмеженнями, а неефективністю державної політики
Тінь пандемії
Чи зможуть успіхи у вакцинації повернути Велику Британію до звичного докарантинного життя
Третій пішов
Чому Париж запровадив нові карантинні обмеження та скільки це коштуватиме державі
Люди, що несуть холод
Як Російська імперія спочатку паралізовувала, а потім розкладала поневолені народи
Die Welt: Фіаско імейлу і що буде потім
Ера електронної пошти закінчується. Оглядаючи саму лише її історію, ми починаємо розуміти, як неперервна комунікація заполонила наше мислення, життя і роботу. Але чи навчило це нас чогось
Офер Сіон: «Рукописи, які можуть перебувати в печерах Юдейської пустелі, — це унікальні пам’ятки історії Ізраїлю. Тому наш задум полягає в тому, щоб випередити чорних археологів, а не ганятися за ними»
Охоронна археологічна експедиція, що зараз триває в Юдейській пустелі, уперше з часу віднайдення Кумранських рукописів виявила фрагменти біблійних текстів. Про ці унікальні знахідки, допомогу ізраїльської молоді та боротьбу з чорними археологами Тижню розповів керівник інспекторського відділу Ізраїльського управління старожитностей Офер Сіон.
Візьми слухавку!
Отже, нас помітили! Точніше, про нас згадали. Ще точніше — про нас, швидше за все, не забували ні на хвилину, але ввімкнули виховальний момент.
Новий, соціальний капіталізм
Світові потрібен новий капіталізм — нехай і з американською специфікою. Китай же винайшов соціалізм із китайською специфікою, і він чудово працює останні 40 років.
Велика мовчазна стіна
Сталінський Радянський Союз прославляв комунізм у своїй країні, але практикував капіталізм за кордоном. Продавав країнам Заходу розкрадені витвори мистецтва, лісоматеріали й зерно. Захід переважно заплющував очі на те, що ця вигідна торгівля відгонила злочинами і брехнею та була просякнута кров’ю і слізьми.
Пандемійна катастрофа й особиста сваволя
Пандемійна загроза людству і боротьба проти коронавірусу відкрили багато сумних істин про сучасний стан людського суспільства.
Слава діверсіті!
Українською діверсіті (diversity) — це різноманіття, але так воно звучить банально і не відтворює магічності цього поняття в сучасному світі, особливо в Америці, де діверсіті стало фетишем, якому всі поклоняються. Чому? Бо згідно з сучасним віросповіданням, діверсіті є благом, що дає тільки щастя, радість і добро.
Могилянська твердиня знань
На українських землях наука вабила люд навіть за обмеженої можливості її здобувати. Про це ще з XІV століття свідчили списки студентів-рутенців університетів Кракова, Праги, Болоньї, Падуї, Гайдельберга, Лейпцига, Сорбонни.
Квіткар зла
9 квітня виповнюється 200 років від дня народження Шарля Бодлера, французького митця, який присвятив своє життя «приємному і складному завданню видобування Прекрасного зі Зла», а також оспівуванню «спліну й ідеалу». Про нього найчастіше згадують як про автора однієї скандальної книжки — «Квіти Зла», проте його вплив на світову культуру цим не вичерпується.
Дідусь Славко
Статечний Ярослав, коли сорок років тому в нього з’явилися перші внуки, став дідусем Славком, і так уже й залишилось.