Новини 16:05

Напади і замахи на політиків в Україні: найгучніші випадки за рік

Тиждень згадав найбільш резонансні випадки нападів на українських політичних діячів за 2017 рік.

В Україні останнім часом почастішали замахи на життя представників влади та активістів. Тиждень згадав найбільш резонансні випадки нападів на українських політичних діячів за 2017 рік.

Олег Радковський

У центрі Одеси 4 жовтня невідомі вчинили замах на першого заступника голови Одеської облради від "Батьківщини" Олега Радковського. На нього напали на вулиці Грецькій, 5, коли той виходив з ресторану. У посадовця стріляли з малокаліберної зброї . Він отримав три вогнепальні поранення в ногу, руку і поперек. Зараз його життю нічого не загрожує. Крім того, Радковському забезпечили цілодобову охорону.

"Ті події, які останніми днями сталися в низці регіонів України, а саме: вбивство депутатів місцевих рад, замахи на керівництво обласних рад, – все це свідчить про прямий тиск на місцеве самоврядування в Україні»", - відреагували в прес-службі "Батьківщини".

За фактом замаху на вбивство, прокуратура Одеської області порушила кримінальне провадження за ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України. Слідство розглядає кілька версій замаху, основної поки немає. Однак, політичну діяльність депутата правоохоронці не розглядають як основну.


Дмитро Булах та Євген Лісічкін

У Харкові  30 серпня двоє невідомих побили депутата облради від "Самопомічі", голову "Харківського антикорупційного центру" Дмитра Булаха. Унаслідок побиття в нього діагностували черепно-мозкову травму і травми органів грудної клітини. Очільник антикорупційного центру розповів, що спочатку його вдарили важким предметом по голові ззаду, після чого добивали ногами. Напад стався неподалік станції метро "Харківський тракторний завод".

У  "Харківському антикорупційному центрі" заявили, що пов’язують напад виключно з антикорупційною діяльністю і повідомили про стеження за представниками центру.

Правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження, кваліфікувавши інцидент як хуліганство та завдання легких тілесних ушкоджень. Згодом справу перекваліфікували на "навмисне тілесне ушкодження середньої тяжкості". Як основну версію нападу слідчі розглядають перешкоджання .громадській діяльності.

Згодом, 18 вересня, стало відомо про побиття ще одного активіста громадської організації "Харківський антикорупційний центр" Євгена Лісічкіна.

"Щойно напали на мого колегу по "Харківському антикорупційному центру" Євгена Лісічкіна у нього у дворі. Знову двоє. Це вже відверта серійність", - написав Булах.

Очільник Нацполіції Харкова Олег Бех 25 вересня заявив, що до скоєння нападу причетні четверо осіб: двоє виконавців, один замовник та ще один чоловік, який координував та давав вказівки нападникам. Підозрювані зізналися в скоєнні злочину та зазначили, що отримали за це 5 тис. грн. Метою нападу було інсценувати завдання тілесних ушкоджень.

"Обидві ситуації (побиття Булаха та Лісічкіна - Ред.) не пов’язані одна з одною. Абсолютно різні люди скоїли ці кримінальні правопорушення", - наголосив Бех.


Дмитро Жвавий

У Миколаєві 30 серпня в автомобіль депутата Миколаївської міської ради від Опозиційного блоку Дмитра Жвавого підклали вибухівку. Детонатор спрацював, проте вибуху не сталося. Експерт-вибухотехнік пояснив, що цілком ймовірно, що закладена вибухівка була електродетонатором, який був підключений до телефону і опущений в бак з бензином.

"Причин, з яких не стався вибух, може бути багато. Це і неякісний детонатор, і крива горловина бака, через яку детонатор не опустився в бак, а десь застряг, і міг просто сісти телефон", - зазначив експерт.

У свою чергу «Опозиційний блок» на своїй офіційній сторінці в Facebook заявив про "політичний тиск з боку влади і абсолютну відсутність верховенства права в Миколаєві".

У Миколаївській поліції інцидент кваліфікували за ст.115 Кримінального кодексу України (замах на вбивство).  Згодом, 17 вересня правоохоронці повідомили про розкриття справи. Слідство встановило, що підозрюваний був з кола близьких людей Жвавого. Під час допиту підозрюваного з'ясувалося, що справа має побутовий характер і не пов’язана з політикою.

За інформацією, пристрій, який знайшли в авто Жвавого, не ніс загрози вибуху. 


Антон Геращенко

У Києві  20 січня Служба безпеки України заявила про запобігання замаху на життя народного депутата Антона Геращенко. За даними відомства, операцію з фізичної ліквідації готували і контролювали з території РФ.

За інформацією силовиків, основним мотивом замаху на Геращенка була "спроба усунути відомого політика, який є одним із творців основної української й міжнародній бази даних щодо розшуку терористів "Миротворець", а також відомий своїми відкритими антиросійськими поглядами".

Замах мав відбутися із застосуванням саморобного вибухового пристрою, розглядалися два варіанти - підкласти вибухівку під автомобіль, або щоб вибуховий пристрій здетонував на шляху проходження авто. Правоохоронці заявили, що зловмисників затримали. Слідство вважає, що замовником вбивства є уродженець Росії Андрій Тихонов, який вступив в "ЛНР", а зараз перебуває у Бєлгороді.

За фактом посягання на життя правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження за статтею 112 ККУ (замах на життя державного діяча), депутата взяли під охорону спецпідрозділу "Альфа". Шевченківський суд Києва 21 січня заарештував двох підозрюваних без права внесення застави.


Михайло Бінусов та Наталія Кокітко

У ніч на 29 вересня в Черкасах невідомі розстріляли начальника департаменту житлово-комунального господарства в мерії Черкас від партії УКРОП Михайла Бінусова. Депутат загинув на місці.

За словами мера Черкас Анатолія Бондаренка, він був розстріляний після прямого ефіру на телебаченні. Як сказав Бондаренко, Бінусов викривав корупційні схеми, які через Департамент ЖКГ здійснювало відоме в місті організоване злочинне угруповання.

Бінгусова розстріляли з автомата Калашнікова, поблизу міського цвинтаря №2.

Слідче управлінням ГУНП в Черкаській області відкрило провадження за ознаками пункту 12 частини 2 статті 115 (Умисне вбивство).

У цю ж ніч у смт Першотравенськ у Житомирській області невідомі підірвали автомобіль марки Hyundai, який належав  голові фракції УКРОП у Житомирській облраді Наталії Кокітко. Вибух стався близько 4 години ранку.

Депутат пов’язала вибух зі своєю депутатською та громадською діяльністю.

Житомирська поліція кваліфікувала інцидент як умисне знищення або пошкодження майна – ч. 2 ст. 194 КК України.

У прес службі УКРОПу пов’язали ці злочини та розцінюють їх як наступ на опозиційну партію.


Олег Супруненко

У Миргороді 12 липня невідомі в масках напали та завдали важких поранень голові фракції "Свобода" у Миргородській міській раді Олегу Супруненку та залишили його на узбіччі. Він отримав  травму голови та численні переломи. Протягом 26 днів Супруненко перебував у реанімації в вкрай важкому стані. Він помер 7 серпня не виходячи з коми.

У "Свободі" заявили,що не виключають версію щодо політичної розправи.

Працівники Нацполіції 20 вересня затримали трьох підозрюваних у вбивстві, одним з яких виявився депутат Миргородської міськради від "Радикальної партії " Хачатур Хачатрян . Їм оголосили про підозру в скоєнні правопорушення за ознаками ч. 4 ст. 187 (Розбій, вчинений організованою групою, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень) та ч. 2 ст. 121 (Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого) ККУ. Згодом суд обрав йому запобіжний захід у виглядіаешту без права внесення застави.

схожі новини

Новини RedTram

Loading...