Новини 19:09

Світ про Україну. Етнічний націоналізм, подвійні стандарти Заходу та Янукович у шкурі демократа

Тиждень.ua зібрав найголовніші теми, про які пишуть іноземні ЗМІ щодо України.

Минулого тижня світові медіа найбільше говорили про сформовані види націоналізму в Україні внаслідок російського агресії на Донбасі та окупації Криму, про передумови розслідування спецпрокурора США Роберта Мюллера щодо лобіювання політтехнолога Пола Манафорта, клієнтом якого був екс-президент Віктор Янукович, та про вплив Заходу на повільну боротьбу з корупцію в Україні.

 

Тиждень.ua зібрав найголовніші теми, про які пишуть іноземні ЗМІ щодо України.

 

Atlantic Council

 

 

Аналітик Руслан Мініч у свої статті "В Україні росте націоналізм, і це добре " розповів, як Революція Гідності та поточна російська агресія на Сході України об'єднали українську націю.

 

Так, у  статті йдеться, що люди різного походження, як російськомовні, так і україномовні, виступили проти проросійського режиму Віктора Януковича, і тепер протистоять зусиллям РФ поновити вплив на Україну.

 

"Унаслідок цього націоналізм вперше входить у повсякденне життя. Багато людей відчувають національну гордість та готовність захищати націю; однак, ці почуття завжди мають відтінок неоднозначності, а саме коливаються між етнічними та громадянськими уявленнями про націю", - йдеться у публікації.

 

Зокрема, до 2013 року межі приналежності були досить розмитими, адже більшість була зацікавлена в економічному добробуті та виживанні.

 

"Лише у рамках передвиборчої кампанії політики штучно загострювали соціальні розбіжності навколо таких питань, як мова, регіональна ідентифікація та геополітична орієнтація для мобілізації виборців", - стверджує автора статті.

 

Зазначається, що у 2015 році 56 % українців описували українську націю як всіх громадян. Так, за даними опитування Центру Разумкова, це на 17% більше, ніж у 2007 році.

 

 

Крім того, після анексії Криму багато кримських татар переселилися на материкову частину України. Було відкрито багато нових мусульманських центрів, і більше жінок почали носити хіджаби на публіці.

 

У свою чергу, керівник міжнародної Групи моніторингу прав національних меншин В’ячеслав Ліхачов зазначив, ща така ініціатива сприймається позитивно , тому що "кримські татари підтримують територіальну цілісність України та протиставляють Росію".

 

"Рівень ісламофобії значно падає ", - підкреслив він.

 

Однак не всі погоджуються з тим, що рівень громадянського націоналізму підвищується.

 

"Під час революційних потрясінь у 2014 році, а також у 2004 році склалося враження, що в Україні з'являється нова громадянська нація. Але це враження незабаром скоротилося. Взагалі, Україна не зазнала ніяких якісних змін в плані націоналізму", - зауважив науковий співробітник Інституту гуманітарних наук у Відні.

 

Водночас він визнав, що українці мають більшу лояльність до держави та посилення громадянського суспільства, хоча досі не мають реального політичного впливу.

 

"Щодо відтінку так званого націоналізму "крові і ґрунту" (складова ідеології Третього Райху,котра розглядає взаємозв'язок національного походження ("крові"  і рідної землі, - Ред.), то майже неможливо знайти чистого етнічного або чистого громадянського націоналізму у сучасній Україні. Новонароджена українська нація має деякі очевидні елементи "крові і ґрунту": деякі позитивні, а деякі ні", - йдеться у статті.

 

Додається, що деякі етнічні елементи посилюються через російську агресію проти України.

 

"Відкидаючи російську культуру, яка століттями панувала на українському просторі, багато українців повертаються до своїх корінь. Українська культура процвітає, як ніколи. Традиційні фольклорні мотиви частіше присутні в сучасній музиці, моді, театрі та кіно. Мова є також важливою ознакою приналежності. За даними Центру Разумкова, 17 % українців вважають українську мову важливим елементом належності до української нації, що на 2% більше, ніж у 2007 році", - відзначив автор.

 

Автор статті також вважає, що більш радикальні елементи також збільшуються за своєю кількістю, що викликає занепокоєння. Багато членів полку "Азов", який спочатку був добровольчим батальйоном, воює на Сході України. На сьогоднішній день він входить до складу Національної гвардії України та "підтримує крайню праву ідеологію".

 

Раніше цього року учасники громадської організації "Національні дружини" провела марш у центрі Києва. Незважаючи на те, що "дружини" є більш помітними, крайні праві рухи не мають широкої підтримки.

 

"Жодна крайня партія не змогла задовольнити 5-відсотковий поріг і вступити до українського парламенту під час виборів 2014 року. Згідно з недавнім опитуванням, лише близько 3% голосували б за націоналістичну партію "Свобода"  та 0,3 % для більш радикального "Правого сектора", - йдеться у статті.

 

"Голос правих рухів зараз набагато гучніший, ніж до 2013 року. До нього залучають більше членів, особливо молоді. Їхні гасла користуються популярністю. Але вони не є серед тих, хто приймає рішення ", - сказав журналіст, правозахисник та  співкоординатор проекту "Без кордонів" Максим Буткевич.

 

У статті підсумовується, що Більша кількість громадян вважають, що люди різного етнічного походження або ті, хто говорить іншими мовами, є їхніми співвітчизниками.  Новий імпульс пристрасті до своєї країни є тим, що формує ще більшу єдність.

 

"Важливо, однак, не допустити, щоб ця прихильність перетворилася на нове мислення, яке вкладає "нас" проти "них". Націоналізм може бути громадянським та ліберальним, але він може легко перетворитися на протилежне", - йдеться у публікації.

 

The Daily Beast 

 

 

Американське видання звернуло увагу на те, що майже п'ять років тому, 5 червня 2013 року, екс-глава ФБР Роберт Мюллер у Києві зустрівся з колишнім президентом України Віктором Януковичем, тодішнім клієнтом Пола Манафорта.

 

У той час дана зустріч привернула мало уваги - просте повідомлення у Facebook від посольства України в США та декілька коротких записів. 

 

Однак сьогодні цей момент має історичне значення: він об'єднав двох людей, які пізніше, хоч і опосередковано, зіткнулися у так званій юридичній битві, яка сколихнула Білий дім та його союзників.

 

Так, під час зустрічі сторони обговорили антитерористичну співпрацю, якраз після теракту на марафоні у Бостоні.

 

"Мета мого візиту - зустрітися з представниками Міністерства внутрішніх справ України та СБУ і обговорити питання, які для нас мають взаємний інтерес", - зауважив Мюллер.

 

При цьому він підкреслив, що для США важливим є питання боротьби з тероризмом.

 

За його словами, україно-американські відносини розвиваються у багатьох сферах на обопільній зацікавленості.

 

"Ваш візит (Мюллера, - Ред.) дуже цікавий для України, і відносини між нашими правоохоронними органами встановили хороші традиції співпраці та спілкування протягом 20 років.Я впевнений, що є потенціал для подальшого розширення співпраці ", - відзначив екс-президент під час зустрічі. 

 

Крім того, Янукович сказав, що Україна була близька до підписання угоди з Європейським Союзом.

 

"Є деякі підготовки, але я сподіваюсь, що ми виконаємо все і підпишемо угоду", - додав він на зустрічі.

 

Ця угода  була ключовою темою лобістської роботи політехнолога Пола Манафорта на президента-втікача.

 

Так, Манафорт зберіг дві американські лобістські фірми: The Podesta Group і LLC Mercury, намагатись переконати членів Конгресу у тому, що Україна рухається у напрямку Заходу, хоча Янукович був близьким до Путіна, та ув'язнив свого головного політичного суперника Юлію Тимошенко.

 

Зокрема, зустріч з Мюллером відбулася у той час, коли екс-глава держави прагнув підтвердити свою репутацію з Заходом.

 

Джон Гербст, колишній посол США в Україні заявив, що Янукович завжди був відкритий для співпраці з Сполученими Штатами, але з деякою каверзою.

 

"Янукович був радий продовжувати співпрацю з США, за винятком випадків, коли це торкалося його основних інтересів в Україні, що, зокрема, полягало у тому, щоб забезпечити друзям свою частку національного пирога, а також речі, які могли б розізлити Кремль , - сказав Гербст.

 

Водночас Янукович був не єдиним для Росії дружнім українцем, якого зустрічав Мюллер у цій поїздці. Повідомляється, що він також зустрівся з Олександром Якименком.

 

Як глава СБУ в 2014 році, саме Якименко підписав і ввів у дію план операції по зачистці Євромайдану, після чого втік до Росії.

 

У виданні стверджують, що з роками Янукович за роки президентства  побудував репутацію "деспота у шкурі демократа". Freedom House повідомив, що він сконцентрував владу серед членів своєї сім'ї та близьких особистих союзників.

 

У свою чергу, видання зазначило, що у серпні 2017 року заступник генпрокурора США Рід Розенштейн дав Роберту Мюллеру доручення розслідувати "змову Пола Манафорта з представниками російського уряду". Також Мюллера уповноважили розслідувати справу про платежі, які Манафорт отримував від українських політиків. Цю інформацію розкрили в комісії з розслідування "справи про російське втручання".

 

Додається, що у четвер, 5 квітня,  видання "The Guardian" повідомило, що Манафорт наказав американським лобістам обмовити ворогів Януковича в Сполучених Штатах, при цьому не подаючи законно необхідних форм розкриття інформації про лобіювання.

 

Atlantic Council

 

 

Автор аналітичного центру стверджує, що західний тиск на Україну на боротьбу з корупцією ніколи не був потужнішим, аніж зараз.

 

На думку аналітика, такий тиск залишається одностороннім та орієнтований виключно на Україну, що не є справедливим.

 

"Захід також несе якусь вину. Українці відмовляються від кримінального переслідування та отримують політичний притулок на Заході, і використовують західні банки для відмивання капіталу з України", - йдеться у публікації.

 

Так, автора вважає, що настав час закрити ці два шляхи боротьби з корупцією, яким сприяє Захід, і зробити боротьбу з корупцією двосторонньою.

 

Зазначається, що Європа готова надавати притулок українським посадовим особам та олігархам, які біжать від правосуддя, що нівелює слідчу роботу антикорупційних органів України і робить безглуздим встановлення Антикорупційного суду.

 

"Візьміть газового магната Дмитра Фірташа, який з 2014 року перебував під  "домашнім арештом" у Відні, намагаючись запобігти його екстрадиції до США за звинувачення у корупції та Іспанії за звинуваченням у змові з організованою злочинністю. Австрійські, а не українські суди перешкоджають українській владі здійснювати правосуддя", - йдеться у статті.

 

Наголошується, що Фірташ - відомий олігарх, який очолював ряд непрозорих газових посередників, які транспортують газ з Центральної Азії та Росії в Європу. Незважаючи на серйозну критику цих газових посередників Сполученими Штатами, Європейський Союз мовчав, оскільки в якості пріоритетів постачав енергію до європейських будинків і заробляв гроші з торгівлі.

 

Як пише аналітик Едвард Лукас, найбільшим експортом Росії завжди було корупція, а не газ, а Фірташ є його основною частиною.

 

"У Швейцарії український олігарх Ігор Коломойський живе у віллі на березі Женевського озера. Згідно з вичерпним розслідуванням компанії Kroll Associates від імені Національного банку України, збитки, завдані Приватбанку внаслідок шахрайських дій Коломойського та його сподвижників користь екс-акціонерів, сягають 5,5 мільярда доларів", - наводить ще один приклад автор.

 

У свою чергу, Лондонський суд заморозив майно українських бізнесменів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова у відповідь на позов російської компанії "Татнефть" у справі про поставки нафти в Україну 2009 року, що було хорошим першим кроком, але його "можна було б зробити ще й в країні перебування олігарха".

 

Водночас другий шлях, яким Захід міг би посилити боротьбу з корупцією, полягає в тому, щоб припинити здатність своїх банків відмивати гроші з непрозорих джерел в Україні, Росії та Європи.

 

"Більшість країн, чиї банки беруть участь у даному процесі, мають слабкі закони щодо джерел фінансування. Банки на Кіпрі, Монако, Ліхтенштейні, Швейцарії, Люксембурзі та Лондоні давно закрили очі на непрозорі джерела капіталу", - йдеться у статті.

 

Додається, що західні суди, Інтерпол та експерти, які працюють від імені адвокатів, що надають притулок та запобігають видачам, роблять роботу Антикорупційного суду зайвим, перш ніж він навіть встановиться в Україні.

 

"Доки Захід не зупинить ці подвійні стандарти, більшість європейських урядів не мають моральних підстав вимагати від України жорсткої боротьби з корупцією", - підсумував автор статті.

 

схожі новини

Новини RedTram

Loading...