Новини 19:50

Луценко розповів про етапи розкрадання та зниження обороноздатності ЗСУ в 2004-2014 роках – інфографіка

Водночас глава ГПУ додав, що слідство планує отримати ще низку експертних висновків.

Генеральний прокурор Юрій Луценко в понеділок, 4 лютого, повідомив про етапи роззброєння та зниження обороноздатності Збройних сил України у період з 1991 року по 2014 рік. Про це він заявив на засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для проведення розслідування відомостей щодо фактів розкрадання в ЗСУ та підриву обороноздатності держави у період з 2004 до 2017 років.

 

"Слідство планує отримати ще низку експертних висновків, і зараз ми проводимо роботу з отримання документів, на підставі яких формувались списки по так званому надлишковому майну за підписом міністра оборони. Тільки в сукупності можна дати оцінку тому, хто був основним генератором цього бездумного знищення військового потенціалу Збройних сил України", – наголосив Луценко.

 

Водночас він розповів, що на кінець 1991 року на території України після розпаду СРСР залишилось стратегічне угруповання військ у складі трьох військових округів.

 

"На території України дислокувались 3 загальновійськові та 2 танкові армії, армійський корпус, чотири повітряні армії, окрема армія протиповітряної оборони, ракетна армія, Чорноморський флот РСРС, два вузли системи попередження про ракетний напад, інші військові формування. Загальна чисельність особового складу становила понад 800 тис військовослужбовців; 6,5 тис одиниць танків, 7 тис одиниць броньованих машин, 1,5 тис літаків, 350 кораблів, 1272 одиниці ядерні боєголовки міжконтинентальних балістичних ракет", – йдеться в повідомленні.

 

Глава ГПУ також зауважив, що у 1991 році Україна була ядерною державою, отримавши третій після США та РФ ядерний арсенал, основу якого становили п'ять дивізій 43-ї ракетної армії колишнього СРСР. На озброєнні української армії були стратегічні комплекси стаціонарного базування в шахтах (ракети УР-100Н і РТ-23 УТТХ) і мобільні ракетні комплекси ( "Піонер" і "Піонер-УТТХ"). Загалом, як зазначається, Україна мала 176 міжконтинентальних балістичних ракет і 2,5 тисячі одиниць тактичної ядерної зброї. Своєю чергою, на озброєнні Військово-повітряних сил перебувало 44 стратегічні бомбардувальники (25 Ту-95МС і 19 Ту-160).

 

"За оцінкою більшості військових фахівців, цей потенціал був достатнім для створення потужних національних Збройних сил, розв'язання соціальних питань, у тому числі – квартирних. Реалізація надлишкового майна, озброєння та військової техніки дозволяла отримати достатні кошти для проведення модернізації ЗС України", – наголошується в повідомленні.

 

 

За словами Луценка, при проведенні досліджень реформування та розвитку ЗСУ комісія експертів умовно розподілила хронологію подій, що відбувались під час реформування армії України на чотири етапи.

 

Перший – 1991-1996 роки, характеризується намаганням вищого військово-політичного керівництва держави організувати управління військами (силами), що залишились на території України після розпаду СРСР. У результаті проведення заходів роззброєння, зокрема відмови від засобів тактичної ядерної зброї, були створені умови для поступового системного зниження рівня боєздатності ЗСУ.

 

 

Другий – 1997-2005 роки, характеризується скороченням чисельності військ, формуванням нової структури Збройних сил України та намаганням створення ефективної системи управління обороною України. У результаті продовження заходів необґрунтованого скорочення чисельності ЗСУ розпочався процес системного зниження рівня боєздатності армії.

 

 

 

Третій – 2006-2009 роки, характеризується намаганням удосконалення нормативно-правової бази, уточнення доктринальних документів щодо організації підготовки та застосування ЗСУ. При цьому, згідно з повідомленням, значно поглибився процес системного зниження рівня боєздатності армії, у результаті продовження проведення заходів безсистемного скорочення чисельності ЗСУ.

 

 

Четвертий – 2010-2014 роки, умовно розподілено на три періоди.

 

 

Першій період (2010-2011 роки) характеризується розформуванням Об'єднаного оперативного командування та Командування сил підтримки ЗСУ. У результаті розформування ООК Збройні сили України були позбавлені органу управління військами, який був би спроможний сформувати міжвидове угруповання військ, організувати його підготовку, спланувати операцію зазначеного угруповання військ та успішно провести її. Водночас, як зазнається, розформування КСП призвело до втрати централізованого управління системою всебічного забезпечення армії в мирний час та під час підготовки і проведення операцій. Відсутність централізованого керівництва системою матеріально-технічного та оперативного забезпечення в подальшому призвело до дезорганізації.

 

Другий період (2012 рік) характеризується дезорганізацією системи ППО держави, переглядом воєнно-адміністративного розподілу території України, безпідставними змінами у системі мобілізації та плануванні переведення Збройних сил України на так звану "трирівневу систему управління", яка створила умови для критичного рівня розбалансування системи управління військами в операціях.

 

Третій період (2013-2014 роки) характеризується завершенням розформування армійських корпусів, як основи оперативно-тактичного рівня структури ЗСУ, дезорганізацією системи управління військами на всіх рівнях – від бригад до видів ЗСУ (крім Повітряних сил).

 

Нагадаємо, 24 липня міністр оборони України Степан Полторак звільнив офіцерів, причетних до розкрадання понад 200 тонн палива в Одесі, про яке стало відомо за результатами перевірки 46 Об’єднаного центру забезпечення Південного регіону в Одесі.

схожі новини