Новини 2019-12-23 13:22

«Рух опору капітуляції» закликав створити ТСК щодо розслідування у справі Шеремета

В організації наголосили на порушенні прав підозрюваних.

У неділю, 22 грудня, «Рух опору капітуляції» закликав створити Тимчасову слідчу комісію у Верховній Раді щодо розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета 2016 року. Про це йдеться у заяві Руху у Facebook.

 

«Задля гарантії об’єктивності розслідування, уникнення його політизації закликаємо створити Тимчасову слідчу комісію у Верховній Раді України… Вимагаємо якнайшвидше передати справу до суду й організувати безперервний і відкритий судовий процес, який буде запорукою справедливого вироку – обвинувального або виправдального», - йдеться в заяві.

 

Як зазначається, на брифінгу Міністерства внутрішніх справ підозрюваних у вбивстві Павла Шеремета було названо злочинцями, а «призначення» винних відбулося у присутності президента Володимира Зеленського, що фактом своєї присутності на брифінгу вчинив політичний тиск на слідство. Генеральний прокурор Руслан Рябошапка назвав підозрюваних «встановленими вбивцями».

 

«Це кричуще порушення закону й нехтування презумпцією невинуватості соліста групи Riffmaster, ветерана Збройних Сил України Андрія Антоненка, лікарки-волонтерки Юлії Кузьменко і ветерана та військовослужбовця Збройних Сил України Яни Дугарь», - йдеться в повідомленні.

 

Звернення підписали:

 

  1. Володимир Василенко, Надзвичайний і Повноважний Посол України, доктор юридичних наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія»
  2. Йосиф Зісельс, віце-президент Конгресу національних громад України, учасник Ініціативної групи «Першого грудня», дисидент і політв'язень часів радянського режиму
  3. Ігор Юхновський, академік НАН України, учасник Ініціативної групи «Першого грудня»
  4. В'ячеслав Брюховецький, професор і почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія», учасник Ініціативної групи «Першого грудня»
  5. Мирослав Маринович, віце-ректор УКУ, учасник Ініціативної групи «Першого грудня», дисидент і політв'язень часів радянського режиму
  6. Микола Козюбра, суддя Конституційного Суду України (1996-2003), професор Національного університету «Києво-Могилянська академія»
  7. Володимир Огризко, політик, дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України, міністр закордонних справ України (2007-2009 рр)
  8. Роман Безсмертний, політик, Надзвичайний і Повноважний Посол України, екс-представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи у Мінську
  9. Данило Лубківський, дипломат, заступник міністра закордонних справ (2014 р.).
  10. Сергій Квіт, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», міністр освіти і науки України (2014-2016 рр.)
  11. Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», провідний експерт в сфері енергетики
  12. Юрій Щербак, письменник, Надзвичайний і Повноважний Посол України
  13. Ігор Коліушко, голова Правління Центру політико-правових реформ
  14. Вахтанг Кіпіані, журналіст
  15. Микола Хавронюк, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», член Правління Центру політико-правових реформ
  16. Генадій Боряк, заступник директора Інституту історії НАНУ
  17. Анатолій Подольський, історик, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту
  18. Ганна Гопко, народний депутат України 8-го скликання, голова комітету Верховної Ради України у закордонних справах
  19. Ігор Мазур «Тополя», ветеран російсько-української війни
  20. Андрій Левус, координатор ГО «Вільні люди», народний депутат України 8 скликання
  21. Михайло Басараб, політолог, кандидат політичних наук, громадська ініціатива «Закрий пельку Кремлю»
  22. Сергій Висоцький, журналіст, народний депутат України 8 скликання
  23. Андрій Юсов, директор «Школи відповідальної політики»
  24. Мирослав Гай, офіцер резерву ЗСУ, ветеран російсько-української війни
  25. Ігор Лапін, народний депутат України 8 скликання, ветеран російсько-української війни
  26. Тарас Стецьків, народний депутат України 5-ти скликань, голова Зарваницької ініціативи
  27. Павло Білоус, ветеран російсько-української війни, голова ГО «Спілка Добровольців»
  28. Володимир Єрмоленко, філософ, журналіст, доктор політичних студій
  29. Олег Березюк, голова Українського юридичного товариства
  30. Леонід Фінберг - директор центру дослідження історії та культури східноєвропейського єврейства НАУКМА
  31. Станіслав Батрин, голова ГО «Відкрита Україна», керівник проекту «Відкритий Суд»
  32. Володимир Дубровський, економіст
  33. Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини
  34. Тетяна Мураткіна, виконавчий директор Конгресу національних громад України
  35. Сергій Пархоменко, директор Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД імені Олександра Никонорова
  36. Юрій Гончаренко, громадський активіст, координатор Національно-консервативного руху
  37. Микола Марченко, кандидат юридичних наук
  38. Станіслав Федорчук, політолог, активіст
  39. Святослав Маринін, громадсько-політичний діяч, співзасновник громадсько-політичного руху «Межа»
  40. Михайло Лебедь, парамедик, правозахисник
  41. Олексій Голобуцький, політтехнолог
  42. Віталій Бала, директор Агентства моделювання ситуацій
  43. Констянтин Новаленко, громадський активіст, ГО «Творчий сектор»
  44. Михайло Макарук, речник міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm
  45. Ганна Ленчовська, директор Київського освітнього центру толерантності
  46. Вахтанг Кебуладзе, доктор філософських наук, публіцист
  47. Олексій Усачов, голова правління Інституту української політики
  48. Оксана Іващенко, засновник культурного простору «Мольфарня»
  49. ГО «Молодіжний націоналістичний конгрес»
  50. Олександр Іванов, ініціатива «Переходь на українську»

 

Нагадаємо, журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року у Києві в результаті підриву автомобіля. Авто належало керівниці «Української правди» Олені Притулі, але її в машині не було. Прокуратура кваліфікувала загибель за ч. 2 п. 5 ст. 115 ККУ (умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб). 

 

12 грудня 2019 року Нацполіція затримала підозрюваних у цій справі – зокрема, Андрія Антоненка.

 

Антоненко – лідер гурту Riffmaster, військовий сержант Сил Спеціальних операцій ЗС України. Він є автором гімну Сил спеціальних операцій «Тихо прийшов, тихо пішов».

 

Також у справі як підозрювані фігурують медсестра одного з парашутно-десантних батальйонів Яна Дугарь, добровольці Владислав та Інна Грищенки, волонтерка Юлія Кузьменко.

 

За версією правоохоронців, чоловік, що бере участь в закладанні вибухового пристрою під авто Шеремета  – це Антоненко. Жінка, яка закладала вибухівку – це Кузьменко. Дугарь потрапила на камери і її ідентифікували як людину, яка знімала авто до закладання вибухівки. Дугарь фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Шеремета. За версією правоохоронців, основний мотив вбивства – дестабілізація ситуації в державі шляхом вбивства відомої особи.

 

Організатором вбивства слідство вважає Антоненка.

 

13 грудня  Печерський суд Києва відправив під домашній арешт до 8 лютого 2020 року Дугарь. Вночі 14 грудня суд також обрав запобіжні заходи Антоненку та Кузьменко, відправивши їх в СІЗО до 8 лютого.

 

19 грудня п’ята кадрова комісія ухвалила рішення про неуспішне проходження атестації за результатами співбесіди через невідповідність вимогам професійної етики та доброчесності. За даними ЗМІ, мова йде про Олександра Лукашенка, який підписував підозри у справі. 20 грудня Генпрокуратура оновила групу прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у провадженні щодо Шеремета.

 

20 грудня Апеляційний суд Києва переніс на 24 грудня розгляд апеляції на тримання під вартою Кузьменко. На засідання не з’явилися прокурори. Захист просив не відкладати засідання, а зробити перерву кілька годин для забезпечення прибуття прокурорів і для ознайомлення суддів з матеріалами справи. Кузьменко заявила, що не поїде звідти і що має право на це засідання. 20 грудня спецпризначенці штурмом взяли Апеляційний суд і вивели Кузьменко.

 

У ГПУ пояснили, що розгляд апеляції було відкладено через неналежне інформування прокурорів про засідання та несвоєчасне надходження матеріалів з Печерського райсуду.

схожі новини