Новини 2020-01-30 11:30

Україна наполягає на розшифровці чорних скриньок збитого в Ірані "Боїнга" на своїй території

Генпрокурор Руслан Ряошапка пояснив, що фактично проводиться два розслідування: цивільне і кримінальне.

Українська сторона готова підключити фахівців з Ірану, Франції та Канади до процесу розшифровки чорних скриньок збитого в Ірані українського літака і наполягає, щоб процес розшифровки бортових самописців відбувався в Україні. Про це повідомив генеральний прокурор України Руслан Рябошапка інтерв'ю "Інтерфакс-Україна".

 

"Річ не в тому, що стосовно чорних скриньок немає відповіді, а в тому, що ці відповіді змінюються кілька разів на день. Різні посадові особи в Ірані надають різну інформацію, тому ми не маємо остаточного розуміння", - розповів Рябошапка.

 

"Наша позиція полягала й полягатиме в тому, щоб розшифровка скриньок відбувалася в Україні", - наголосив генпрокурор.

 

Відповідаючи на запитання про те, чи буде до цього процесу залучена французька сторона, Рябошапка сказав: "Ми готові, французи теж. Вони відповіли, що нададуть своїх експертів для розшифровки. Готові залучити до цього процесу не лише представників Ірану, а і французів, і канадських експертів".

 

Генпрокурор пояснив, що фактично проводиться два розслідування. Одне - цивільне, в рамках Конвенції про міжнародну цивільну авіацію та Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень, друге розслідування - кримінальне.

 

Також він додав, що результати розслідування ICAO можуть бути долучені до кримінального. "Загалом на підставі висновку цивільного розслідування потім триває кримінальне розслідування. Тобто, це може бути великою і важливою частиною кримінального розслідування", - додав він.

 

Відповідаючи на запитання про те, де згодом має відбуватися судовий процес над винними в катастрофі українського "Боїнга", Рябошапка сказав: "Із цього приводу існують різні точки зору. Оскільки подія трапилася в Ірані, то Іран має забезпечити проведення ефективного розслідування та судового процесу. Ми також повинні провести своє розслідування".

 

Нагадаємо, літак Boeing 737 МАУ розбився незабаром після вильоту з аеропорту Імама Хомейні в Тегерані 8 січня. Лайнер виконував рейс Тегеран-Київ (PS 752). Загинули всі 167 пасажирів та 9 членів екіпажу. На борту перебували громадяни України (11 осіб, включно з дев’ятьма членами екіпажу), Ірану, Канади, Швеції, Афганістану, Німеччини та Великої Британії. МАУ оприлюднила імена загиблих членів екіпажу та список пасажирів.

 

МАУ призупинила рейси до Тегерана на невизначений термін. Уряд ухвалив рішення з 9 січня припинити роботу українських авіакомпаній у повітряному просторі Ірану.

 

Як свідчив звіт іранської сторони, літак зайнявся перед катастрофою і намагався повернутися в аеропорт. На загоряння перед катастрофою вказують повідомлення очевидців, а траєкторія польоту свідчить про те, що лайнер збирався повернутися в аеропорт вильоту. Водночас, екіпаж літака не повідомляв про незвичайні обставини під час польоту. Після зіткнення з землею стався вибух.

 

Своєю чергою, у МАУ заявили, що літак був справний, і не припускали помилку екіпажу. 9 січня американський високопосадовець повідомив журналістам, що американські супутники виявили в Ірані запуск двох ракет незадовго до падіння літака. У міжнародній групі журналістів-розслідувачів Bellingcat заявили, що літак могли збити ракетою із секретної іранської військової бази IRSG. Прем'єр-міністри Канади та Великої Британії Джастін Трюдо і Борис Джонсон заявили, що літак був збитий іранською ракетою, можливо, ненавмисно.

 

Згодом Іран визнав, що літак "ненавмисно збила" іранська ракета. 

   

В Ірані спалахнули протести з вимогою відставки верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї після визнання Тегераном збиття літака. За підозрою в організації акцій протестів було затримано посла Великої Британії в Ірані Роберта Макера.

 

Головне слідче управління Служби безпеки України розпочало досудове розслідування за трьома статтями ККУ: порушення правил безпеки руху або експлуатації повітряного транспорту; умисне вбивство; умисне знищення або пошкодження майна.

 

Після розмови з іранським президентом Хассаном Рухані Україна офіційно направила Ірану дипломатичну ноту.

 

14 січня Іран заявив про арешт кількох осіб у справі щодо збиття літака. Рухані закликав створити спеціальний суд для розслідування авіакатастрофи.

 

Того ж дня Верховна Рада ухвалила офіційну заяву щодо літака, у якій повністю покладає відповідальність за катастрофу на Тегеран та вимагає забезпечити проведення прозорого розслідування. 

 

16 січня міністри закордонних справ України, Канади, Швеції, Афганістану та Великої Британії, громадяни яких загинули в авіакатастрофі в Ірані, зробили спільну заяву. Зокрема, владу Ірану закликали безперешкодно допускати повірених службовців в Іран і надавати їм консульські послуги.