Новини 15:46

Проекти уряду: незведена "Стіна" й оцифрування України

Серед урядових проектів була українсько-російська "стіна", електронний документообіг, дерегуляція бізнесу, приватизація держмонополій та зменшення кількості податків.

Тиждень.ua відстежив, які нововведення пропонував український уряд і на якому етапі реалізації вони зараз перебувають.

"Стіна"

У вересні 2014 року прем'єр-міністр Арсеній Яценюк вперше оголосив про будівництво "Стіни" на кордоні з Росією (проект облаштування українського-російського державного кордону).

17 вересня 2014 року Кабінет Міністрів ухвалив розпорядження «Про затвердження плану заходів щодо побудови охорони українсько-російського державного кордону та адміністративного кордону з Автономною Республікою Крим». Це розпорядження повинне зокрема врегулювати питання кошторису та заходів у межах проекту «Стіна»

Також у той день перший заступник голови Державної прикордонної служби Павло Шишолін заявив на засіданні уряду, що проект "Стіна" складатиметься з кількох смуг захисту. У першу чергу, за його словами, від лінії державного кордону передбачено викопати рів, через який «просто так не зможе переїхати транспортний засіб». «Після того піде вал, він буде дворівневим. Один вал – земляний, а другий – бетонний. Надалі буде визначена контрольно-світлова смуга, яка фіксуватиме всі факти порушення держкордону. Потім встановлять різні види систем, прилади спостереження, нічного бачення тощо».

На вищевказане рішення уряду від 17 вересня 2014 року посилався також голова Держприкордонслужби Віктор Назаренко, коли оголосив, що загальна сума видатків на «Стіну» становитиме 8,362 млрд грн.

Уряд  заявив про виділення грошей на реалізацію проекту «Стіна», зокрема 100 млн грн у вересні та 235 млн грн у листопаді, однак ці кошти виділялися не на нові проекти, а на вже існуючі, але недофінансовані раніше проекти облаштування кордону у межах рішення РНБО від 28 серпня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності».

Через чотири місяці, 16 січня, в Кабміні щодо вказаного рішення уряду відповіли, що його погодження Адміністрацією Держприкордонслужби та МВС з іншими органами триває. Тоді затримку пояснили, зокрема, зміною складу Кабміну.

Водночас, у Держприкордонслужбі тоді повідомили, що тексту рішення вони взагалі не мають та не отримували його від міністерств. Інший план заходів, підготовлений ДПСУ також на той час ще не погодили у Мінфіні.

9 квітня у Кабміні повідомили, що вказаний проект розпорядження уряду різні відомства погоджують сьомий місяць. 

Читайте також: Окопаний кордон. Як будують "Стіну" на Харківщині.

"Digital Ukraine"

У січні в АП повідомили, що готують законопроект про цифрову Україну, який стосується відкритих даних, електронних звернень і петицій, а також цифрового підпису.

В АП зазначили, що перший напрямок пакету законопроектів стосується відкритих даних та надання їх у форматі, яким можуть користуватися розробники або електронні системи.Також пообіцяли впровадження електронних звернень і петицій, а також електронного цифрового підпису.

Кабмін уперше заговорив про перехід на електронний документообіг ще в січні 2012 року. Тоді міністрам пообіцяди, що вони зможуть підписувати урядові документи дистанційно, користуючись смартфоном або планшетом.

На той момент уже відкрили електронний реєстр нерухомості, Єдиний реєстр підприємств і організацій, зокрема і щодо справ про банкрутство. Довідка стала на чверть дешевшою.

Завдяки доступу до реєстру нерухомості можна за будь-якою адресою з’ясувати, кому належить ділянка (якщо ці дані занесли в реєстр). За інформацією Transparency International, у парламенті вже зареєстрований законопроект, який дозволить шукати нерухомість не тільки за адресою, а й за прізвищами (з точними адресами та кількістю об’єктів, якими володіє особа).

На сайті Кабінету міністрів з'явився електронний калькулятор для орієнтовного розрахунку розміру субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, що автоматично розраховує, чи має особа право на субсидію, вкаже її орієнтовний обсяг та порекомендує звертатися за оформленням.

Дерегуляція бізнесу

12 лютого Верховна Рада ухвалила запропонований урядом закон про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляції). Закон передбачає можливість реєстрації бізнесу протягом двох днів, а також ліквідовує дозвільні центри і передає їхні функції Центрам адміністративних послуг.

У Мінекономрозвитку повідомили, що планують скасувати 177 ліцензій. За даними міністерства, економічний ефект закону про дерегуляцію бізнесу може досягти 40-60 млрд грн до 2020 року.

Бізнес, за оцінками міністерства, зможе зекономити близько 100 млн грн на оформленні документів і 150-250 млн грн на неофіційних платежах.

Згідно з положеннями закону, спрощується процедура відкриття і ведення господарської діяльності, скорочуються дозвільні і погоджувальні процедури, зменшується вплив державних органів на діяльність суб'єктів господарювання, підвищується рівень захисту прав інвесторів, удосконалюється механізм фінансування діяльності органів Державної реєстраційної служби.

Закон також підвищує відповідальність дозвільних центрів, що залишилися, за невиконання посадових обов'язків.

Зокрема, забезпечується скорочення функцій і вдосконалення процедур адміністративного регулювання економіки, введено прозорі та єдині правила для всіх суб'єктів економічної діяльності і умови для підвищення рівня їх захисту.

Головною метою цього закону є дерегуляція господарської діяльності, приведення законодавства в окремих сферах у відповідність з правовим полем ЄС, що дає можливість Україні підвищити позицію в рейтингу Doing Business.

7 квітня закон про дерегуляцію бізнесу вступив у дію.

У Мін'юсті повідомили, що відтепер у них бізнес можна зареєструвати онлайн. Раніше на отримання довідки потрібно було витратити від декількох годин до декількох тижнів, а тепер можна отримати їх за 5 хвилин.

Міністр презентував електронні сервіси, завдяки яким можна онлайн зареєструвати компанію, отримати витяги чи довідки про компанії і сам отримав перший витяг по юридичній особі – Мін’юсту.

Приватизація держмонополій

Ще 2012 року Рада узаконила перетворення Укразалізниці на акціонерне товариство. Тоді парламент визначив, що 100% статутного капіталу публічного акціонерного товариства буде знаходитися в державній власності, при цьому його забороняється відчужувати, передавати в управління, заставу, а також використовувати для формування статутного капіталу суб'єктів господарювання.

У червні 2014 року уряд ухвалив постанову, згідно з якою на базі Укрзалізниці буде створено акціонерне товариство з метою розподілу регуляторної та господарської функцій на залізничному транспорті. 

У квітні керівництво УЗ запевнило, що компанію перетворять на акціонерне товариство до кінця 2016 року.

Також на 2016 рік запланована приватизація Укравтодору. За задумом, більшість активів Укравтодору, включно з технікою, тобто райавтодори та інші будівельно-експлуатаційні потужності (всього 630 компаній) приватизують. Залишившись без «знарядь праці» Укравтодор перетвориться у виключно контролюючу компанію. Дороги залишаться у комунальній або державній власності.  В Мінінфраструктури активно шукають нові джерела фінансування на ремонт доріг. По-перше, там розраховують, що тепер уряд буде витрачати гроші від паливного акцизу виключно на дороги, для чого буде сформовано окремий дорожній фонд. Додаткові ресурси допоможуть вивести з тіні ринок нафтопродуктів, що дасть ще 35 млрд грн. Також, у міністерстві розглядають можливість стягування плати за проїзд з великовантажного транспорту.

Тим часом Укравтодор почав маркетингову кампанію для залучення потенційних учасників проекту будівництва і обслуговування першого платного автобану – автомобільної дороги Львів – Краковець. Термін будівництва дороги, за прогнозами Укравтодору, становитиме 4-5 років.

Спрощена система оподаткування

У квітні 2014 року уряд пообіцяв зменшити кiлькiсть податкiв. Згідно правками до Податкового кодексу, iз 2016 року в країнi введуть спрощену систему оподаткування, в якiй кiлькiсть податкiв було б скорочено з 22 до 8.

У колишньому урядi та Мiндоходiв обговорювалася можливiсть скорочення кiлькостi податкiв до 9-10, проте потiм цю кiлькiсть було збiльшено до 14, однак до практичної реалiзацiї ця ідея у них так і не дійшла.

28 грудня Верховна Рада України прийняла зміни до Податкового кодексу України, які передбачали скорочення кількості податків та зборів з 22 до 9.

Зміни також передбачали, що система електронного адміністрування ПДВ запрацює у тестовому режимі з 1 лютого 2015 року, однак повноцінно механізм запустять у ІІ півріччі 2015 року лише за згодою парламенту. Податок на прибуток розраховуватимуть на підставі даних бухобліку, шляхом коригування фінрезультату до оподаткування на різниці, які визначатимуть платники з доходом більше 20 млн грн на рік, або 5% від загальної кількості платників.

Закон передбачає разове "нульове" декларування доходів, майна та фінансового стану, в тому числі одержаних з порушенням оподаткування, валютного регулювання.

Прийнявши закон, депутати запровадили оподаткування великих зарплат. Для доходів до 10 мінімальних заробітних плат ставка - 15%. Для доходів понад 10 МЗП - 20% з суми перевищення.

Окрім того, підвищили ставку податку для пасивних доходів (процентів, інвестиційного прибутку, роялті) - з 15 до 20%.

У документі також йдеться про те, що акцизний податок становитиме до 5% від обсягу реалізації алкоголю, тютюнових виробів та палива. При чому стягуватимуть його до місцевих бюджетів.

Також закон визначає, що до 1 січня 2016 року ставки рентної плати за користування надрами для природного газу, який реалізується не для потреб населення, видобутого з покладів до 5 км збільшується з 28% до 55 %. З покладів понад 5 км рентну плату підвищили з 15% до 20%. Під час виконання договорів про спільну діяльність, незалежно від глибини видобутку плата становитиме 70%.

Разом з тим військовий збір стягуватимуть і надалі.

У січні прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив про скорочення Верховною Радою кількості податків з 22 до 11.

Із 1 січня зменшено кількість груп платників єдиного податку з 6 до 4:

1 група: підприємці, які здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торгівельних місць на ринках або здійснюють господарську діяльність по наданню побутових послуг населенню, не мають найманих працівників, обсяг їх доходу становить до 300 тисяч гривень на рік (раніше – 150 тисяч гривень на рік), ставка – до 10% мінімальної заробітної плати (з січня 2015 року мінімальна ЗП складає 1 218 грн).

2 група: підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку або населенню, здійснюють виготовлення або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, наймають до 10 працівників, обсяг доходу – до 1,5 мільйона гривень (раніше – до 1 мільйона гривень), ставка – до 20% мінімальної заробітної плати.

3 група: фізичні особи-підприємці та юридичні особи  із необмеженою кількістю найманих працівників, обсяг доходу – до 20 мільйонів гривень, ставка – 2% доходу (раніше – 3 або 5%) – за умови окремої сплати ПДВ; 4% доходу (раніше – 5 або 7%) – за умови включення ПДВ до складу єдиного податку.

4 група: сільгоспвиробники, в яких доля сільськогосподарського товаровиробництва за попередній рік дорівнює або перевищує 75%, із необмеженою кількістю найманих працівників та обігом коштів.

Ставки для 1 та 2 груп не змінено, встановлюють їх місцеві ради, а для 3 групи ставку зменшено до 2% або 4%.

Ті платники, які до 1 січня 2015 року, перебували на обліку, як платники 3-6 груп, з 1 січня 2015 року вважатимуться платниками єдиного податку 3 групи.  

Після податкових нововведень юридичним особам дозволили відносити до витрат суми, перераховані суб’єктам-платникам на спрощеній системі оподаткування; у загальну суму доходу підприємців не враховуються пасивні доходи: роялті, страхові виплати і відшкодування ,відсотки, доходи від реалізації майна, дивіденди тощо (ст.. 292.11 ПКУ), у доходи включаються безкоштовно отримані цінності за письмовими договорами дарування та сума кредиторської заборгованості за строком давності, свідоцтво платника єдиного податку введене як безстрокове.

У підсумку, єдиний податок вже не є єдиним для підприємців із відносно однаковим умовами; сутність спрощеної системи для платників 3 групи ускладнилася, без бухгалтера підприємцям стало складно здати звітність із  ПДВ, платникам єдиного податку збільшили максимальний розмір доходу за рік у розрізі груп підприємців, обмежили коло осіб, з якими можна здійснювати підприємницьку діяльність, звіт отримав статус податкової декларації, за її несвоєчасне надання або ненадання передбачається штраф  170-1020 грн.