Новини 16:35

Блоги про зміни до Конституції: зрада українців, продовження «похабного миру» чи демонтаж путінської імперії

Авторитетні блогери мають абсолютно протилежні думки стосовно проекту змін до Основного Закону.

15 липня Верховна Рада підтримала зміни до Конституції в частині децентралізації, внесені президентом України Петром Порошенком. За законопроект голосували не всі учасники коаліції.

Тиждень.ua зібрав думки авторитетних блогерів щодо проекту конституційних змін.


Голова ВО «Свобода» Олег Тягнибок позитивне голосування депутатів назвав зрадницьким рішенням.

«Підтримка більшістю коаліції спільно з «Опозиційним блоком» та іншими «недобитками» Партії регіонів змін до Конституції України, які передбачають «особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей», – це зрада тисяч українців, які загинули на фронті російсько-української війни, борючись за цілісність України, та десятків тисяч тих, хто нині зі зброєю в руках відстоює єдину, соборну Україну. Окрім того, це плювок в обличчя мільйону переселенців, які були вимушені бігти від так званих «ДНР-ЛНР», – вважає він.

Він навів приклад із автономією Криму, який закінчився втратою півострова.

«Москві потрібна «автономія» для Донбасу, де коштом українського бюджету будуватиметься «руській мір». Не спромігшись взяти нас приступом, тепер Путін намагається діяти підступом, розповсюджуючи ракову пухлину особливих статусів і «автономій», – переконаний Тягнибок.

Блогер Карл Волох у відповідному законі з останніми правками «зради» не знайшов.

«А прийняті місяць тому зміни зовсім посилили позиції української держави, і особисто мені не зрозуміло, як в рамках цього закону Путін буде вирішувати завдання, які він перед собою тут поставив», – пише Волох.

На його думку, проблема полягає хіба що в тому, що цей закон не конституційний, оскільки ніяких особливих статусів територій нинішній основний закон не передбачає.

 

По поводу закрепления в Конституции особого статуса некоторых территорий. Если вы, прочтя соответствующий закон с послед...

Posted by Карл Волох on 15 Июль 2015 г.

Народний депутат Борислав Береза голосування за зміни в Конституцію назвав шоу, гідним увійти в історію українського парламентаризму.

«Було все. Читання віршів. Виконання гімну. Двічі. Згадування президентом того, що паління шкодить здоров’ю у зв’язку з подіями в Мукачевому. Аплодисменти президенту. Аплодисменти Березюку і Соболєвому. І навіть аплодисменти Юрію Луценку від Опозиційного блоку. Було голосування Насіровим, який начебто і голова ДФС, а наче нардеп. Навіть бійка була стосовно цього. В’яла, але на очах у послів та представників Венеціанської комісії. Шоу вдалося. А от його результати зможемо оцінити не скоро. Щонайменше через 40 днів»,  – зауважив він.

Береза зізнався, що не голосував за цей закон з трьох причин: це може призвести до федералізації; такі рішення має приймати народ через референдум, а не ВР; не можна підтримувати закон, який вкотре змінили вночі перед голосуванням.

 

Три причины почему я не проголосовал за изменения в Конституцию. Сегодня парламент увидел шоу, в рамках голосования за...

Posted by Борислав Береза on 16 Июль 2015 г.

 

Нардеп Мустафа Найєм зазначає, що документ, який запропонували на розгляд парламенту, поставив депутатів перед складним вибором.

«На одній чаші терезів лежала дуже необхідна і давно очікувана децентралізація. У багатьох країнах Східної Європи саме ця реформа ставала основою змін і фактором розквіту економіки. На іншій чаші – можливість фактичного закріплення особливого способу здійснення місцевого самоуправління на окремих територіях окупованих регіонів – в Донецькій та Луганській областях», – зазначив він.

За його словами, подібний обмін сьогодні є неприйнятним.

 

СЛИШКОМ ДОРОГОЙ ОБМЕНСегодня в парламенте был очень ответственный день. Возможно, самый важный за всю нынешнюю каденцию...

Posted by Mustafa Nayyem on 16 Июль 2015 г.

Інший блогер Роман Шрайк наголошує, що законопроект про децентралізацію, в який причіпом засунули «особливості Донбасу», напередодні голосування зазнав чудесних метаморфоз.

На його думку, змінювати законопроект змусили західні партнери, які у цьому випадку повелися, як донори, від яких Україна наразі майже повністю залежить.

«У прибічників законопроекту є один цікавий аргумент. Закон про особливості, який в першій редакції прийняли ще у вересні 2014 року, містить новелу про те, що його дія обмежена трьома роками. Це прекрасно. Але запропоновані зміни Конституції нічого такого не містять. А значить, цей пункт залишиться в Конституції надовго, а міф про винятковість Донбасу буде жити, як міф про велику Донецько-Криворізьку республіку. Про яку сепаратисти написали купу літератури, хоча вона, насправді, проіснувала трохи більше місяця», – пише він.

 

Законопроект про децентралізацію - про що він і для кого - читайте у блозі Романа Шрайка на "tsn.ua": http://ru.tsn.ua/blogi/themes/politics/region-s-osobymi-potrebnostyami-453255.html#новини #новости #ТСН

Posted by ТСН Блоги on 17 Июль 2015 г.

На думку журналіста та блогера Дениса Казанського, в окупованих територій Донбасу може бути тільки один статус – статус окупованих територій.

Він також обурюється, чому депутати в Раді обговорювали тільки особливий статус Донбасу, проігнорувавши в цьому контексті Крим.

 

Интересно, а почему депутаты в Раде сегодня обсуждали только особый статус Донбасса? А особый статус Крыма будет? Или ок...

Posted by Денис Казанский on 16 Июль 2015 г.

Політолог Володимир Фесенко наголошує, що у законопроекті, за який вчора голосували нардепи, взагалі немає терміну «особливий статус Донбасу».

Він закликає розрізняти поняття «особливий статус Донбасу» і «особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей».

«Окремі райони Донецької і Луганської областей – це території, які зараз окуповані сепаратистами і Росією, а не весь Донбас. І про особливості місцевого самоврядування на цих територіях може йти мова лише в процесі їх реінтеграції в політико-правове поле України внаслідок подолання їх нинішнього стану як окупованих територій. А ось термін «особливий статус Донбасу» хай і непрямо, але може передбачати (навіть за буквальним визначенням) певний рівень автономії всього цього регіону. І невипадково російська пропаганда і сепаратисти використовують саме цей термін. І коли наші журналісти і деякі політики теж повторюють про «особливий статус Донбасу», вони, можливо і несвідомо, але підіграють російській пропаганді і сепаратистам. Тому пані і панове будьте дуже обережними з термінами!», – наголошує політолог.

Фесенко радить не панікувати.

«Треба оцінювати ситуацію з цим законопроектом не емоційно (у нашому традиційному стилі: «все пропало», «зрада» і тому подібне), а раціонально і змістовно», – резюмує він. 

Професор Київського національного лінгвістичного університету Олександр Мережко пише, що президент України пішов на «проштовхування змін до Конституції так би мовити «не від хорошого життя».

«Просто у нього немає виходу. Очевидно, на цьому наполягають наші союзники. Все це, звісно, продовження «похабного миру», розпочатого Мінськими угодам, але, швидше за все, за цим усім стоїть те, чого ми не бачимо, а можемо лише здогадуватися чи будувати припущення», – зауважує він.

На думку Мережка, Захід на чолі з США всерйоз взявся за демонтаж путінської імперії, а при цьому необхідно виграти час, в тому числі шляхом ретельного дотримання «букви» мінських угод.

«Пройде зовсім небагато часу і путінська імперія зазнає краху. І тоді досить легко можна буде повернутися до попередньої Конституції», – переконаний професор.

 

Порошенко не має іншого виходу, крім як піти на зміни до Конституції, - читайте про це у блозі Олександра Мережка на "...

Posted by ТСН Блоги on 16 Июль 2015 г.

Як повідомлялося, Порошенко за день до голосування змінив конституційний законопроект.

Нагадаємо, 15 липня віце-спікер ВР Оксана Сироїд заявила про шалений міжнародний тиск на депутатів у питанні статусу Донбасу.

Також нагадаємо, президентський законопроект зі змінами до Конституції зареєстрували у парламенті 2 липня.

Раніше, 24 червня Венеціанська комісія оприлюднила попередній висновок щодо відповідності проекту конституційних змін стандартам РЄ, в цілому схваливши їх, але висловивши декілька зауважень.