Новини 2018-03-01 10:59

"Дзвін б’є в Києві, не в Тель-Авіві". Польський політолог заявив, що Варшава не повинна згадувати злочини УПА

Анджей Талага вважає, що неможливо побудувати дружні відносини з країною, яка вважає сусідніх національних героїв злочинцями.

Польський журналіст, експерт з аналітичного центру Warsaw Enterprise Institute Анджей Талага заявив, що Варшава не повинна згадувати злочини Української Повстанської Армії задля збереження дружніх відносин з Україною. Про це повідомляє польське видання "Rzeczpospolita".

 

Зазначається, що польсько-ізраїльська суперечка щодо поправок до закону про Інститут національної пам'яті (ІНП) визнали найбільшою дипломатичною поразкою після 1989 року, проте обидві сторони досі шукають порозуміння у даному питанні.

 

За словами польського політолога, справжня поразка "висить у повітрі" з української сторони.

 

"Київ також виступив проти Польщі з приводу цього закону, але тут марно шукати оптимізму", - зауважив він.

 

"Відносини з Ізраїлем більшою мірою стосуються престижу, ніж твердого бізнесу, а з Україною – питання національної безпеки. Таким чином треба якнайшвидше засипати рів, що нас розділює. На щастя, це ще не прірва", - підкресли польський експерт аналітичного центру.

 

На його думку, українців і поляків розділяє не так історична правда, як тлумачення національної ідентичності.

 

"З нашого боку є чимала українська міграція, яка рятує нам ринок праці, а в майбутньому приживеться в польському суспільстві. Київ може також розраховувати на нашу підтримку в конфлікті з Москвою, жодна політична сила не відмовилася від сприяння довгостроковим євроатлантичним амбіціям України. Проблема в тому, що нас розділяє щось значно глибше, ніж тлумачення минулого. Тут ідеться не про історичну правду, а про невловимі питання, які стосуються національної ідентичності. Суперечка не може сягати глибше", - відзначив він.

 

Польський аналітик вважає, що неможливо побудувати дружні відносини з країною, яка вважає сусідніх національних героїв злочинцями.

 

"У будь-який час і в будь-якому місці неможливо побудувати дружбу з тими, хто вважає, що наші герої є злочинцями. Повинно настати сонцестояння - або ми не будемо вклонятись цим героям, або наші співрозмовники більше не будуть визнавати їх як вбивць. Ось як еліта України дивиться на цю справу,і ці герої - борці ОУН та УПА", - написав він.

 

Талага вважає, що національна ідентифікація українців поширилася після Революції Гідності, й саме тому партизанська боротьба УПА набула більшого загалу.

 

"Взагалі, можна стверджувати, що до цих драм (Революція Гідності -, Ред.) не було ще цілком усвідомленої української нації, існували лише національні еліти. Нова ідентифікація України почала будуватися на пролитій крові за свободу. Раніше - УПА,тобто найбільша збройна сила, поневолена комунізмом, вела партизанську боротьбу з Радянським Союзом.Це кров з минулого. Перед жертвами  Майдану УПА мало цікавила українців, крім радикальних середовищ. Війна все змінила.", - підкреслив він.

 

Він наголосив, що головна польсько-українська проблема полягає в тому, що УПА одночасно є символом найбільшого антирадянського руху опору для України, та збройним угрупуванням, яке вчинило геноцид над поляками для Польщі.

 

"Чесно кажучи, коли ми дивимося на історію України, важко знайти кращий національну зв'язок, аніж Українську Повстанську Армію. Проблема в тому, що це була збройна формація українського націоналізму, яка здійснила геноцид проти поляків. Наші сусіди не хочуть це приймати, вони віддають перевагу сприймати УПА лише як антирадянський та, в меншому ступені, антинімецький руху опору", додав він.

 

Також він відзначив, що національні герої необхідні країні для "виживання", аби зберегти власну ідентичність.

 

"Україна визнає ОУН та УПА "батьками-засновниками" нації, тому що має не так багато з кого вибрати, а національний міф необхідний для виживання. У свою чергу, ми, визнаючи право українців на створення національної ідентичності, не можемо прийняти бандерівців у цій ролі. Безпека держави сьогодні і завтра, на жаль, важливіша від історії. Польська національна ідентичність стоїть міцно, що не потребує додаткових імпульсів, а незалежна, приязна Україна дає нам ключову геополітичну підтримку", - сказав він.

 

Крім того, польський політолог вважає, що Польща могла б піти на деякі поступкии для України.

 

"У такій ситуації ми могли б піти на поступки. Наприклад, визнати геноцидом лише злочини, здійснені збройними формаціями (не називаючи їх) на Волині і в Східній Галичині у 1943–1944 роках.Це вихід, далекий від ідеального, але, безумовно, кращий, ніж взаємна нехіть, що поглиблюється, від чого виграє лише Росія, а ми втрачаємо", - підсумував експерт.

 

Нагадаємо, 26 лютого заступник міністра закордонних справ Польщі Бартош Ціхоцький заявив, що кризи в польсько-українських відносинах не існує.

 

25 лютого польський президент Анджей Дуда звинуватив українських солдатів у вчиненні "геноциду", який "призвів до знищення близько тисячі жителів Гути Пеняцької". Він наголосив, що Польща хоче хороших відносин з Україною, але не слід забувати про "геноцид".

 

Раніше президент Польщі Анджей Дуда оскаржив у Конституційному суді положення скандального закону про Інститут національної пам’яті, де йдеться про "українських націоналістів".

 

Як повідомлялося, зміни до закону про Інститут національної пам’яті Польщі набудуть чинності 1 березня 2018 року.

 

6 лютого президент Польщі Дуда підписав ухвалені парламентом поправки до закону про Інститут національної пам'яті, який криміналізує вислови про деякі історичні події. У ньому також передбачено кримінальну відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів проти поляків.

 

Положення закону викликали протести в Україні та Ізраїлі, а також стурбованість у США та Франції.

 

 

схожі новини