Новини 14:49

Опитування показало, що 70% українців планують взяти участь у виборах президента

Однак у чесність президентських виборів вірить лише 17% українців.

Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у серпні провели опитування громадської думки та оприлюднили дані про електоральні настрої населення щодо виборів президента України. Про це повідомляє прес-служба фонду.

 

Так, переважна більшість  громадян  (70%) планує взяти участь у виборах президента України, тоді як не бажають брати участь – 23% (на 6% більше, ніж у травні цього року), решта щодо своєї участі ще не визначилася. Основний аргумент відмови від участі у виборах – відсутність кандидата, за якого варто було б проголосувати (так вважають 30% тих, хто не має наміру брати участь у виборах).

 

Серед кандидатів  на президентську посаду останнім часом суттєво зріс рейтинг Юлії Тимошенко: серед респондентів, які мають намір брати участь у виборах  – з 13,3% у травні до  17,8% у серпні.  Далі йдуть Анатолій  Гриценко – 8,4%, Петро Порошенко – 7,9%, Вадим Рабінович  – 6,7%, Юрій  Бойко – 6,4%, Володимир Зеленський – 6,1%,  Олег  Ляшко – 5,8%, Святослав Вакарчук – 5,6%. Істотно менший відсоток зібрав вибір "інший кандидат" – із 9,7% у травні до 3,7% у серпні.

 

"Лише 37%  виборців вважають свій вибір певного кандидата остаточним, ще 47%  відповіли, що віддають перевагу певному кандидату зараз, але ще можуть і передумати, а для 11% все може ще змінитися. В жодного кандидата частка стійких прихильників не переважає половини від потенційних голосуючих. Найбільшим цей показник є у Рабіновича (50%), Тимошенко (46%),  Бойка (45%) та Гриценка (42%), дещо нижчий – у Ляшка (37%),  Порошенка (36%) та Вакарчука  (33%), а у Зеленського відсоток остаточно визначених прихильників становить лише 16%", – йдеться в повідомленні.

 

Серед чинників, які найбільше впливають на вибір кандидата, найбільш вагомими були визнані: особисті якості кандидата (57%), попередня діяльність (43%) та програма і пропозиції (40%).

 

"Щодо до мотивів вибору певного кандидата, головними виступають два, які наявні у виборців майже усіх кандидатів:  привабливість особистості кандидата (значимий мотив для 36% виборців) та близькість ідей та пропозицій кандидата (теж 36%).  А от решта мотивів вибору різна щодо різних кандидатів: щодо Юлії Тимошенко значимим для її виборців є те, що вона  «бачить реальні шляхи подолання економічної кризи і забезпечення економічного піднесення країни (35%); той самий мотив спрацьовує і для виборців Олега Ляшка (32%). Для виборців Вадима Рабіновича, Юрія Бойка та Анатолія Гриценка важливим є те, що ці кандидати зможуть забезпечити мир на Донбасі (34% серед виборців Рабіновича, 34% серед виборців Гриценка і  31% – серед виборців Бойка). Для виборців Бойка важливим є й те, що він належить до партії, яку вони підтримують (32%).  Святослав Вакарчук і Володимир Зеленський приваблюють своїх виборців перш за все як особистості (половина електорату обох кандидатів), третина їхніх виборців вбачають у них «свіжу кров», якої так потребує нинішня влада, а щодо Зеленського є й сподівання, що він «дбатиме про таких людей, як я» . Найбільше відрізняються від решти мотиви голосування за Петра Порошенка: його виборці цінують його за вже зроблене для України (33%) і за те, що його поважають у світі (25%)", – зазначається в повідомленні.

 

У чесність президентських виборів вірить лише 17% українців, ще 40% певні, що вибори будуть не дуже чесними, а 29% певні, що вибори будуть не чесними зовсім. Водночас у зміну ситуації на краще внаслідок президентських виборів вірить 34% громадян, майже стільки ж – 30% – певні, що нічого не зміниться, проте лише 11% прогнозують зміну ситуації на гірше.

 

Крім того, рівень потенційної готовності до участі у виборах до Верховної Ради України приблизно такий самий, як щодо виборів президента (68%), тоді як 23% опитаних не налаштовані  брати участь у виборах.

 

"Серед політичних партій найбільше голосів тих, хто піде на вибори, отримали б партія «Батьківщина»  (18,5%). Далі йдуть:   партія «Громадянська позиція»  (9,4%),  партія «За Життя»  (8,7%),  Блок Петра Порошенка «Солідарність» (7,7%), партія «Опозиційний блок»  (7,1%), Радикальна Партія Олега Ляшка (6,4%), партія «Слуга народу» (6,4%). Є шанс здолати  виборчий  бар’єр у  Об’єднання «Самопоміч» (4,1%)", – йдеться в повідомленні.

 

Так само, як у випадку з вибором президента, не більше половини з тих, хто обрав певну  партію, зробив остаточний вибір. Найбільш стійкий електорат має «Опозиційний блок» (51%), партія «За життя» (47%) та «Батьківщина» (43%). Дещо менше стійких прихильників у партії «Громадянська позиція» (39,5%), Радикальної партії Олега Ляшка (37%), Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (32%). А серед електорату партії «Слуга народу» остаточно визначеними визнали себе лише 23% її виборців.

 

Більшість громадян – 54% – схвально ставляться до перспективи висунення на вибори до Верховної Ради громадських активістів, несхвально – 21%.  Основна причина такої підтримки – сподівання, що  громадські активісти зможуть внести позитивні зміни у діяльність Верховної Ради (30%),  ще 22% певні, що саме так, через громадську активність, і має оновлюватися Верховна Рада. Негативне ставлення до перспективи громадських активістів йти на вибори до Верховної Ради пов’язане з побоюванням, що нові депутати в Верховній Раді зіпсуються і стануть, як старі (11,5%), та з переконанням, що більше користі громадські активісти принесуть у громадському секторі, а у Верховній Раді нічого змінити не зможуть (10%).

 

Загалом лише 14% населення вважають, що громадські організації не мають брати ніякої участі  у виборах. Основна діяльність громадських організацій у виборах, на думку громадян, має полягати в першу чергу у тому, щоб надавати виборцям об’єктивну інформацію про кандидатів та партії (32%), стежити за чесністю виборчої кампанії, фіксувати порушення (32%), у разі виявлення порушень звертатися до суду (17%), формулювати найбільш важливі для виборців питання і вимагати від партій та кандидатів відповідей (26%), бути спостерігачами у день виборів  (26%), аналізувати програми та пропозиції кандидатів та партій (22%), домагатися проведення публічних дебатів між кандидатами та партіями з важливих проблем (19%).

 

 Громадяни України не підтримують ані «чисто» парламентську  форму правління (11%), ані «чисто» президентську (15%). Натомість явна більшість – 56% – віддають перевагу «змішаним» формам правління: або парламентсько-президентській (30%) або президентсько-парламентській (26%).

 

Загальнонаціональне опитування населення України було  проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова  з 16 по 22 серпня 2018 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

 

Це опитування   представлене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках програми  «Програми сприяння громадській активності «Долучайся!»», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст дослідження  є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

 

Опитування, зокрема, фінансується за проектом МАТРА Посольства Королівства  Нідерландів.        

 

Нагадаємо, Київський міжнародний інститут соціології у квітні провів всеукраїнське опитування громадської думки та оприлюднив дані щодо електоральних настроїв населення щодо виборів президента України. 

схожі новини