Новини 2019-12-18 09:58

Справа Шеремета. Підозрюваний Антоненко відмовився давати свідчення

Про це повідомили його адвокати.

Ветеран Андрій Антоненко, підозрюваний у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета, відмовляється давати свідчення у справі. Про це повідомила група правового захисту ветерана у Facebook

 

 

"Такий вчинок був обумовлений тим, що його на всю країну вищі керівники поліції, міністр МВС, генеральний прокурор, а також особисто президент Ураїни в один голос фактично назвали злочинцем. З огляду на це ми припускаємо, що зі сторони слідчих буде певна упередженість", - йдеться в заяві.

 

Нагадаємо, справа стосується вбивства журналіста Павла Шеремета 20 липня 2016 року у Києві. Він загинув у результаті вибуху автомобіля. Авто належало керівниці «Української правди» Олені Притулі, але її в машині не було. Прокуратура кваліфікувала загибель журналіста за ч.2 п 5 ст 115 ККУ (умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб). У СБУ озвучили основні версії вбивства Шеремета: професійна діяльність; ворожість у відносинах або особисті мотиви; російський слід (дестабілізація ситуації); замах на Олену Притулу.

 

12 грудня 2019 року Нацполіція затримала підозрюваних у цій справі. Йдеться, зокрема, про Андрія Антоненка. Він – лідер гурту Riffmaster, військовий сержант Сил Спеціальних операцій ЗС України. Також у справі як підозрювані, окрім Кузьменко, фігурують медсестра одного з парашутно-десантних батальйонів Яна Дугарь, добровольці Владислав та Інна Грищенки.

 

За версією правоохоронців, чоловік, що бере участь в закладанні вибухового пристрою під авто Шеремета  – це Антоненко. Жінка, яка закладала вибухівку – це Кузьменко. Дугарь потрапила на камери і її ідентифікували як людину, яка знімала авто до закладання вибухівки. Дугарь фотографувала місце розташування камер на мобільний телефон поруч із місцем злочину незадовго до вбивства Шеремета. За версією правоохоронців, основний мотив вбивства – дестабілізація ситуації в державі шляхом вбивства відомої особи.

 

У зв’язку з цією справою поліція провела обшуки також у подружжя волонтерів Євгена та Наталії Акастьолових. Євген Акастьолов під час Революції Гідності був заступником командира Першої сотні. Наталя допомагає пораненим бійцям у шпиталях.

 

13 грудня  Печерський суд Києва відправив під домашній арешт до 8 лютого 2020 року Яну Дугарь. Вночі 14 грудня суд також обрав запобіжні заходи Андрію Антоненку та Юлії Кузьменко, відправивши їх в СІЗО до 8 лютого.