Економіка 2015-01-10 11:40 Крамар Олександр

Диверсифікація в муках

Під впливом зовнішніх чинників українська економіка долає надмірну залежність від окремих експортних товарів та ненадійних із політичних причин ринків збуту

У 2014-му залежність економіки України від зовнішніх ринків збуту значно посилилася: відношення експорту до ВВП у першому півріччі становило близько 46% (а за результатами року, ймовірно, буде ще вищим через набагато глибшу девальвацію гривні восени, що призводить до знецінення ВВП країни у валютному вираженні). Водночас унаслідок останніх потрясінь як товарна, так і географічна структура експорту зазнала змін. Попри свою шокову природу (зменшення надходження валюти та спричинена цим дестабілізація валютно-фінансової системи), у довгостроковій перспективі вони матимуть позитивні наслідки, оскільки диверсифікують товарну структуру та зменшать залежність від ненадійних із політичних причин ринків.

Протягом перших трьох кварталів 2014-го зменшення експорту товарів становило 7,7%. Однак відбулося воно майже виключно через обвал у Донецькій та Луганській областях (-24,7%), де триває АТО. Натомість спад майже не торкнувся решти регіонів країни (-1,6%). Статистика III кварталу свідчить: хоча падіння експорту в річному вимірі й пришвидшувалося, але це й надалі відбувалося за рахунок охоплених бойовими діями регіонів. Їх концентрація на продукції металургії, застарілого і переважно неконкурентного за межами СНД машинобудування та енергозатратної хімії зумовила різке зменшення частки в українському експорті саме цих груп товарів.

Читайте також: Чи стане модним в Україні бути викривачем корупції та хабарництва?

У серпні – вересні внаслідок активізації бойових дій та поступової зупинки виробництва й особливо експорту товарів із захоплених терористами територій частка Донеччини та Луганщини в промисловому виробництві України (без Криму) впала до 12,3% (проти 25,2% у 2013 році). За цей самий період питома вага продукції чорної металургії в загальноукраїнському експорті зменшилася з 26,6% до 22,3% (або з $1,38 млрд до $0,96 млрд), а машинобудування – з 18,8% до 13,4% (з $904 млн до $577,1 млн). Останнє до дна тягнули виробники залізничних локомотивів, виробничі потужності яких зосереджені в зоні АТО. При цьому розміщене далеко за її межами літакобудування значно наростило частку в експорті, дещо збільшили її й виробники електричного обладнання.

   

Динамічно зростав відсоток в експорті продовольчих товарів (до 31,7%), причому не лише зерна чи насіння олійних культур, а й олії, м’яса птиці та овочів. У цьому випадку фактор АТО лише пришвидшив та увиразнив більш довгострокову тенденцію, що спостерігається від часу світової економічної кризи 2008–2009 років, – переорієнтацію на експорт тих видів продукції, у виробництві яких Україна має природні переваги. Наприклад, частка продовольчих товарів із 2007-го по 2013-й збільшилася з 12,7% до 26,8% і перевищила експорт продукції чорної металургії.

Зросла й питома вага в експорті тих галузей промисловості, які традиційно вважалися другорядними в економіці країни (текстильна, шкіряна, взуттєва, деревообробна, паперова, меблева, склоробна, виробництво кераміки), – у III кварталі 2014-го до 8,9% (ще три роки тому вона становила лише 6,6%), а щомісячні обсяги їх поставок на зовнішні ринки уже сягають 5–6 млрд грн. У вересні доходи від експорту паперу і картону ($71 млн) були більшими від надходжень від експорту добрив (53,5 млн), а експорт меблів ($50,5 млн) чи готових текстильних виробів ($48,8 млн) перевищував експорт залізничних локомотивів ($42,9 млн).

Читайте також: Похмурі перспективи боргової ями

Таким чином, відбувалася серйозна диверсифікація експорту, який раніше надмірно залежав від трьох галузей: неефективних та енергомістких металургії і хімії та застарілого машинобудування. І наступного року ця тенденція, вочевидь, триватиме. Цьому сприятиме зменшення поставок неконкурентної за межами пострадянського простору частини машинобудівної продукції та основних експортних товарів української хімії, у виробництві яких використовують як сировину великі обсяги дефіцитного імпортного газу.

Металургійний експорт залежатиме насамперед від світової кон’юнктури, адже потужностей, розміщених поза зоною АТО, достатньо, щоб за високого попиту на світових ринках компенсувати втрати на Донбасі.

На конкурентоспроможності українських виробництв із великою питомою вагою оплати праці в собівартості продукції позитивно має позначитися той факт, що середня заробітна плата промислових робітників у Китаї, «світовій фабриці» (за офіційним курсом НБУ на 12 листопада це близько 8,8 тис. грн), на сьогодні в рази перевищує аналогічні показники в Україні.

Уже перші чотири місяці 2014/15 маркетингового року (липень – жовтень) ознаменувалися різким зростанням експорту зернових. Після літнього падіння ціни на світовому ринку поволі відновлюються, а девальвація зробила їх гривневий еквівалент привабливішим для українських аграріїв, оскільки витрати через неї збільшилися лише на 30–40%, а ціни – майже вдвічі. Тож у 2014/15 маркетинговому році (липень 2014-го – червень 2015-го) за очікуваного валового збору зерна 62–63 млн т Україна може поставити на зовнішні ринки рекордні 36–37 млн т.

Читайте також: За крок від фінансової прірви

Істотно збільшитися в 2015-му має експорт продукції тваринництва. Цьому сприятиме отримання українськими постачальниками дозволів на її продаж до країн ЄС. Зокрема, після запровадження з 1 травня 2014-го Європейським Союзом в односторонньому порядку безмитного режиму для українських товарів у межах квот динамічно зростають поставки до ЄС м’яса птиці: у III кварталі у 2,8 раза більше, ніж у II. Польські виробники уже висловили побоювання конкуренції з українськими товарами, які наразі більш ніж удвічі дешевші від їхніх. Можна очікувати розширення експорту до ЄС й іншої продукції тваринництва, насамперед молочної та яєць.

Урізноманітнення товарної структури експорту, підписання Угоди про асоціацію та ЗВТ із ЄС, але ще більше втрата частини експортних потужностей на Донбасі й посилення торговельних обмежень Росії на українські товари створили всі умови для порівняно безболісного відходу України з пострадянського ринку збуту.

У серпні – вересні 2014 року, коли повною мірою проявилися згадані вище фактори, поставки до РФ були на 40,5% менші, ніж за той самий період 2013-го. А частка РФ у загальному українському експорті впала до 16,9%, а разом із сателітами, які готуються у 2015-му стати учасниками Євразійського економічного союзу (Казахстан, Білорусь, Киргизія та Вірменія), – до 23,2%. Для порівняння: експорт до ЄС за аналогічний період становив 28,9%, на ринки інших країн – 47,9%.

Зараз втрата навіть усього російського ринку була б меншою, аніж втрата його частини, яку українська економіка пережила за останні три роки: за III квартал 2014-го експорт до РФ становив $2,4 млрд, а за той самий період 2011-го – $5,4 млрд. Якщо ця тенденція збережеться впродовж 2015-го, то до моменту набрання чинності Угоди про ЗВТ із ЄС (1 січня 2016 року) та ймовірного припинення застосування Росією щодо України Угоди про ЗВТ у СНД частка РФ у вітчизняному експорті цілком може знизитися до некритичних 10–12%.

Новини RedTram

Loading...