ut.net.ua 2010-08-06 00:00 Дубровський Володимир

Борговий рубікон

Отримавши черговий кредит від МВФ, Україна досягла межі, за якою можна жити в борг без побоювань – до дефолту

Міжнародний валютний фонд надав уряду України право на отримання чергового кредиту на загальну суму $15,2 млрд. З одного боку, в короткостроковому періоді це добре, з іншого – небезпечно. Варто визнати, що в держбюджеті-2010 є величезна дірка і так чи інакше її потрібно закривати. Краще грошима МВФ, аніж вилученими з реального сектору або, наприклад, позиченими в РФ, що пропонує кошти на непрозорих умовах. У цьому ракурсі домовленості уряду з МВФ загалом вигідні державі, але є й інший ракурс – стратегічний.  

Дуже погано, що державі взагалі доводиться позичати. Вона вже набрала стільки кредитів, що в найближчі роки буде змушена вдаватися до нових позик, щоб повертати та обслуговувати старі. Наша економіка зовсім не застрахована від ефекту снігової кулі, радше навпаки. Отримання грошей від МВФ ще більше заганяє державу в боргову яму. Постає логічне запитання: на що витрачаються кредитні кошти? Гіпотетично сумлінний уряд мав би використовувати позики для покриття тимчасових бюджетних розривів, які дуже часто виникають під час проведення структурних реформ. Але ж МВФ насправді не наполягає на їх проведенні, його представників цікавлять лише красиві макроекономічні показники й обіцянки наших чиновників, за якими немає нічого змістовного. Наприклад, підвищення цін на газ для населення і комунальних підприємств не має нічого спільного з реформою в цій галузі: посиленням платіжної дисципліни, прозорими розрахунками за спожитий газ, технологіями енергозбереження тощо. Без цього підвищення цін або нічого не дасть, або дозволить вирішити тактичні питання. Або – ще один приклад – вирішення проблеми дефіциту Пенсійного фонду. Замість того щоб завершити пенсійну реформу і запровадити накопичувальну складову системи, Кабмін посилює фіскальний тиск на бізнес і розглядає можливість підвищення пенсійного віку. І таких прикладів можна навести безліч.

Схоже, що реакційна команда Миколи Азарова спроможна вирішувати тільки тактичні завдання, зокрема пов’язані з наповненням бюджету. Уряд іде на непопулярні заходи, які спробують пояснити прорахунками минулої влади, складністю поточної ситуації, а також вимогами МВФ. Але ж економічна криза триватиме, доки не буде вирішено структурні проблеми, потім знову доведеться позичати… Таке життя в борг допустиме лише в тому випадку, якщо є перспективи економічного зростання, а влада витрачає гроші ефективно, приміром, інвестує в модернізацію основних фондів, про що також поки що не йдеться.

По суті, всі українські уряди, починаючи з пре­м’єрст­ва Анатолія Кінаха в 2001–2002 роках, провадять безвідповідальну бюджетну політику: нарощують соціальні витрати, а реформи відкладають на колись. В умовах економічного зростання така політика виглядала більш-менш прийнятною. Але саме зростання було зумовлене сировинним бумом, що не міг тривати вічно. Держава мала щось відкласти про запас і створити умови для модернізації економіки. Цього зроблено не було. Керівники урядів та лідери політичних сил загравали з потенційними виборцями. Результат такого популізму – відсутність внутрішніх ресурсів для виконання соціальних зобов’язань і зростання державного боргу.

Ситуація була б кардинально іншою, якби влада зосередилася на соціальних реформах (освіти, медицини, ЖКГ тощо), щоб зменшити відповідні бюджетні видатки і запровадити у відповідних галузях цивілізовані ринкові принципи. Окрема невирішена і давно наболіла проблема – реформа держзакупівель, без якої говорити про ефективне витрачання коштів держбюджету взагалі немає сенсу… В усіх цих галузях безлад, на якому заробляють армії корупціонерів-чиновників.

Є реальна небезпека того, що 2010 року гроші МВФ розподілятимуть, як і раніше, зі значними порушеннями. У 2009-му колосальні кошти НБУ спрямував на рефінансування банків, левову частку грошей було виведено за кордон, а отриманих від держави кредитів деякі фінустанови так і не повернули. Цього року може скластися схожа ситуація, крім того, вона може виявитися ще гіршою, адже Кабмін має право за рахунок позик фінансувати так звані проекти розвитку. Цілком можливо, гроші МВФ розподілять свої люди. Навряд чи кілька представників Фонду в Україні зможуть проконтролювати цей процес… За таких умов боргова снігова куля неминуча. [2032]

 
Дешифровка
Автор: Олексій Воронич

 Щоб отримати кредит від МВФ, уряд Миколи Азарова пішов на непопулярні заходи, одночасне здійснення яких може посилити соціальне напруження.

 Для того щоб збільшити - натисніть на графіку.