Економіка 2015-06-26 10:46 Тетяна Омельченко

Артем Ситник: «Завдання НАБ – ламати стереотипи суспільства, яке звикло жити в корупційному середовищі»

В ексклюзивному інтерв’ю Тижню директор Національного антикорупційного бюро (НАБ) розповів про боротьбу з корупцією на рівні судів, реєстр корупціонерів та регіональні управління своєї структури

У. Т.: Вам часто закидають тривалий досвід роботи в прокуратурі та потенційний шлейф «особистих зв’язків», що можуть завадити безсторонності у виконанні покладених на вас обов’язків. Наскільки ваше минуле заважатиме роботі на нинішній посаді?

– Відверті нісенітниці щодо «особистих зв’язків» коментувати важко, і я не маю на це часу. А про «закиди» скажу таке: в суспільстві, наприклад, побутує думка, що більшість журналістів продажні, але ви ж із цим, певно, не погодитеся? Що стосується мого досвіду роботи в прокуратурі, то корупційних скандалів, у котрих фігурувало б моє ім’я, ніколи не було. Я пропрацював 10 років і, коли побачив, що боротьба з корупцією згортається (із приходом режиму Януковича), вирішив звільнитися.

У. Т.: Ви як колишній працівник прокуратури чудово знаєте про давню «любов» між нею, СБУ та МВС – недоброякісну конкуренцію цих інституцій. Тепер з’являється ще й НАБ. Чи посилиться від цього міжвідомче протистояння серед силовиків? Як йому зарадити?

– Дискусії між силовими органами – нормальний процес, бо є суперечливі моменти підзвітності. Я не можу підтвердити факти недоброякісної конкуренції, вони мені не відомі. Не виключаю, що будуть моменти, коли на справу, підслідну НАБ, претендуватиме інший орган. Певні дискусії із правових питань між силовими відомствами виникнути можу­­ть. Цей процес характерний не лише для України. У Франції є жандарми та карабінери з аналогічними повноваженнями. У США – поліція і ФБР, між якими теж буває конкуренція. Але вона здорова.

щоб Національне бюро існувало у вигляді, який передбачено законом, потрібен мінімум рік

У. Т.: Часто результати діяльності СБУ та ГПУ нівелюються рішенням суддів. Чи не спіткає ваших ініціатив така сама доля? Не загальмується боротьба з корупцією на рівні судів? Не повторять головні підозрювані шлях Клюєва і К°?

– За результатами соціологічних досліджень, найвищий рівень корупції саме в судовій гілці влади. Коли тривав конкурс на посаду директора НАБ, я наголошував, що подолання корупції в цій сфері стане пріоритетом для Національного бюро. Якщо порівнювати із прокуратурою, то мінімальний ранг чиновника, справи стосовно якого підслідні НАБ, – це керівник відділу облпрокуратури. Прокурор району – вже не наша компетенція. Що стосується суддів, то наш орган розглядає справи проти них усіх при скоєнні ними корупційних злочинів. Тому в моїх планах створення окремого підрозділу, який займатиметься виключно корупцією в судовій системі.

Читайте також: За ширмою «хліба і видовищ»

Зараз ми оголосили конкурс на перші 100 посад детективів, але загалом їх передбачено 255 у 6 відділах. Одна із цих одиниць опікуватиметься виключно судовою гілкою влади. Певен: якщо справу супроводжувати до останньої судової інстанції, ризик негативного впливу суддів на результат її розгляду істотно зменшується. І найголовніше: якщо здобуто беззаперечні докази вини фігурантів і вони належно зафіксовані у кримінальному провадженні, яке надійшло до суду, а сам судовий процес не кинуто напризволяще, то ризик ухвалення суддею рішення не на користь закону теж значно менший. Результат обов’язково буде, але потрібні певні зусилля: навести лад у судах, прокуратурі, у правоохоронній системі загалом.

У. Т.: Якщо виникне потреба затримати котрогось правоохоронця, особливо із силового блоку, які структури силовиків буде задіяно?

– У НАБ передбачено власний бойовий підрозділ, що налічує 60 осіб. Він підпорядковується моєму заступнику й буде дуже актуальним принаймні в перші місяці-роки існування. Персонал набираємо через відкритий конкурс. У цієї ланки широкі функції та завдання: операції із затримання осіб, підозрюваних у скоєнні корупційних правопорушень, гарантування безпеки учасників кримінального судочинства у справах НАБ та самих працівників структури, адже, безумовно, будуть спроби тиску на працівників Бюро.

У. Т.: У НАБ мають бути престижні зарплати. Чи не стануть вони дискримінаційними на тлі решти силових відомств?

– Це запитання швидше до законодавців. Зараз у Києві запускають роботу поліції, там теж достойні оклади. Якщо почитати новий закон про прокуратуру, то зарплата прокурора має бути уп’ятеро більша, ніж сьогодні. Нині загалом узято курс на належне грошове забезпечення працівників правоохоронних органів. Це необхідно. Тому що, наприклад, прокурорська зарплата $200 – надто великий корупційний ризик. Звільняючись із прокуратури в 2011 році, я отримував майже $1 тис. (при курсі 8 грн/$). Відтоді заробітки не зросли ані на гривню. Рівень окладів персоналу НАБ (насамперед детективів) здатен усунути корупційний ризик. Він не змушуватиме думати про побічний підробіток, а до того ж посилить особисту відповідальність за доручену справу.

Читайте також: Корупція в Україні: що потрібно розуміти і що потрібно робити?

У. Т.: Існує думка, що створення Національного бюро – це просто виконання побажань Заходу. Де-факто окремий антикорупційний орган не потрібен. Хіба ГПУ – СБУ – МВС бракує повноважень для боротьби з хабарниками?

– Антикорупційне бюро, наприклад, є в Румунії, Польщі, Латвії. Але його немає в США, Грузії (там провели вдалу реформу прокуратури). Якби сьогодні вже наявні правоохоронні органи боролися проти корупції ефективною, не виникло б потреби у створенні НАБ. Тому завдання підпорядкованого мені відомства – запустити антикорупційний процес із тим, щоб запрацювали й інші органи. Адже самотужки 700 працівників Національного бюро не змінять державу й не подолають корупції. Це утопія. Проте дуже важливим завданням органу є ламати стереотипи суспільства, яке за багато років звикло жити в корупційному середовищі.

У. Т.: НАБ анонсувало створення реєстру корупціонерів. Чи є вже схема виконання процедури? Досвід яких держав у цьому питанні взято за основу?

– Реєстр корупціонерів існує, але він дещо недопрацьований і до нього немає вільного доступу. Понад те, наразі його веде інший орган. У НАБ буде свій реєстр. Можливо, почнемо укладати спільний із Міністерством юстиції – на відкритих принципах. А схема проста: затримали – довели провину – включили в перелік. Можна буде заходити на сайт НАБ і дивитись. Зараз дуже багато цікавих програм презентують іноземні партнери, зокрема і щодо ведення реєстру корупціонерів. Польща має позитивний досвід знімання інформації з каналів зв’язку. У нашому відомстві передбачено певний штат працівників, які знімають її вручну, а в поляків це робить програма. Тобто можна зекономити людський ресурс і дістати ефективнішу й повнішу інформацію. Наприкінці червня ці програми приїдуть презентувати польські експерти. Ми подивимося на їхній досвід, вивчимо спосіб його адаптування й застосуємо в себе. В Україні більш ніж 40 загальнодержавних баз даних, і аналітикові, який взаємодіятиме з детективами, на їх обробку знадобиться дві доби. А ось у грузинських колег є програми, завдяки яким увесь процес займає 5 хв. Такий досвід ми теж упроваджуватимемо. Одначе для створення такої IT-структури необхідний значний фінансовий ресурс.

Читайте також: Простий рецепт подолання корупції

У. Т.: Ви казали про створення семи регіональних управлінь у найбільш корумпованих містах країни. Як посувається процес? Які регіони найпроблемніші? Яким бачите функціонування цих органів?

– На жаль, не можу займатися всім одночасно, а в НАБ поки що дуже обмежений людський ресурс: чотири особи. Якщо уважно почитати закон, то спочатку формується Центральне управління, а потім регіональні (фактично штаб-квартири Бюро). В них штатні працівники проводитимуть роботу із заявниками, свідками, збиратимуть інформацію в населення, ЗМІ. Зараз думаю про створення мобільного підрозділу детективів у Києві, оскільки 70% чиновників, підслідних НАБ, перебувають саме в столиці.

У. Т.: Україна за рівнем корупції посідає «почесне» 142-ге місце зі 175. На якому вона буде через рік вашої роботи?

– Важко стверджувати. Я практик і не хочу займатися популізмом. Міг би сказати, що опинимося на другому, але це було б лукавство. Є конкретні передбачені законом повноваження, завдання, терміни. Не хотів би стрімголов запускати роботу НАБ у недооформленому вигляді, але необхідність сьогодення вимагає найшвидшого результату. Однак є підрозділи, що формуються понад рік. Наприклад, обладнання для нашого негласного апарату повинна передати СБУ. А щоб Національне бюро існувало у вигляді, який передбачено законом, потрібен мінімум рік.

Біографічна нота

Артем Ситник народився 1979 року в Кіровоградській області. Закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого. Працював помічником прокурора Ленінського району Кіровограда, потім слідчим і старшим слідчим. Був начальником слідчого відділу прокуратури Київської області. Звільнився у 2011 році за власним бажанням – через «незгоду з політикою режиму Януковича». Розкрив понад 300 кримінальних справ, зокрема щодо корупційних злочинів. Від 2011-го вів адвокатську практику. 16 квітня 2015-го став першим директором Національного антикорупційного бюро України

 

Новини RedTram

Loading...