Політика 2016-05-09 13:41 Віталій Рибак

Світ про Україну: для виборів на Донбасі потрібен повний відхід російських військ і техніки

Протягом тижня західні ЗМІ писали про можливі вибори на Донбасі, фінансову допомогу, свободу преси в Україні та дефляцію в українській економіці

На сайті аналітичного центру Atlantic Council була опублікована стаття директора відділу Dinu Patriciu Eurasia Center, колишнього посла США в Україні Джона Гербста, у якій дипломат аналізує можливість проведення демократичних виборів на Донбасі.

Експерт зауважує, що Захід тисне на Україну, вводячи вибори у список умов виконання Мінських угод. «Німеччина і Франція вважають, що проведення виборів є вимогою Мінських угод, так само як і прийняття конституційної поправки, що надала би більше повноважень владі на окупованих територіях», — пише він.

Але така вимога, на думку Гербста, грає на руку лише Кремлю. «Угоди Мінськ-2, в яких ці обтяжливі вимоги прописані, були необхідні виключно тому, що Москва порушила умови перших Мінських угод, розпочавши у 2015-му наступ, аби захопити Дебальцеве. Таким чином, Москва отримала винагороду за свої дії,  а Україна опинилась у невигідному становищі. Не дивно, це зробило прийняття конституційної поправки та закону про місцеві вибори на Донбасі досить важким в парламенті України», — йдеться у статті.

Проте в України є вихід, адже Мінські домовленості передбачають і зобов’язання для Росії. «У Мінську-2 прописано, що вибори мають проводитись відповідно до законодавства України та найкращих міжнародних стандартів. Це означає, що Україна може вимагати повний відхід російських військ і техніки, та забезпечення надійних умов для ОБСЄ у спостереженні за виборами — аби було надзвичайно важко здійснити фальсифікації. Якщо ж ці умови не будуть виконані, то Україна, за Мінськими угодами, не має зобов'язання проводити вибори», — підсумовує автор.

Американське видання The Washington Post опублікувало чергову статтю про проблемні моменти надання фінансової допомоги Україні. Автори ставлять перед собою питання: чи може західна допомога насправді підтримати реформи в Україні? Або допомога Заходу лише дозволяє вкоріненій еліті продовжувати красти та уникати створення дієздатної держави?

Сумніви зрозумілі, адже історія проблеми — не на боці України. «З весь час надання допомоги лише в окремих випадках реальні реформи вийшли за рамки потурання західним донорам. Причина проста: починаючи з 1991-го, коли Україна здобула незалежність від Радянського Союзу, потужний політичний та бізнес-істеблішмент безперервно контролював державу. Тривалий вплив цього класу пояснює, чому Україна досі чекає на ряд реформ, які могли б допомогти у створенні функціонуючої ринкової економіки та держави, що базується на верховенстві права», — йдеться у статті.

Автори зауважують, що цій ситуації є наукове пояснення. «Соціологи вже давно проаналізували вплив фінансової допомоги на корупцію. Допомога країнам, що розвиваються, в деяких випадках дійсно йде на користь. Але дані свідчать про те, що це стається тільки тоді, коли гроші приходять пліч-о-пліч із реальними зобов'язаннями, і обумовлені законослухняною поведінкою правлячих еліт», — пишуть вони.

На думку авторів, у донорів зараз є дві опції. «Перша — відновити допомогу в тому випадку, якщо новий уряд висуває план реформ, а також приймається ряд законодавчих актів, рекомендованих донорами. Саме цей підхід Захід застосовував у минулому. Інший варіант полягає в утриманні від надання допомоги до приходу до влади дійсно нового керівництва, більшість у якому вже не матиме попереднього досвіду в старих урядах. Це буде означати справжню зміну в політиці Заходу, засновану на припущенні, що реальні реформи неможливі до тих пір, доки старий політичний клас України продовжує мати вплив», — підсумовується у статті.

Міжнародна неурядова організація Freedom House минулого тижня опублікувала список країн, у яких міжнародна спільнота має пильнувати дотримання свободи преси. До цього списку ввійшла і Україна.

Експерти зауважують, що хоч, починаючи із 2014-го, офіційний Київ і прийняв ряд законів щодо захисту свободи преси з 2014 року, їх реалізація — це досі випробування ефективності нового керівництва і його прихильності до незалежності ЗМІ. «Журналісти продовжують стикатися з перешкодами під час виконання своєї роботи, особливо в утримуваних повстанцями районах на Сході. Підтримувані Росією сепаратисти зберегли контроль над телецентрами в Донецьку і Луганську і запобігли трансляції українських каналів, натомість поширюючи кремлівську пропаганду. Хоча рівень насильства і скоротився з 2014-го, журналісти, як і раніше, зазнають нападів і отримують погрози, їм часто відмовляють в доступі до подій, що варті висвітлення у пресі», — саме так у Freedom House характеризується стан справ в Україні.

У американській фінансовій компанії Bloomberg відзначили, що рівень інфляції в Україні опустився нижче позначки у 10% — вперше з 2014-го.

«Ціни для споживачів зросли на 9,8% у порівнянні із минулорічними показниками — минулого квітня вони виросли на 20,9%. Однак, це більше, ніж показник у 7,3% який прогнозували у Bloomberg. Ціни зросли на 3,5%,  порівняно із попереднім місяцем», — йдеться у статті.

Автор зауважує, що економіка України потроху оговтується від спаду, що був спричинений конфліктом на Сході та девальвацією, яка знищила третину від вартості гривні в минулому році. «Центральний банк минулого місяця знизив базову процентну ставку — вперше з вересня 2015-го. Подальші скорочення слідуватимуть, якщо дефляція зберігатиметься і Міжнародний валютний фонд поновить фінансову допомогу обсягом у $ 17,5 млрд», — йдеться у статті.

Новини RedTram

Loading...