Світ 2016-05-20 14:20 Крапивенко Дмитро

Екосистема з мікрокліматом. Хто створює ізраїльські стартапи й на кого вони орієнтовані

Дві будівлі в центрі Єрусалима неподалік мурів Старого міста здатні багато що розповісти про історію ділового життя в тих краях. Це старий залізничний вокзал і колишній Монетний двір.

Колись, ще за часів Британського мандата, поважні джентльмени, які приїздили до міста потягом, відвідували будиночок, що поруч. Там робили гроші в буквальному сенсі цього слова, тут же були архів, численні склади — уявити тодішнє сіті без того кварталу просто неможливо. За розквітом середини минулого століття прийшов занепад 1980-х: головний вокзал міста змінив адресу, переїхав Монетний двір, спорожнілі колись гамірні приміщення перетворилися на занедбані бетонні «коробки». Трансформувалися країна та її економіка. Сторічні будівлі для Єрусалима — не така вже й сива давнина, проте їх порятували. Просто змінили призначення. Вокзал, або, як позначають його тепер на туристичних англомовних мапах, Jerusalem first station, став розважальним центром, де працює величезна кількість барів і кафе, проводять концерти й кінопокази. Колишня «грошова кузня» тепер називається JVP (Jerusalem Venture Partners) Media Quarter — тут пульсує життя ізраїльських стартапів. Це місце зустрічі бізнес-ідей із венчурним капіталом. Під дахом споруди в стилі Bauhaus створюється так звана екосистема — умови, у яких новітні технологічні компанії мають накачати м’язи, аби виходити у вільне ринкове плавання.

«Щороку в наших бізнес-інкубаторах створюється шість — вісім нових компаній, — розповідає Пніна Бен Амі, маркетинг-директор JVP. — Розглядаємо, щоправда, близько тисячі заявок. Знаходимо фінансування. Це можуть бути як державні гранти, так і гроші наших стратегічних партнерів. Потім протягом 15–18 місяців стартап зростає в нашому інкубаторі, після чого його або купують транснаціональні корпорації, або він сам виходить на ІРО». Як вдалий приклад такої співпраці наводить CYActive — розробників проактивних систем кібербезпеки. Як стартап їх фінансували JVP та Siemens, але після 15 місяців «інкубаційного періоду» компанію продали відомому фінансовому сервісу PayPal. Ціна питання — інвестиції за цей час відбилися в майже 60 разів.

Читайте також: Український туристичний сервіс визнали найкращим у світі стартапом

З 2012-го по 2014-й кількість стартапів в Ізраїлі зросла на 40% — до 3389 компаній, а кількість коворкінгів лише в Тель-Авіві з 2012-го по 2015-й — з 21 до 50. Власне, за звання головних ІТ-центрів тут змагаються два міста: Тель-Авів і Беер-Шева. Популярність першого зрозуміла: друге за населенням місто країни, потужний бізнес-центр, де містяться офіси великих транснаціональних корпорацій. Плюс сприяння муніципалітету, який створює комфортні умови для новітньої галузі. Наприклад, стартаперам дісталася частина приміщення дитячої бібліотеки в центрі міста. Влада Тель-Авіва своєчасно збагнула, що класичне велике книгосховище вже не приваблює великої кількості сучасних дітей, тож вирішили зробити коворкінг для ІТ-компаній, які розробляють проекти для туристичної галузі. Беер-Шева прагне позиціонувати себе як «місто майбутнього»: серед його амбітних цілей — розростися з нинішніх майже 200 тис. до півмільйона й таким чином втілити мрію будівничого сучасної Держави Ізраїль Бен-Гуріона про залюднення пустелі. Приріст населення в місті — близько 0,4% за рік. Сюди їде чимало молоді, щоб працювати в тутешніх ІТ-компаніях або створювати власні.

Нерідко ізраїльський стартап починається з того, що «служили два товариші»: у війську, особливо в підрозділах зв’язку, де молодь опановує новітні технології, доволі часто знайомляться майбутні співвласники компанії. Після демобілізації вони йдуть на пошуки інвестицій до найближчого бізнес-майданчика. Одним із таких є Yissum — трансферний центр при Єврейському університеті в Єрусалимі, заснований ще 1964 року. По суті, це наукова установа, що збирає напрацювання як від університету, так і від молодих компаній, допомагає їм отримати патент (якщо йдеться про винаходи) або гроші на реалізацію того чи іншого проекту. Щороку Yissum виводить на ринок продуктів і технологій загальною вартістю $2 млрд.

Екосистема стартапів не була б в Ізраїлі такою розвиненою, якби цьому не сприяла держава, що виступає інвестором у багатьох проектах. У разі їхнього успіху вона, як це трапляється, зокрема, у співпраці JVP, ще й непогано заробляє на них, інколи ставить перед собою суто соціальні цілі. Як розповіла Пніна Бен Амі, уряд вкладає гроші в стартапи палестинських і єврейських ортодоксальних громад — приватні інвестори до цього середовища налаштовані доволі скептично, але за державної підтримки вдається розпочати ІТ-розробки й у таких доволі закритих від зовнішнього світу спільнотах.

Один із пріоритетів державної політики Ізраїлю загалом і в ІТ-галузі зокрема є пошук способів збільшення потоку туристів до країни. Після бойових дій, які сталися влітку 2014-го, країна, за даними Центрального бюро статистики, втратила їх близько 30%. Особливо помітним став відплив туристів від центрів традиційного релігійного туризму — Єрусалима та Назарета, тоді як у більш світському Тель-Авіві падіння було менш відчутним. Тому й акцент ізраїльських туристичних стратапів зміщений у бік аудиторії, яка їде до країни розважатись, а не вшановувати святині. Ізраїльські програмісти розробили чимало сервісів, які повідомляють власникам смартфонів про нічне життя в таких «тусовочних» містах, як Тель-Авів, вдосконалюють інтерактивні мапи міст, налагоджують систему зворотного зв’язку клієнтів з адміністрацією готелів за допомогою мобільних програм.

Читайте також: Зеєв Ханін: «Держава Ізраїль узяла на себе елементи традиції як частину мейнстриму»

Є серед них доволі оригінальні проекти. Наприклад, сервіс Roomer. Він виконує доволі просту роботу: допомагає повернути гроші за готельні номери, від бронювання яких туристи з певних причин відмовилися. Справді, у більшості таких випадків броня згорає і шансів отримати бодай якусь компенсацію немає. Але можна спробувати її перепродати. Для цього, власне, і створений Roomer: подібно до розгалуженої системи продажу гарячих туристичних путівок чи численних інтернет-барахолок, де продають ненові речі, є можливість через мережу «скинути» непотрібний тобі номер. Здавалося б, дрібничка, якщо не говорити мовою цифр. Як зазначає один зі співвласників згаданого сервісу Бен Фрумін, тільки в США річний ринок оренди готельних номерів оцінюється в $150 млрд, із них 6,3% припадає на номери, від яких клієнти відмовляються (а це $9,5 млрд), за кожну третю таку кімнату реально повернути гроші. У планах Roomer охопити за аналогічною схемою перепродаж залізничних та автомобільних квитків. Наразі ж компанія успішно працює. Але виключно на американському ринку. Загалом орієнтованість ізраїльських стартаперів на США доволі відчутна: заробляти гроші на тих ринках значно легше та зручніше, ніж у себе вдома, — різний оперативний простір.

Ще один вартий уваги тель-авівський стартап — EatWith. Як зрозуміло з назви, йдеться про гастрономічний туризм, але доволі нестандартний. Люди часто сперечаються між собою, а чи мають вони нагоду скуштувати справжню націо­нальну кухню тієї країни, яку відвідали. Так, на популярних курортах вас зваблюють як вуличні торгівці, так і респектабельні ресторани поласувати місцевою стравою саме в них, бо тільки в них вона «правильна». Бувалі люди знають, що часто за цим стоїть прагнення догодити гостеві, а не продемонструвати справжні національні особливості. Розробники EatWith знайшли спосіб догодити тим, хто бажає true-автентики, а не вдовольнятися масовою ринковою пропозицією. Користувачі, які долучаються до цього сервісу (через реєстрацію на сайті), дістають нагоду завітати в гості, ну й, зрозуміло, сісти за стіл, до звичайних людей, що готові почастувати туристів власноруч приготованими стравами. Вони можуть дібрати з наявної бази даних у тій чи іншій країні господаря або господиню, які раді їх прийняти в себе. Звісно ж, не безплатно: ціни (до них входить і 13% комісійних від EatWith) на «сімейний обід», як і відгуки попередніх гостей, доступні на сайті. Послуга цікава не тільки своєю гастрономічною складовою: турист має нагоду потрапити в гості до звичайної місцевої родини, поспілкуватися без посередництва гідів і представників турфірм — це теж доволі цікавий досвід для тих, хто прагне не лише бачити, а й розуміти країни, якими подорожує.

Читайте також: Україна-Ізраїль

Є в ізраїльських стартапах й український «слід». Йдеться не про вихідців із Києва чи Житомира, яких зустрінеш чи не в кожному коворкінгу. Наші фахівці теж долучаються до деяких розробок. Так, у проекті Rep’nUp (сервіс для пошуку репутаційних ризиків у соцмережах — послуга орієнтована на кадрові агенції, які збирають детальну інформацію про кандидатів) працює команда київських програмістів. «Ми задоволені, що змогли залучити фахівців з України, — розповідає один зі співвласників Rep’n Up. — Раніше співпрацювали з індійцями, але наші київські колеги виявилися професійнішими». Або ще одна ізраїльська компанія Mobileye, яку важко назвати стартапом, бо вже не один рік реалізує антиаварійні системи для автомобілів. Розробками цієї фірми зацікавилися й в Україні: системи, які здатні не лише зменшити ризик аварії, а й обрати оптимальний для заощадження пального режим експлуатації, привернули увагу і транснаціональних корпорацій, що працюють у нас, і деяких регіональних перевізників.

Новини RedTram

Loading...