Політика 2016-06-07 12:10 Віталій Рибак

Світ про Україну: оголошено війну журналістиці

Протягом тижня західні медіа писали про справу «Миротворця», причини активізації бойових дій на Донбасі, діяльність Володимира Гройсмана на посаді прем'єра та ухвалення проекту змін до Конституції України у частині правосуддя

Журналіст американського видання The New York Times Іен Бейтсон у 2014-му їздив на Донбас знімати місце падіння малазійського рейсу МН-17. Коли «Миротворець» опублікував списки журналістів, акредитованих у «ДНР», у оприлюднених списках опинився і він.

Бейтсон відреагував на це колонкою із гучною назвою «Україна оголошує війну журналістиці», — і вона вже встигла стати резонансною у західному медіа-просторі. «У липні 2014-го я поїхав до Донецька, у область, підконтрольну сепаратистам, щоб зібрати матеріал про збиття рейсу MH-17. Це було небезпечне місце. Українські військові і повстанці обстрілювали одне одного, повсюди були темпераментні чоловіки з автоматами Калашникова, часто викрадали журналістів. [...] Перш ніж я пішов до місця падіння літака, я отримав акредитацію у сепаратистів. Це не гарантувало мені безпеку, однак це був єдиний спосіб пройти контрольно-пропускні пункти. Тепер Україна назвала мене співучасником тероризму», — пише кореспондент.

Далі у статті він засуджує дії «Миротворця», а також Геращенка і Авакова та решту чиновників, що їх підтримали. «Веб-сайт і його прихильники в уряді припускають, що журналісти можуть бути поділені на два табори: тих, хто підтримує державу і тих, хто проти неї, із таким підтекстом,  що журналістам, які критикують уряд, треба закрити рота. Це небезпечно в будь-якому суспільстві, але особливо — в сучасній Україні, де критична журналістика життєво необхідна», — наголошує Бейтсон.

У американському виданні The Washington Post опублікували статтю, у якій автор намагається пояснити причини активізації бойових дій на Донбасі. «Росія має серйозні проблеми із бюджетом, і Організація Об'єднаних Націй тисне на обидві сторони конфлікту, аби змусити їх поважати мирне врегулювання. Так чому ж Москва розігріває конфлікт в Україні, що уже був заморожений?», — так формулюється це питання у  статті.

На думку автора, таких причин є три. Перша — Москва хоче посилити свій контроль над Східною Україною. «Як повідомлялось раніше, росіяни критикували Захарченка, оскільки він не виконував вказівки російського військового командування. Зокрема, російські керівники скаржилися на те, що Захарченко не використав російську фінансову і військову допомогу для таких бойових дій, яких очікувала Москва. [...] Теперішня військова підтримка сепаратистів Росією, схоже, не буде спрямована на експансію. Замість цього Путін починає дрібномасштабні військові кампанії, щоб визначити, які сепаратистські бригадами лояльні до Москви», — пише автор.

Друга причина — Росія вбачає загрозу перемир'ю з боку українських політиків. «Путін тисне на український парламент, аби той прийняв радикальні конституційні реформи, передбачені Мінськом-2. Але націоналісти і популісти в українському парламенті продовжують блокувати ці реформи. Це — фракції, натхненні риторикою таких політичних лідерів, як екс-прем'єр Юлія Тимошенко і екс-президент Грузії Міхеіл Саакашвілі, а також крайніх правих груп, таких як «Правий сектор». Путін вважає їх ще більш антиросійськими, ніж теперішнього президента України Петра Порошенка», — йдеться у статті.

Третя причина — нарощення військової присутності НАТО у чорноморському регіоні. «Останніми місяцями російські літаки стали літати занадто близько до військових кораблів НАТО. Крим і його військово-морська база у Севастополі мають важливе стратегічне значення для російських гегемоністських амбіцій у регіоні, тому Москва прагне посилити свій вплив в Україні, аби мати можливість стримувати подальші «провокації НАТО» в Чорному морі», — наголошує автор.

Британське інформаційне агентство Reuters взяло інтерв'ю у Володимира Гройсмана — це його перша розмова із західною пресою з квітня.

«Прем'єр-міністр України Гройсман заявив у п'ятницю, що не дозволить процесу прийняття рішень опинитись у руках впливових кіл, — і саме це дозволить йому провести необхідні реформи і перевести країну у період економічної стабільності», — пише видання.

Журналісти у розмові приділили велику увагу саме економічній політиці уряду. «МВФ та інші основні донори — Європейський Союз і Сполучені Штати — закликали Київ прискорити реформи і боротьбу з корупцією. Однаку угоду про отримання додаткової допомоги від МВФ зірвали політичні заворушення в Києві. Місія МВФ відвідала українську столицю в травні для переговорів про новий меморандум, який все ще на стадії підготовки, і Фонд, як очікується, прийме рішення про надання нової допомоги в липні», зауважують автори.

Далі вони наводять коментарі Гройсмана з цього приводу. «Під час останньої місії МВФ ми мали конструктивну і відверту розмову щодо проблем і знайшли спільну мову, що дозволяє нам рухатися далі», сказав Гройсман. «Я не бачу нічого, що б завадило нам отримати черговий внесок», — додав він. Україна має повернутись до економічного зростання, яке, на думку Гройсмана, почнеться «дуже скоро».

Говорили і про вибори на Донбасі. «На питання, чи може Україна провести вибори в Донбасі в цьому році, Гройсман сказав таке: «Це питання до Росії: коли вони будуть виконувати свої зобов'язання. Коли вони виведуть свої війська, бойовиків і найманців, і коли ми знову матимемо контроль над територією. Вибори неможливі «під дулом пістолета». Скасування санкцій, на його думку, буде лише нагородою Росії за агресію», — підсумовують автори.

У німецькому виданні Deutsche Welle позитивно відреагували на ухвалення проекту змін до Конституції України у частині правосуддя. «Київські законодавці схвалили план боротьби з корупцією в правовій системі в рамках реформ, обіцяних західним донорам. Суддівський імунітет обмежиться, і тепер їх призначатимуть незалежно від депутатів парламенту», — йдеться у статті.

«Прийнята поправка наблизить судову систему України до західних стандартів [...] Закордонні інвестори неодноразово скаржились, що судова система є перешкодою для міжнародних інвестицій і грає на руку політичним інтересам жменьки потужних магнатів», — підкреслює автор.

 

схожі публiкацii

Новини RedTram

Loading...